У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі : головуючий - суддя - Оніпко О.В., суддів Малько О.С., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання - Пиляй І.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рівне на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рівне про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 31.10.2013 р. позов задоволено частково: стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рівне на користь ОСОБА_1 131 712 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.

В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд, в порушення вимог ст. 23 ЦК України , не дослідив глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також інші обставини, які мають істотне значення. Судом при визначенні розміру моральної шкоди не враховано вимог розумності та справедливості, та вимог ст.147 ЦПК України. Крім того Законом України „Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачений максимальний розмір страхової виплати за моральну шкоду - 200 розмірів мінімальних зарплат, а формула, за якою експертом розраховувався розмір моральної шкоди ґрунтується на розмірі максимального відшкодування 720 мінімальних заробітних плат. Також судом не враховано, що відповідно до ст. 21 Закону, відділення відшкодовує вартість лікування пов'язаного з наслідками отриманої травми. Просить рішення скасувати та ухвалити нове.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1, 1970 р. народженя, працював на посаді елетрозварювальника ручного зварювання на ВАТ „Азот", де 06.07.2004 р. з ним

__________________________________________________________________________________________________

Справа № 569/336713-ц Головуючий суддя 1 інстанції: Герасимчук М.К.

Провадження № 22-ц787/2247/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

стався нещасний випадок на виробництві, що стверджується актом № 9 від 01.09.2004 р. та актом розслідування нещасного випадку від 13.09.2004 р. (а.с. 8-11).

Згідно з довідкою МСЕК від 20.10.2004 р., вперше позивачу було встановлено 70% втрати працездатності (а.с. 18), а згідно з довідкою від 03.11.2005 р., йому встановлено 40% втрати працездатності довічно ( а.с. 19).

З висновку, наведеного в акті № 274 амбулаторної судово-психологічної експертизи від 30.04.2013 р. ( а.с. 67-70) , у зв"язку із нещасним випадком із позивачем, пов"язаним із виробництвом та діагнозом „ залишкові явища ЧМТ, незаміщений дефект склепіння черепа в тім"яно-сагітальній ділянці ( 6+7см)", останньому 24.11.2004 р. було здійснено хірургічне втручання : пластика дефекту черепа титановою сіткою 0,015 мм. Експертним дослідженням виявлено психотравмовуючі фактори : нервовий ( психічний) стрес, пролонгований стресовий вплив, погіршення психофізіологічного та психоемоційного стану , у зв"язку з чим, матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_1, склав 131 712 грн. (а.с. 70).

Також судом встановлено, що з часу отримання травми ОСОБА_1 працює гардеробником-садівником палацу культури та спорту "Хімік" ( а.с. 15).

За змістом ст.ст. 1, 21, 28, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року ( у редакції, чинної на час виникнення правовідносин), на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодувати застрахованим особам моральну шкоду у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.

На день розгляду справи судом першої інстанції мінімальний розмір заробітної плати становив 1147 грн., згідно ст. 8 Закону України „Про державний бюджет на 2013 рік", тобто розмір моральної шкоди, що підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача , у відповідності до вимог закону, не може перевищувати 229 400 грн. (1147*200).

Згідно з роз'ясненнями , викладеними у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів погоджується із визначеним місцевим судом розміром суми, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, враховуючи не лише встановлений МСЕК ступінь втрати ОСОБА_1 працездатності, а і конкретні обставини справи, зокрема: характер травми, отриманої позивачем та глибину його фізичних, психічних та моральних страждань, необхідність постійного лікування у зв'язку із цим, тяжкість наслідків , завданих пошкодженням здоров"я, істотність вимушених змін у житті останнього, які вимагають значних зусиль для його організації та відновлення здоров"я.

Доводи апеляційної скарги зазначених обставин та висновків суду щодо цього, не спростовують.

У зв"язку з наведеним, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Рівне - відхилити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий

Судді :