ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"12" грудня 2013 р. Справа № Б24/118-12

За кредиторською заявою Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області

у справі № Б24/118-12

за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Представники:

від Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області: Кравець І.О.

від ліквідатора банкрута: Єфіменко Д.О.

Обставини справи:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № Б24/118-12 за заявою Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі № Б24/118-12 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Київської області від 14.10.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Флеш» (08292, Київська область, місто Буча, вулиця Жовтнева, 66-А, ідентифікаційний код - 32630105) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Єфіменка Дениса Олеговича (ліцензія серії АВ № 600615 від 17.01.2012 р., адреса: 04075, м. Київ, вул. Новікова-Прибоя, 9, кв. 4), зобов'язано ліквідатора арбітражного керуючого Єфіменка Дениса Олеговича у 10-денний термін подати до офіційного друкованого органу офіційне оприлюднення відомостей про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури та надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Публікація оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті «Голос України» № 209 (5709) від 07.11.2013 р., оригінал якої долучено до матеріалів справи.

Відповідно до аб. 3 ч. 11 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 р., суд в подальшому при розгляді справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» застосовує положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 р., що регулюють ліквідаційну процедуру.

До господарського суду Київської області від Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області надійшла заява № 5143/08 від 19.11.2013 р. (вх. № 24329 від 25.11.2013 р.) про визнання кредитором по справі № Б24/118-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш».

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2013 р. розгляд кредиторської заяви Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області призначено на 12.12.2013 р.

10.12.2013 р. через канцелярію господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшли письмові пояснення вих. № 94/13 від 10.12.2013 р. (вх. № 25408 від 10.12.2013 р.) щодо кредиторських вимог Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області.

До господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута надійшло клопотання вих. № 97 від 10.12.2013 р. (вх. № 25407 від 10.12.2013 р.), у якому останній просить суд зобов'язати: Департамент Державної автомобільної інспекції МВС України (04071, м. Київ, вул. Лукянівська, 62) надати відомості про зареєстровані за ТОВ «Флеш» (ЄДРПОУ 32630105) транспортні засоби; Головне управління статистики у Київській області (04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 71) надати відомості про останню дату подачі фінансової звітності/балансу ТОВ «Флеш» (ЄДРПОУ 32630105) та надати копії фінансової звітності/балансу ТОВ «Флеш» (ЄДРПОУ 32630105) за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що на направлені ліквідатором банкрута запити, останній отримав від вказаних установ листи з відмовою у наданні запитуваної інформації.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: запитувати та отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою; отримувати інформацію з державних реєстрів шляхом направлення офіційних запитів до держателя або адміністратора відповідного реєстру; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною 3 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Статтею 38 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Флеш» арбітражним керуючим Єфіменком Денисом Олеговичем не доведено будь-якими допустимими доказами належного звернення до Департаменту Державної автомобільної інспекції МВС України та Головного управління статистики у Київській області про отримання необхідної інформації, не доведено обставин неможливості ліквідатором виконувати належним чином передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повноваження та самостійно отримати і надати суду витребувані докази.

Таким чином, вищезазначене клопотання є необґрунтованим, а відтак - суд відмовляє у його задоволенні.

У судовому засіданні 12.12.2013 р. розглядається кредиторська заява Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області № 5143/08 від 19.11.2013 р. (вх. № 24329 від 25.11.2013 р.), з урахуванням письмових пояснень № 5427/08 від 11.12.2013 р., про визнання кредиторських вимог на суму 366, 78 грн.

Грошові вимоги кредитора обґрунтовані карткою особового рахунку платника єдиного внеску за період з 01.01.2013 р. по 15.11.2013 р., звітами про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року, травень 2013 року, червень 2013 року та рішенням № 48 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.02.2013 р.

Ліквідатором банкрута згідно письмових пояснень вих. № 94/13 від 10.12.2013 р. (вх. № 25408 від 10.12.2013 р.) та усних пояснень, наданих у судовому засіданні, визнано повністю поточні вимоги Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області на загальну суму 366, 78 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Управлінням Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області заявлено до визнання грошові вимоги у розмірі 366, 78 грн., з яких: 57, 84 грн. та 303, 00 грн. - заборгованість по сплаті єдиного внеску за період з січня 2013 року по червень 2013 року (включно), 5, 82 грн. - штраф та 0, 12 грн. - пеня за період з 21.01.2013 р. до 23.01.2013 р.

Судом встановлено, що основний платіж у розмірі 360, 84 грн. виник на підставі звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, що подавалися боржником самостійно 19.02.2013 р., 18.03.2013 р., 18.04.2013 р., 16.05.2013 р., 13.06.2013 р., 16.07.2013 р.; штраф та пеня у розмірі 5, 94 грн. нараховані Управлінням Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області за період з 21.01.2013 р. до 23.01.2013 р. відповідно до рішення № 48 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.02.2013 р.

Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державної казначейської служби України для його зарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 р. № 22-2 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі № Б24/118-12 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Таким чином, вищезазначені норми встановлюють загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення та суб'єкту нарахування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що заявлені кредитором вимоги у розмірі 360, 84 грн. основного платежу є поточними вимогами, документально підтвердженні та обґрунтовані, відтак підлягають визнанню; вимоги щодо визнання 5, 94 грн. штрафу та пені за період з 21.01.2013 р. до 23.01.2013 р. є поточними вимогами, на які поширюється мораторій, а тому підлягають відхиленню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника.

За таких обставин, заявлені Управлінням Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області грошові вимоги визнаються судом частково, а саме у розмірі 360, 84 грн. та підлягають включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати частково грошові вимоги кредитора Управління Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області у розмірі 360, 84 грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

2. Копію ухвали надіслати Управлінню Пенсійного фонду України у місті Буча Київської області, банкруту та ліквідатору банкрута.

Суддя Т.В. Лутак