РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 124/10230/13-ц
11.12.2013 року м. Сімферополь
Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:
головуючого судді - Гулевича Ю.Г.
при секретарі - Макаренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Григор,єва ОСОБА_2 про повернення авансу
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_3,єва А.О. суму авансу в розмірі 3995 грн., а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог вказає на те, що 2.09.2013 року він і відповідач досягли домовленості про купівлю позивачем квартири, що належить відповідачу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Сторони домовилися, що угода купівлі-продажу відбудеться, як тільки відповідач підшукає інше житло, але не пізніше, ніж до 5 жовтня 2013р.
При цьому позивач з відповідачем підписали попередній договір від 2 вересня 2013 року, згідно з яким позивач передав відповідачу суму грошей в розмірі 500 доларів США, що на момент передачі становило, відповідно до курсу НБУ 3995 грн. Грошова сума була сплачена в рахунок майбутніх платежів за договором купівлі -продажу вищезазначеної квартири, який повинні були укласти в майбутньому.
5 жовтня 2013 року позивач звернувся до відповідача за тим, щоб укласти договір купівлі -продажу і оформити його у нотаріуса, проте відповідач відмовився, пославшись на те, що не встиг придбати інше житло і запропонував відкласти оформлення угоди. Пізніше позивач дізнався, що квартира, щодо якої ним та відповідачем було укладено попередній договір про купівлю-продаж, продана іншій особі.
Відповідач позов не визнав, не заперечував проти підписання ним та позивачем попереднього договору 2.09.2013 року, однак вважає, що угода не відбулась з вини відповідача, оскільки у нього були відсутні кошти.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 2 вересня 2013 року між сторонами був укладений Попередній договір про укладання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог Попереднього договору, відповідач отримав від позивача – покупця, в якості авансу за квартиру 500 доларів США, що на момент передачі становило, відповідно до курсу НБУ 3995 грн.
На умовах, встановлених цим договором, у строк до 05.10.2013 року сторони зобов,язалися укласти договір купівлі-продажу квартири.
Згідно ст.570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові божником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом. Аванс це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору у рахунок майбутніх платежів. Аванс, як і завдаток, є доказом, який посвідчує факт наявності зобов`язання, а також зараховується в рахунок майбутніх платежів, але не може бути визнаним одним із способів забезпечення виконання зобов`язання. Сторона, яка видала аванс, має справо вимагати його повернення у всіх випадках невиконання договору.
Передані грошові кошти у сумі 500 доларів США є авансом у зв'язку з тим, що внесення завдатку, як способу забезпечення виконання зобов'язання, може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке би мало випливати з договору купівлі-продажу квартири. Договір купівлі-продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації ( ст. 657 ЦК України). Згідно ст. 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Оскільки договір купівлі-продажу квартири укладений не був, то кошти в сумі є авансом та підлягають стягненню.
Крім того, згідно п.2.6 вказаного попереднього договору продавець зобов.язався зняти з реєстрації всіх зареєстрованих осіб до 5.10.2013 року, чого продавцем виконано не було, що підтверджується копією паспорта з відміткою про реєстрацію матери відповідача станом на листопад 2013 року, а отже наявність реєстрації унеможливлювала виконання договору.
Аванс - це певна грошова сума або інші цінності, які боржник передає кредитору в рахунок майбутніх платежів. Аванс, як і задаток є доказом, яке затверджує факт існування зобов'язань та зараховується в рахунок майбутніх платежів, але не може бути визнаний способом забезпечення виконання зобов'язань. Сторона, яка видала аванс, має право вимагати його повернення у всіх випадках не складення договору, так як це виключає можливість майбутніх платежів або інших зобов'язань. Сторона, яка отримала аванс, ні при яких умовах не може бути зобов'язана повернути його в більшому розмірі, а притримання у себе авансу другою стороною є незаконною дією.
Згідно ст.387 ЦК України, властник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
У відповідальності до вимог ст.ст.84,88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 229,40 грн.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215, 218, 224-228 ЦПК України, ст.ст. 16,387,570, 638 Цивільного кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити. Стягнути з Григор,єва ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3995 грн. авансу та 229,40 грн. витрат по судовому збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Ю. Г. Гулевич