Судове рішення #341744
11/233-НР

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

16 листопада 2006 р.                                                                                   

№ 11/233-НР  




Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:



Остапенка М.І. (головуючий),


Харченка В.М.,


Борденюк Є.М.

розглянувши  у відкритому

судовому засіданні у м. Києві

за участю представника

ПВКП “Пріоритет” –Шкуренко Л.В., ТзОВ “Ранг” –Соболь Т.Я. та представника ДВС у Заводському районі м. Миколаєва –Валешинської Н.І.

касаційну скаргу


 та касаційне подання

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг”

першого заступника прокурора Миколаївської області


на постанову

від 25.07.2006


Одеського апеляційного

господарського суду

господарського суду

Миколаївської області

за скаргою

Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пріоритет”

на дії

ДВС у Заводському районі м. Миколаєва

у справі

№ 11/233-НР

за позовом

Приватного виробничо-комерційного підприємства “Пріоритет”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг”

про

стягнення 134934,00 грн.



В судове засідання представник прокуратури не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.


ВСТАНОВИВ:


У квітні 2005 року приватне виробничо-комерційне підприємство “Пріоритет” звернулося зі скаргою на дії Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, згідної якої, уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просило визнати недійсною постанову Заводського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 22.11.2004 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язати відділ державної виконавчої служби виконати наказ господарського суду від 07.09.2004 у справі № 11/233 про стягнення з ТзОВ “Ранг” на користь ПВКП “Пріоритет” 134934,00 грн. боргу, 1349,34 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.04.2006 залучено в якості належної сторони –Державну виконавчу службу у Заводському районі м. Миколаєва.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 у справі № 11/233 ПВКП “Пріоритет” відновлено строк на оскарження дій Заводського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції. Скаргу ПВКП “Пріоритет” задоволено. Визнано недійсною постанову Заводського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 22.11.2004 про закінчення виконавчого провадження та зобов`язано ДВС у Заводському районі м. Миколаєва виконати передбачені Законом України “Про виконавче провадження” дії, направлені на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.08.2004 у справі № 11/233 про стягнення з ТзОВ “Ранг” на користь ПВКП “Пріоритет” 134934,00 грн. боргу, 1349,34 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006, за тією ж справою, вищезазначена ухвала залишена без змін.

У касаційній скарзі ТзОВ “Ранг” та у касаційному поданні перший заступник прокурора просять скасувати постанову апеляційного суду від 25.07.2006 та ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2006, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Скарга та подання мотивовані тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 33, 35, 38, 43, 1212 ГПК України, ст. 111 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 61 Конституції України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Одеським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга та касаційне подання задоволенню не підлягають.



До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, рішенням господарського суду Миколаївської області від 25.08.2004 у справі № 11/233 з ТзОВ “Ранг” на користь ПВКП “Пріоритет” стягнуто грошові кошти загальною сумою 136401,34 грн. На підставі цього рішення був виданий наказ від 07.09.2004. На виконання зазначеного наказу, 03.11.2004 державним виконавцем Заводського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу.

Судами також встановлено, що 22.11.2004 вказаним органом ВДВС винесено постанову з посиланням  на ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню зазначеного наказу, у зв`язку з тим, що 19.11.2004 до ВДВС надійшла заява ПВКП “Пріоритет” про фактичне повне виконання рішення.

Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав належну оцінку і з урахуванням вимог ст. 37 Закону України “Про виконавче провадження”, дійшов до правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги та визнав постанову Заводського ВДВС Миколаївського міського управління юстиції від 22.11.2004 недійсною та зобов`язав ДВС у Заводському районі м. Миколаєва виконати передбачені Законом України “Про виконавче провадження” дії, направлені на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 25.08.2004. При цьому, судами правомірно зазначено, що в даному випадку наданими по справі доказами не підтверджується факт повного виконання боржником рішення господарського суду від 25.08.2004, оскільки надана виконавчою службою ксерокопія заяви директора ПВКП “Пріоритет” про повне виконання рішення господарського суду не може бути належним доказом фактичного виконання боржником цього ж рішення, у зв`язку з чим закінчення виконавчого провадження виконавчою службою не можна визнати законним.

Такий висновок апеляційного суду наявними матеріалами справи не спростовується, а отже є таким, що відповідає її фактичним обставинам.

У цьому ж зв`язку, судами правомірно відновлено строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, оскільки ні боржник, ні Державна виконавча служба не надали належних доказів, підтверджуючих своєчасне вручення позивачу оспорюваної постанови.

Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.



Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України



ПОСТАНОВИВ:


Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Ранг” та касаційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 23.05.2006 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2006 у справі № 11/233-НР залишити без змін.



Головуючий                                                                             Остапенко М.І.


Суддя                                                                                         Харченко В.М.


Суддя                                                                                         Борденюк Є.М.                                          



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація