Справа № 115/5346/13-ц

Провадження № 2/115/2374/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" грудня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді                    Щербіни Д.С.,

при секретарі                              Аттаровій А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної та матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 2224,55 грн та моральної шкоди у розмірі 16000 грн, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21.06.2013р. ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, і призначено йому покарання за ст. 125 ч. 2 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України за те, що він 31 грудня 2011 року в денний час, поблизу домоволодіння по вул. Дружби 25 в с. Молочне Сакського району, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_1 три удари рукою у ділянку обличчя, чим заподіяв потерпілому синець на повіках лівого ока, черепно-мозкову травму у виді струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. При розгляді цієї справи у суді цивільного позову до відповідача не заявлялося. На підставі цього, позивач просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка складається з відшкодування вартості велосипеду (1200 грн), який під час заподіяння тілесних ушкоджень був приведений у непридатний стан, у розмірі 700 грн, оскільки 500 грн було відшкодовано матір’ю відповідача, вартості проїзду до лікувальних установ у розмірі 136,55 грн, вартості медикаментів та медичних послуг у розмірі 88 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 1300 грн. Діями відповідача позивачу заподіяно значної моральної шкоди, яка полягає в тих потрясіннях, які зазнав позивач у процесі нападу, побоюваннях за своє життя і здоров'я, болях і муках в момент нанесення ударів і тілесних ушкоджень і в процесі подальшого лікування, на протязі всього часу приниження. Моральну шкоду позивач оцінює в 16000 гривень.

Позивач у судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити, пояснивши, що витрати на лікування ним було сплачено у повному обсязі при розгляді кримінальної справи, а матеріальну шкоду було сплачено у розмірі 500 грн.

Допитана у якості свідка ОСОБА_3, яка є матір’ю відповідача, пояснила суду, що те, про що просить позивач у своїй позовній заяві – це вимоги матері позивача, яка бажає на цьому поживитися. Це не відповідає характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань.

Заслухавши відповідача, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що позовні є обґрунтованими, заснованими на вимогах Закону, але такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 31 грудня 2011 року в денний час, поблизу домоволодіння по вул. Дружби 25 в с. Молочне Сакського району, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс неповнолітньому ОСОБА_1 три удари рукою у ділянку обличчя, чим заподіяв потерпілому синець на повіках лівого ока, черепно-мозкову травму у виді струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Вироком Сакського міськрайонного суду АР Крим від 21.06.2013р. по справі № 115/2591/13-к ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 2 КК України, і призначено йому покарання за ст. 125 ч. 2 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_2 обов’язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Цивільний позов прокурора в інтересах Сакської районної ради АР Крим про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у КЗ «Сакське територіальне медичне об’єднання» у сумі 1153 грн 42 коп залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що відповідно до висновків судово-медичних експертиз № 34, 55, 167 у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження у виді синця на повіках лівого ока, черепно-мозкову травму у виді струсу головного мозку, які є легкими тілесними ушкодженнями, що спричинили короткочасний розлад здоров’я більше 6-ти, але не більше 21 дня, а також садна на внутрішній поверхні лівого передпліччя у нижній третині, що є легкими тілесними ушкодженнями, які не спричинили короткочасного розладу здоров’я. Всі тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, або від ударів о такі і строк їх утворення не суперечить 31 грудня 2011 року.

Крім того, відповідно до висновків додаткової судово-медичної експертизи № 55, з урахуванням даних слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_1 вказано про те, що тілесне ушкодження у виді крововиливу на обличчі могло утворитися внаслідок удару кулаком, проте має місце явна невідповідність між кількістю травматичних впливів, про які вказав потерпілий під час слідчого експерименту і вказаним тілесним ушкодженням, а також з показань потерпілого не вбачається механізм утворення у нього садна на лівому передпліччі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Надані до позовної заяви квитанції та копії договорів свідчать про те, що позивач звертався до спеціалістів у галузі права за правовою допомогою з метою захисту своїх прав.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на стягнення моральної шкоди, яка заподіяна йому внаслідок порушення його прав.

Відповідно до пункту 3 статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Згідно з пунктами 4, 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 під час вирішення питання про відшкодування моральної шкоди обов’язковому з’ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв’язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995р. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що у наслідок злочину ОСОБА_2, позивачу ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода у сумі 42,00 грн, що було сплачено позивачем за рентген 05.01.2012р., при цьому суд не приймає до уваги твердження позивача про знищення його велосипеду під час нанесення тілесних ушкоджень, оскільки вироком суду від 21.06.2013р. встановлено, що допитана під час судового розгляду справи законний представник потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_4, пояснила, що одразу після події злочину до неї зверталася мати обвинуваченого і віддала їй 500 грн у рахунок відшкодування заподіяної шкоди, але у подальшому будь-яких заходів щодо відшкодування витрат на лікування не вживалося з боку обвинуваченого. А допитана під час судового розгляду справи свідок ОСОБА_3 пояснила, що розшукавши мати потерпілого, домовилася з нею про відшкодування їй заподіяної шкоди у сумі 500 грн, але через деякий час мати потерпілого сказала їй відшкодувати спочатку 20000 грн, а потім зменшила суму до 5000 грн, але через відсутність цих грошових коштів вона не відшкодувала заявлену суму.

Щодо відшкодування вартості проїзду до лікувальних установ у розмірі 136,55 грн та вартості медикаментів та медичних послуг у розмірі 46 грн, то проїзні документи не містять відомостей про отримання послуг з перевозки саме позивачем, мають переважно одну дату, а проїзні документи маршрутного таксі взагалі мають номера за порядком та не мають дату. Те ж саме і квитанція про сплату за ліки у аптеці. Крім того, вироком суду від 21.06.2013р. встановлено, що допитана під час судового розгляду справи законний представник потерпілого ОСОБА_1 – ОСОБА_4, пояснила, що потерпілий перебував на стаціонарному лікуванні близько 10 днів, тобто позивач повинен був знаходитись у лікарні. А також, цивільний позов прокурора в інтересах Сакської районної ради АР Крим про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 у КЗ «Сакське територіальне медичне об’єднання» у сумі 1153,42 грн залишений без задоволення, оскільки ОСОБА_2 відшкодував вказану суму у повному обсязі, що підтверджується наданою ним квитанцією.

Враховуючи конкретні обставини справи, ступінь порушення життєвих стосунків позивача, потребу у додаткових зусиллях для організації життя та виходячи із засад справедливості і розумності, суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума на відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 42,00 грн та на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1500 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За таких обставин, на користь позивача належить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 109,99 грн.

На підставі ст. ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 79, 88, 197, 208 – 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 42,00 грн, моральну шкоду в сумі 1500 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 109,99 грн, а всього 1651,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 229 грн 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Щербіна Д. С.