Унікальний № 261/5020/13-к
Провадження № 1-кп/261/213/13
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
м. Донецьк 12 грудня 2013 р.
Петровський районний суд м. Донецька, у складі: головуючого Жупанової О.О., за участю секретаря Дівів’євої Я.О., прокурора Бондар С.Г., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012050110000809 від 29 травня 2013 року, відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працює водієм ТОВ «Антал-Індустрія», має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає аз адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
28 травня 2013 року приблизно о 18 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, здійснюючи рух по проїжджій частині вулиці Петровського з боку площі Свободи в напрямку вул. Добровольського в Петровському районі м. Донецька, перебуваючи навпроти житлового будинку № 37, маючи об’єктивну можливість спостерігати пішохода, яка вийшла на проїжджу частину із-за автомобіля, який знаходився біля правого краю проїжджої частини, в порушення вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 р., діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, не вжив заходів для зменшення швидкості при виникненні небезпеки для руху, продовживши рух у вказаному напрямку, в результаті чого, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, яка переходила проїжджу частину вулиці Петровського, рухаючись справа наліво відносно руху вказаного автомобілю.
В результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_1 правил безпеки дорожнього руху потерпілій ОСОБА_2 були спричинені садна, гематоми м'яких тканин голови, крайовий перелам внутрішнього мищелка лівої великогомілкової кістки без істотного зсуву, закрите часткове пошкодження капсульно-зв'язкового апарата лівого колінного суглобу, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 28 травня 2013 року о 18 год. 00 хв. керуючи автомобілем ЗАЗ LANOS напроти будинку №37 по вул. Петровського, проявивши неуважність, не звернувши увагу на пішохода ОСОБА_2А, яка переходила дорогу з правої сторони, скоїв наїзд на останню, яка отримала тілесні ушкодження. У вчиненому щиро кається. Просив суворо не карати та не позбавляти права керувати транспортними засобами, оскільки він працює водієм на автомобілі по трудовому договору. Крім того, у нього на утриманні знаходиться малолітня дитина 04 листопада 2013 року, а також він утримає двох неповнолітніх дітей його дружини від першого шлюбу. Дружина на теперішній час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а тому позбавлення його права керування позбавить його сім’ю єдиного доходу.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що, він не має заперечень щодо повноти пред’явленого йому обвинувачення, а тому вважає недоцільним дослідження доказів, стосовно фактичних обставин справи, які він не оспорює. Розуміє, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
В межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за згодою учасників судового провадження, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням висновків судового експерта авто технічних досліджень та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Згідно з даними висновків судового експерта автотехнічних та транспортно- трасо логічних досліджень у дорожній обстановці, що склалась у відповідності з вимогами п.12.3. Правил дорожнього руху України, водію ОСОБА_1 з моменту виникнення небезпеки для руху необхідно було негайно вжити заходів для зниження швидкості аж до зупинки, що передбачено п.12.3. Правил дорожнього руху України. В умовах дорожньої обстановки, що склалася, при заданих слідством вихідних даних, водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти настанню дорожньо-транспортної пригоди шляхом належного виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України. В умовах даної пригоди дії водія не відповідали нормативним вимогам п 12.3 Правил дорожнього руху України та знаходяться в причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, правильність розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, у суду не виникає сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, а тому його винуватість в скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, на думку суду, є доведеною.
Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, а саме те, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують покарання обставини.
Суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, вчинив злочин з необережності, працює водієм на ТОВ «Антал- Індустрія», за останнім місцем роботи характеризується задовільно, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку.
Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлені.
Враховуючи наведене, суд приходить к висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_1 основного покарання у виді штрафу. При цьому суд не призначає обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, приймаючи до уваги доводи обвинуваченого, що він працює водієм, в зв’язку з чим управління транспортним засобом є єдиним засобом для існування його сім’ї, а саме дружини, яка на теперішній час перебуває у відпустці по догляду за дитиною ІНФОРМАЦІЯ_5 та двох неповнолітніх дітей дружини від першого шлюбу, а також враховуючи той факт, що обвинувачений повністю відшкодував потерпілій матеріальну та моральну шкоду, в зв’язку з чим остання не має претензій до нього та не наполягала на строгій мірі покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 366-368,370,371, 374, 376 КПК України, суд,
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста гривень) 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Петровський районний суд м. Донецька протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя О.О.Жупанова