Номер провадження № 22-ц/785/8361/13
Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.
Доповідач Варикаша О. Д.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.12.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - судді - Варикаші О.Д.
суддів - Ступакова О.А.
- Станкевича В.А.
при секретарі - Андрєєвій М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «ЕК Одесаобленерго» про визнання дій незаконними та зобов'язання укласти договір,-
встановила:
Позивач звернувся з вказаним позовом до суду (а. с. 1-2), в якому просив визнати незаконними дії ВАТ «ЕК Одесаобленерго» щодо відмови ОСОБА_3 в укладанні договору про постачання електричної енергії на будинок по АДРЕСА_1 та зобов'язати ВАТ «ЕК Одесаобленерго» укласти з ОСОБА_3 договір користування електричною енергією по будинку АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги позивач, як зазначено в рішенні суду, обґрунтовував тим, що 12.04.2013 року ВАТ «ЕК Одесаобленерго» на отриману 10.04.2013 року заяву позивача про укладення договору про постачання електричної енергії, надало відповідь, якою відмовило в укладенні договору. Позивач вважав, що ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» незаконно відмовило йому в укладенні договору, та посилався на те, що технічні умови приєднання до електричних мереж позивачем виконано в повному обсязі, а також здійснені усі дії, які обов'язково передують укладенню договору з ВАТ «ЕК Одесаобленерго», надано повний перелік документів для укладання відповідного договору, що передбачені п. 12.5, п. 12.6 Правил користування електричною енергією.
У судовому засіданні в суді першої інстанції, як зазначено в рішенні суду, ОСОБА_3 та його представник наполягали на задоволенні позову.
Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі. У наданих суду письмових запереченнях вказував на те, що житловий будинок ОСОБА_3 не введений в експлуатацію, а тому ОСОБА_3 не є його власником, зазначав, що тривалий час ОСОБА_3 не звертався до відповідача із заявою про укладання договору, однак користувався електричною енергією шляхом самовільного підключення, а також наполягав на тому, що термін дії виданих позивачу технічних умов на приєднання до мереж електроенергетики закінчився, а самі технічні умови ОСОБА_3 не виконані, що виключає можливість укладання із ним відповідного договору.
Представник відповідача також вказував, що ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» не заперечує проти укладання договору на користувався електричною енергією, однак його укладання можливе лише після виконання позивачем вимог чинного законодавства, зокрема, надання позивачу необхідних документів та повного виконання ОСОБА_3 вимог технічних умов.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2013 року, в якій просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким визнати незаконними дії ВАТ «ЕК Одесаобленерго» у відмові ОСОБА_3 в укладанні договору про постачання електричної енергії на будинок АДРЕСА_1, зобов'язати ВАТ «ЕК Одесаобленерго» укласти з ОСОБА_3 договір користування електричною енергією по будинку АДРЕСА_1, звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», посилаючись на те, що вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Відповідачем рішення суду не оскаржується.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу, в частині визнання незаконними дій ВАТ «ЕК Одесаобленерго» у відмові ОСОБА_3 в укладанні договору про постачання електричної енергії на будинок АДРЕСА_1 на момент його звернення до відповідача, пояснивши, що на даний час відповідачем укладено угоду з позивачем на постачання електричної енергії.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, пояснивши, що на час звернення позивача до відповідача, останнім не були виконані технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок, зокрема щодо оплати заходів з приєднання до електричних мереж та оплати вартості підключення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог, наданих доказів і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з наступного.
Судом встановлено, що 10.04.2013 року до Іллічівського РЕМ надійшла письмова заява ОСОБА_3 щодо відкриття особового рахунку та укладання договору на електропостачання будинку по АДРЕСА_1.
Листом від 22.04.2013 року Іллічівський РЕМ ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» повідомив позивача про те, що на момент звернення ОСОБА_3 термін дії технічних умов за № 268-09/и від 24.12.2009 року виданих позивачу на електропостачання житлового будинку за вказаною адресою закінчився і дані технічні умови ОСОБА_3 не виконані, у зв'язку з чим укладення договору на постачання електричної енергії із ОСОБА_3 на даний час неможливе (а. с. 3).
Судом також встановлено, що 24.12.2009 року ІРЕМ було видано ОСОБА_3 технічні умови приєднання № 268-09/И до електричних мереж електроустановок на електропостачання жилого будинку за адресою АДРЕСА_1, строк дії яких сплинув 24.12.2011 року (а. с. 5).
Сторони у судовому засіданні пояснили суду, що ОСОБА_3 було повторно видано технічні умови від 01.06.2010 року за № 92-10/И, копія яких в матеріалах справи відсутня, однак факт їх видачі сторонами не заперечувався.
У судовому засіданні представник відповідача також пояснив суду, що термін дії технічних умов №92-10/И від 01.06.2010 року, виданих ОСОБА_3 на електропостачання житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, також закінчився і дані технічні умови ним не виконані.
В матеріалах справи наявні тільки копії робочого проекту на зовнішнє електропостачання будинку ОСОБА_3 та докази сплати останнім 500 грн. за виконання проектних робіт (а. с. 4, 4 на звороті, 8-16). Є також копія договору про реалізацію технічних умов від 24.12.2009 року, що був укладений між Іллічівським РЕМ ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» та ОСОБА_3 (а. с. 6-7), проте жодного доказу виконання цього договору суду не надано.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник як на підтвердження факту повного виконання технічних умов посилалися на зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, договірну ціну, об'єктні та локальні кошториси (а. с. 17-26), однак вказані документи не є актами виконаних робіт, а лише частиною проектно-кошторисної документації та ніяким чином не підтверджують факту виконання передбачених ними робіт.
