Справа №2-487/08 р.

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                              І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

  28.05.2008 р.                                                                                    м.Харків

   Орджонікідзевський  районний  суд  м.Харкова  у  складі :  судді  Матвієвської Г.В., при  секретарі  Оболєнській С.А.,

   розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  цивільну  справу  за  позовною  заявою  ОСОБА_1   до  Приватного  підприємства « Гранд»   про  скасування  наказу  про  звільнення,  зобов'язання  провести  звільнення  відповідно  до  вимог  діючого  законодавства України, видати  трудову  книжку  з  датою звільнення  20 листопада 2007  року,  про  проведення  остаточного  розрахунку, стягнення  середнього заробітку,  стягнення  моральної  шкоди, -

                                         В С Т А Н О В И В:

   20.11.2007  року  ОСОБА_1   звернувся  до  суду  з  цим  позовом  та  просив  зобов'язати  керівництво  ПП  « Гранд»  провести  його  звільнення   відповідно  до  вимог  діючого законодавства  України,  видати  трудову  книжку  з  датою звільнення  20 листопада 2007  року та  провести  розрахунок, стягнути  з  відповідача   на  його  користь  у  відшкодування  моральної  шкоди   2000  грн., пояснюючи, що з липня  2007  року він  на  підставі  трудового  договору  працював  ІНФОРМАЦІЯ_1. 17.10.2007  року  він  направив  заяву  про  звільнення  за  власним  бажанням. Позивач  зазначив, що  ІНФОРМАЦІЯ_2  по  виробництву ОСОБА_2 наклав  на  заяву  резолюцію  «  Звільнити  за  власним  бажанням з  відпрацюванням  двох  тижнів». Позивач  пояснив, що  два  тижні  він  відпрацював,  а  1 листопада  2007  року  він  звернувся  до  керівництва  підприємства  з  вимогою  надати йому  трудову  книжку  та  провести  розрахунок, але  трудову  книжку  йому  не  видано,  розрахунок  не  проведено. Надалі,  зазначив позивач,  він  неодноразово  звертався  до  керівництва  підприємства  з  вимогою  виконати  вимоги  діючого  законодавства  України, але  його  вимоги  проігноровано.  Також  позивачем  зазначено, що  такими  неправомірними  діями  керівництва  підприємства, йому  завадно  моральної  шкоди, яку  він  оцінює  у  2000  грн.

  Надалі ,  в  судовому  засіданні 05.02.2008  року  , представник  позивача   уточнив  позовні  вимоги,  просив скасувати  наказ  про  його  звільнення  № 139  від  18.10.2007   року,  зобов'язати  керівництво  ПП  « Гранд»  провести  його  звільнення   відповідно  до  вимог  діючого законодавства  України, видати  трудову  книжку  з  датою звільнення  20 листопада 2007  року, провести  остаточний  розрахунок, стягнути середній  заробіток,  стягнути  моральну  шкоду у  розмірі  2000  грн.

   Представник  відповідача  в  судове  засідання  з”явився,  проти  позову  заперечував, пояснюючи, що  наприкінці  робочого  дня  18.10.07 року  ОСОБА_1  звернувся  до  керівництва  підприємства  із  заявою  про  звільнення  за  власним  бажанням,  відмовився  відпрацювати  два  тижні та  не  був  присутнім  на  своєму  робочому  місці  весь  цей  період  часу. Підприємство  задовольнило  вимогу ОСОБА_1  та   наказом  №  139  від  18.10.07  року, що  виданий  на  підставі  заяви  ОСОБА_1, датованої 18.10.07 р., звільнило його  за  ст.  38 КЗпП України.  Надалі  22.10.07 року ( повторно  02.11.07  року),  зазначив  відповідач, на  домашню  адресу  ОСОБА_1  було  направлено  лист  з  інформацією  про  задоволення  його  вимоги  звільнитися  та  з  пропозицією  з»явитися  на  підприємство  для  отримання  повного  розрахунку  по   заробітній  платі  та  трудової  книжки. Також   відповідач  зазначив, що  ОСОБА_1  з»явився  на  підприємстві  лише  у  день  видачі  заробітної  плати  за  жовтень  місяць  ( 12.11.07  р.), отримав  її  у  касі  підприємства, відмовився  розписатись  у  відомості,  пояснюючи,  що  розпишеться тоді, коли отримає  трудову  книжку.  Отримавши  кошти,  ОСОБА_1  зник  з  підприємства, так  і  не  звернувшись  до  бухгалтерії  з  метою  отримання  трудової  книжки.  Представник  відповідача  пояснив, що  12.11.07  року  було  складено  акт  про  видачу  коштів  з  каси  підприємства  ОСОБА_1  Надалі,  пояснив  представник  відповідача,   за  трудовою  книжкою  ОСОБА_1  звернувся  до  адміністрації  підприємства  тільки  27.11.07 року.  З  наказом  про  звільнення  №  139  від  18.10.07  року, повідомив  представник  відповідача, позивача  було  ознайомлено  під  розпис,  на  цьому  наказі  позивачем  власноручно  зроблено  запис  про  отримання  ним  трудової  книжки  27.11.2007  року.

