Судове рішення #341870
Справа № 22а-779/ 2006 р

Справа № 22а-779/ 2006 р.                                    Головуючий по 1 інстанції Кішковська З.А.

Категорія 41                                                         Доповідач апеляційного суду Славгородська Н.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі: головуючого - Славгородської Н.П., суддів: Базовкіної Т.М., Мурлигіної О.Я., при секретарі Цвєтковій Ю.В.,

за участю: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу

за  апеляційною   скаргою ОСОБА_1 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2006 року

за  позовом

ОСОБА_1 до Снігурівської міської ради Миколаївської області

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2006 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Снігурівської міської ради про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що з 1989 р. знаходилася з відповідачем у трудових відносинах, займала різні посади, їй присвоєно 13 ранг державного службовця. Розпорядженням НОМЕР_1 її звільнено з посади завідуючої загальним відділом за скороченням штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що звільнення незаконним, оскільки їй не запропонували вакантну посаду спеціаліста з організаційних питань. В задоволенні її заяви про проходження стажування та прийняття на зазначену посаду було відмовлено. Відповідач також безпідставно відмовив їй в участі в конкурсі на зайняття цієї посади, посилаючись на те, що її освіта не відповідає умовам конкурсу. При звільненні не враховане її переважне право на залишення на роботі. Незаконним звільненням відповідач завдав їй моральну шкоду, яку вона оцінює в 1500 грн.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2006 р. відмовлено в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на необґрунтованість рішення суду, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 працювала завідуючою загальним відділом Снігурівської міської ради. В зв'язку з прийняттям 26 травня 2006 р. Снігурівською міською радою рішення № 7 "Про затвердження структури виконавчого апарату і виконавчого органу та обслуговуючого персоналу Снігурівської міської ради і кошторису видатків на їх утримання на червень-грудень 2006 року" міським головою 1 червня 2006 р. видане розпорядження 67-к про скорочення трьох посад, в числі яких посада завідуючої загальним відділом. Про наступне звільнення позивачка була попереджена за два місяця. 27 липня 2006 р. профком міської ради дав згоду на її звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивачка відмовилася від запропонованої їй вакантної посади спеціаліста по контролю та діловодству, яка за функціональними обов'язками співпадала з виконуваними нею обов'язками займаної посади. Розпорядженням НОМЕР_1 ОСОБА_1 була звільнена з роботи у зв'язку з скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Оскільки звільнення позивачки було проведено у відповідності до трудового законодавства, то суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що їй не була запропонована вакантна посада спеціаліста з організаційних питань ради і вона не допущена до конкурсу на заміщення цієї посади, є безпідставними. З функціональних обов'язків (посадової інструкції) вбачається, що на посаду спеціаліста з організаційних питань ради призначається особа, яка повинна мати вищу освіту за освітньо кваліфікаційним рівнем спеціаліста (а.с.46-47). Позивачка не має такої освіти, закінчила механіко-технологічний технікум по спеціальності швейне виробництво (а.с.57). Крім того, позивачка за своїм досвідом роботи, кваліфікаційним навичкам не відповідає посаді спеціаліста з організаційних питань ради.

Також є безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що їй пропонували посаду спеціаліста по контролю та діловодству, вимоги до якої теж наявність вищої освіти, але до неї їх не застосовували. Оскільки за функціональними обов'язками ця посада співпадала з виконуваними позивачкою обов'язками завідуючої загальним відділом, то їй не могли відмовити у зайнятті цієї посади з мотивів відсутності спеціальної освіти.

Разом з цим, відмовивши в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі за безпідставністю, суд зазначив в рішенні про відмову у їх задоволенні за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, що є зайвим, а тому такий висновок суду підлягає виключенню з рішення.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд необгрунтовано стягнув з неї в дохід держави судові витрати.

Згідно п. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів „Про державне мито" позивачка звільнена від оплати судового збору, а оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ в порядку адміністративного судочинства, в якому повинна була розглядатися дана справа, не передбачена.

За таких обставин, висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору і стягнення з ОСОБА_1 судових витрат підлягає виключенню з рішення суду, а останнє у відповідності до п. 1 ст. 201 КАС України зміні.

Керуючись статтями 195, 201, 207 КАС України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 20 жовтня 2006 р. змінити, виключивши з нього висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог за пропуском строку звернення до суду за вирішенням трудового спору і стягнення з ОСОБА_1 судових витрат.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

 

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація