Справа № 22-10913 Категорія-21
Головуючий в 1 інстанції- Курова О.І.. Доповідач- Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем України
28 листопада 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Пономарьовій О.М.. суддів- Бабенка П.М. ,Бондаренхо Л.І. при секретарі - Баклановій Ю.В. за участю представника відповідача -Глєбоної Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області про відшкодування моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом ,просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 25 000 гря.Свій позов обгрунтував тим, що при виконанні трудових обов'язків на шахті „Ясинівська-Глибока" він отримав каліцтво, втратив працездатність, чим йому спричинена моральна шкода.
Рішенням Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 жовтня 2006 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 9 000 грн., в решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане рішення суду яким позов задоволено частково , стягнуто на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 20 000 грн., в решті позову відмовлено ,та просить ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позову, посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповно встановлені обставини справи .
Зазначив , що Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено
на 2006 рік дію ст..ст.21,34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
, спричинили втрату працездатності" ,але суд на цей заков не звернув уваги і ухвалив рішення ,
невірно застосувавши норми матеріального права.
Крім того зазначив. ,що суд не врахував лцо моральна шкода позивачеві може бути
відшкодована лише на підставі висновку МСЕК, визнана чи розмір відшкодування суд на навів в рішенні відповідні мотиви. Позивач не надав судові доказів на спричинення йому моральної шкоди, судом не встановлено які саме негативні наслідки у зв'язку з профзахворюванням спричинили позивачеві моральну шкоду. Суд також не врахував ступінь вини самого позивача у нещасному випадку, який складає 30%. Крім того, суд не звернув уваги на те що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням спору.
В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.
Заслухавши судцю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляцій ний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з таких підстав:
Судом встановлено , що позивач з 11.11.1996 року по 11.03.02 року перебував в трудових відносинах з шахтою „Ясинівська -Глибо» а" ДВАТ „МакІїввугілля",працюючи ІНФОРМАЦІЯ_1, був звільнений за'станом здоров'я.
02 вересня 2001 року при виконанні трудових обов'язків в результаті нещасного випадку на виробництві він отримав каліцтво- травму голови і йому за висновком МСЕК від 30.01.02 року позивачеві встановлено 40% втрати професійної працездатності, встановлено також третю групу інвалідності.
За висновком МСЕК від 09 лютого 2005 року позивачеві встановлено 25% втрати професійної працездатності за вказаним каліцтвом" безстроково.
У зв'язку із втратою працездатності позивач зносить фізичні а також моральні страждання , оскільки він постійно страждає на головний біль, лікується в лікарні, не може обходитись без ліків, не може виконувати роботи по господарству, відчуває себе безпомічним, що принижує його та нервує. Вказане потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалюючи рішення в частковому задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з вимог ст.ст.1,21,28,34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду, у зв'язку з ушкодженням здоров'я, заподіяну умовами виробництва..
Відповідно до ст.,23 ПК України, п.З Постанови І [ленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" особа має право на відшкодуваншї моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації", ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди ,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Встановлені судом обставини про втрату професійної працездатності позивачем та спричинення йому моральної шкоди підтверджені як письмовими доказами (даними трудової книжки, актом розслідування каліцтва , висновками Донецької ОКБП та МСЕК ,виписками з лікарняних карток), так і поясненнями сторін.
За таких обставин суд першої інстанції правильно вважав доведеним факт спричинення потерпілому моральної шкоди.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ст упінь моральних страждань позивача, вплив на його душевний стан, неможливість жити повноцінним життям, наявність інвалідності, ступеню втрати працездатності й з дотриманням вимог ч.З ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрат) працездатності" визначив таке відшкодування в сумі 9 000 грн.
При встановленні зазначених фактів і постановлен ні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.Суд всебічно,повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та правильно дійшов до висновку про під ставність вимог позивача, та щодо розміру відшкодування.
Доводи представника відповідача про те ,що оскільки Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дно ст..ст.21,34. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності",тому судові слід було відмовити в задоволенні позову , не заслуговують на увагу, оскільки до Закону, який передбачає право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, не внесено відповідні зміни і не скасована відповідальність відповідача перед позивачем в частині відшкодування моральної шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки не грунтуються на законі.
Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, п.1 ч.І ст.307 , ч.І ст.308.-313-315 ЦПК України, апеляційний СУД
УХВАЛ ИВ:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Совєтському районі м.Макіївки Донецької області відхилити.
Рішення Совєтського районного суду м.Макіївки Донецької області від 20 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.