   В  судовому  засіданні  представником  відповідача  повідомлено  суду,  що  в  наказі  №  139  від  18.10.07  року  про  звільнення  ОСОБА_1  є  технічна  помилка  в  даті   видання  наказу  та  в  даті  звільнення  працівника,  пояснено,  що  правильною  датою  повинно  бути  зазначено :  дата  видання  наказу -  « 19.10.07  року»,  дата  звільнення  -

« з  19.10.07  року»,  бо  18.10.07  року  ОСОБА_1  відпрацював  повний  робочий  день,  також,  зазначив  представник  відповідача  за  цей  день  йому  не  нараховано  заробітню  плату,  у  зв»язку  з  помилкою  у  наказі №  139.

   Заслухавши   позивача, його  представника,  представника  відповідача,  вивчивши  матеріали  справи, дослідив  надані  докази, допитав  свідків  по  справі,  суд  вважає  позов таким, що  підлягає  частковому  задоволенню  за  наступними  обставинами.

   Позивач  працював    у   ПП « Гранд»  ІНФОРМАЦІЯ_1,  а 18.10.2007  року  був  звільнений  за  власним  бажанням  за  ст.  38  КЗпП України /  наказ  № 139  від  18.10.07  р./ ,   підставою видання  наказу  про звільнення  є   заява ОСОБА_1  про  звільнення  його  за  власним  бажанням  від  18.10.07 року, що  підтверджується   наданою  до  матеріалів  справи  заявою ОСОБА_1  від  18.10.07 року  та  наказом  №  139  від  18.10.2007  року  по  ПП  «  Гранд».

   22.10.07 року ( повторно  02.11.07  року)  на  домашню  адресу  ОСОБА_1   підприємством   було  направлено  лист  з  інформацією  про  задоволення  його  вимоги  звільнитися  та  з  пропозицією  з»явитися  на  підприємство  для  отримання  повного  розрахунку  по   заробітній  платі  та  трудової  книжки, що  підтверджується  копіями  зазначених  листів та  журналом  вихідної  кореспонденції  ПП  « Гранд», що  маються  у  матеріалах  справи. ОСОБА_1  з»явився  на  підприємстві  лише  у  день  видачі  заробітної  плати  за  жовтень  місяць  ( 12.11.07  р.), отримав  її  у  касі  підприємства, відмовився  розписатись  у  відомості,   про  що  12.11.07  року  було  складено  акт  про  видачу  коштів  з  каси  підприємства  ОСОБА_1   та  підтверджується  відомостью  по  зарплаті  за  жовтень  2007  року   та  показаннями допитаних  у  судовому засіданні  свідків  ОСОБА_2, ОСОБА_3.   До  показань  свідків  ОСОБА_4 та   ОСОБА_1 стосовно  не  отримання  ними  зарплатні  12.11.07   року  суд  відноситься  критично, до  уваги  не  бере, з  тих  підстав, що   вони  не впевнені  у даті, фамілії  касиру, що  видавав  зарплатню, протирічать  показанням  інших  свідків  та  матеріалам  справи.

  За  трудовою  книжкою  ОСОБА_1  звернувся  до  адміністрації  підприємства   27.11.07 року.  З  наказом  про  звільнення  №  139  від  18.10.07  року,  позивач  був  ознайомлений  під  розпис, про  що  він  не  заперечував  у  судовому  засіданні,   на  цьому  наказі  позивачем  власноручно  зроблено  запис  про  отримання  ним  трудової  книжки  27.11.2007  року, про  що  він  також  не  заперечував.