Таким чином, судом встановлено, що термін дії виданих позивачу технічних умов закінчився, крім того позивач не виконав всіх дій передбачених вказаними Правилами для приєднання його об'єкту до електричної мережі ПАТ «Одесаобленерго».
Судовим розглядом встановлено, що 21.06.2013 року було проведено засідання комісії за участю ОСОБА_3, представника ОСОБА_3 та представників Іллічівського РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» для врегулювання спірних питань.
Іллічівським РЕМ було запропоновано позивачу продовжити дію технічних умов на термін 3 роки та 7 місяців з дня видачі, не довше 31.12.2013 року та вирішити питання щодо порядку погашення заборгованості позивача перед ПАТ «Одесаобленерго» у розмірі 16 436,80 грн. за безобліково спожиту електроенергію згідно судових рішень
Позивачу був також направлений поштою, рекомендованим листом з повідомленням, проект додаткової угоди від 18.06.2013 року до технічних умов № 92-10/И, який був отриманий позивачем 05.07.2013 року, але не був підписаний останнім.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що Іллічівським РЕМ ПАТ «Одесаобленгерго» було правомірно відмовлено позивачу в укладенні договору про користування електричною енергією, а тому позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними перед судом та задоволенню не підлягають.
Окрім викладеного, суд зазначив, що 25.04.2013 року на чергових загальних зборах акціонерів ВАТ «ЕК «Одесаобленерго» було прийнято рішення про внесення змін до статуту та здійснено зміну організаційно-правової форми та найменування відповідача на ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», обумовлені необхідністю приведення діяльності товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства».
На вказані обставини посилався представник відповідача у письмових запереченнях проти позову та суд звертав увагу ОСОБА_3 і його представника на те, що належним відповідачем має бути ПАТ «ЕК «Одесаобленерго», однак позовні вимоги уточнені не були, із заявою про заміну неналежного відповідача належним позивач до суду не звертався.
З огляду на те, що позов пред'явлено не до того відповідача, який має відповідати за ним, це є самостійною підставою для відмови у його задоволенні.
За таких обставин, на підставі ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013 року, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову ОСОБА_3 та відніс судові витрати на рахунок держави, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, в межах позовних вимог, повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та прийшов до правильного висновку на підставі наданих та досліджених доказів, відмовивши в задоволенні позову ОСОБА_3
Тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи, наданим доказам та відповідним нормам права, а суд першої інстанції правомірно на підставі вимог закону та на підставі встановлених обставин справи, наданих доказів, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Оскільки, відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником; споживачі електричної енергії мають право на: приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж.
Відповідно до п. 2. Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, технічні умови - документ, що видається споживачу енергопостачальником і містить перелік технічних вимог, які необхідно виконати для приєднання електроустановок нового споживача до електромережі, реконструкції діючих електроустановок споживача або зміни категорії надійності електропостачання споживача.
Згідно до п. п. 1.2., 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013 року, технічні умови на приєднання до мереж (об'єктів) електроенергетики - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта замовника електричною енергією, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам щодо електропостачання, та є невід'ємним додатком до договору про приєднання; послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою.
Тобто, відповідно до вищезазначених вимог чинного законодавства, укладення із споживачем договору на постачання електричної енергії можливо після виконання споживачем технічних умов виданих енергопостачальником необхідних для приєднання і підключення до електромережі електроустановок споживача та договору на приєднання електроустановки споживача.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на час звернення позивача із заявою до відповідача про укладення договору на постачання електричної енергії, позивачем не було виконано в повному обсязі технічних умов та договору на приєднання електроустановки позивача до електромережі (а. с. 5-7, 66, 107), в частині оплати виконаних заходів з приєднання до електричних мереж та оплати вартості підключення, що не заперечував в судовому засіданні позивач та, в зв'язку з чим, було відмовлено відповідачем в укладені договору на постачання електричної енергії з позивачем.
Зазначене підтверджується також тим, що в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем було здійснено оплату вищевказаних заходів з приєднання до електричних мереж та оплату вартості підключення, а відповідачем підключено електроустановку позивача до електричних мереж та укладено з позивачем договір на постачання електроенергії, що підтвердили в судовому засіданні сторони.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції
та вважає, що відповідачем було правомірно відмовлено позивачеві в укладенні договору на постачання електроенергії на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою від 10.04.2013 року (а. с. 3).
Доводи апеляційної скарги з посиланням на п. 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013 року, що позивачем було виконано всі вимоги на час подачі заяви про укладення договору на постачання електричної енергії в повному обсязі, судова колегія не приймає до уваги, враховуючи вищезазначене, встановлені обставини у справі та вимоги ст. ст. 25, 26 Закону України «Про електроенергетику», п. 2. Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, п. п. 1.2., 1.3. Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 32 від 17.01.2013 року.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія також не приймає до уваги, оскільки, враховуючи викладене, вони не спростовують висновки суду першої інстанції.
Таким чином, на підставі наведеного, судова колегія, враховуючи доводи апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи викладене та, оскільки вони не спростовують висновки суду.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно відхилити, а рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2013 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 26.07.2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «ЕК Одесаобленерго» про визнання дій незаконними та зобов'язання укласти договір - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду Одеської області О.Д. Варикаша
О.А. Ступаков
В.А. Станкевич