   Водночас  судом  встановлено,  що  дійсно  позивач  відпрацював  18.10.07  року  повний  робочий  день  та  за  цей  день  підприємством  зарплатню  йому  не  нараховано  та  він  її  не  отримував. Судом  також  встановлено,  що  наказ   по  ПП  «Гранд» №  139  про  звільнення  ОСОБА_1  видано  з  помилкою  та  дійсною  датою  наказу  є

« 19.10.2007  року» ,  дійсною  датою  звільнення  ОСОБА_1  є  «   з  19.10.2007  року».

    У  відповідності  до  ст.  116 КЗпП України,  при  звільненні  працівника  виплата  всіх  сум,  що  належать  йому  від  підприємства,  установи, організації,  провадиться  в  день  звільнення. 

    А  згідно  ст.  117  КЗпП України,  в  разі  невиплати  з  вини  власника  або  уповноваженого  ним  органу  належних  звільненому  працівникові  сум  у  строки,  зазначені  в  ст.  116  цього  Кодексу,  при  відсутності  спору  про  їх  розмір  підприємство, установа,  організація  повинні  виплатити  працівникові  його  середній  заробіток  за  весь  час  затримки  по  день  фактичного  розрахунку.

    Враховуючи  викладене, суд  приходить  до  висновку, що  звільнення  позивача  проведено у  відповідності  до  діючого  законодавства  України, з  наказом   про звільнення  його  ознайомлено керівництвом  підприємства,  повідомлено  про  необхідність  отримати  повний  розрахунок,  трудову  книжку,  перешкод   відповідачем не  чинилось,  вини  власника  підприємства  у   несвоєчасному  отриманні  повного  розрахунку  та  трудової  книжки   позивачем  не  встановлено, тому  позовна  вимога  щодо  стягнення  з  відповідача  середнього  заробітку  не  підлягає  задоволенню. Водночас  судом  встановлено, що  при  виданні  наказу  про  звільнення ОСОБА_1  допущено  технічну  помилку  у  даті,  в  зв»язку  з  чим   підприємством  недораховано  йому  зарплатню  за    один    відпрацьований  день (18.10.2007  року).

   Щодо  позовних  вимог  ОСОБА_1  про  відшкодування  моральної  шкоди,  суд  вважає  відмовити,  у  зв»язку  з  ненаданням  позивачем  жодного  допустимого  та  відносного  доказу  на  підтвердження  наявності  такої  шкоди.

    Стягненню  з  відповідача   в  дохід  держави  підлягає  судовий  збір  у  розмірі  51  грн., а  також  витрати  з  матеріально-технічного  забезпечення  розгляду  цивільних  справ у  розмірі  30  грн.

   Керуючись  ст. ст. 10,11, 209, 212, 214-215  ЦПК  України, ст. ст.  115,  116,  117  КЗпП України, суд

                                                   ВИРІШИВ  :

     Позовну  заяву  ОСОБА_1   до  Приватного  підприємства

« Гранд»   про  скасування  наказу  про  звільнення,  зобов'язання  провести  звільнення  відповідно  до  вимог  діючого  законодавства України, видати  трудову  книжку  з  датою звільнення  20 листопада 2007  року,  про  проведення  остаточного  розрахунку, стягнення  середнього заробітку,  стягнення  моральної  шкоди, - задовольнити  частково.

     Зобов'язати  керівництво  ПП  « Гранд»  внести   зміни  до  трудової   книжки ОСОБА_1, змінивши  дату  звільнення  з  «   з 18.10.2007  року»  на   «  з  19.10.2007 року»  та  підставу  « наказ  №  139  від  18.10.2007  року»  замінити  на «  наказ  №  139  від  19.10.2007  року».

     Зобов'язати  керівництво  ПП  « Гранд»   нарахувати  заробітну  платню  ОСОБА_1  за  відпрацьований   на  підприємстві  день  18.10.2007  року.

   Стягнути  з  ПП  « Гранд»      в  дохід  держави  судовий  збір  у  розмірі  51  грн.

   Стягнути з ПП  « Гранд»     витрати  з  інформаційно-технічного  забезпечення   розгляду  цивільних  справ  у  розмірі  30  грн.

     В  останній  частині  позовних  вимог  відмовити.

     Рішення  може  бути  оскаржене  в  апеляційному  порядку  до   апеляційного  суду  Харківської  області  через  суд  першої  інстанції  шляхом  подачі  в  10-денний  строк  з  дня  проголошення  рішення  заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням  після  цього  протягом   20  днів  апеляційної  скарги, з  подачею  її   копії  до  апеляційної  інстанції  або  в  порядку  ч.4  ст. 295  ЦПК  України.

   Суддя