Справа № 121/8871/13-ц

2/121/3008/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого - судді Веденмеєр М.В., при секретарі – Косенко Ю.В.., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до ОСОБА_2 з позовною заявою, у якій просить суд стягнути на його користь суму боргу у розмірі 119895 гривень та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22 грудня 2007 року відповідач отримав від позивача грошові кошти у борг в сумі 75000 гривень, що еквівалентно 15000 доларів США, про що була складена відповідна розписка. На час подачі позову, згідно курсу долару, сума боргу складає 119895 гривень. На всі звернення позивача щодо повернення коштів відповідач не відповідає, ніяких дій, спрямованих на повернення боргу останній не вживав. До теперішнього часу сума боргу не повернута, у зв’язку з чим, позивач просить стягнути борг на його користь.

Позивач у судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причину неявки суду не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України, - за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначні родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передні йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня проявлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що 22 грудня 2007 року відповідач ОСОБА_2 взяв у борг у позивача ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 75000 гривень, що еквівалентно 15000 доларів США, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.68).

Суд вважає, що зазначена розписка є одночасно документом, який підтверджує й передачу грошей позикодавцем позичальнику, й укладення договору позики.

20 червня 2013 року позивачем на адресу відповідача була направлений лист з вимогою про необхідність повернення суми боргу протягом 30 днів з моменту отримання вимоги. Зазначений лист було повернуто поштою по закінченню строку зберігання (а.с.8,9).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідач до теперішнього часу свої зобов’язання перед позивачем не виконав та вказаний борг не повернув.

При таких обставинах, суд вважає, що сума боргу в розмірі 119895 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1198,95 гривні.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212-215, 224, 225 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 536, 625, 626, 1046, 1048, 1049 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1, – задовольнити.

          Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії ЕЕ109605, виданий 11 листопада 1999 року 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 119895 (сто дев’ятнадцять тисяч вісімсот дев’яносто п’ять) гривень

Стягнути з ОСОБА_2 (паспорт серії ЕЕ109605, виданий 11 листопада 1999 року 1-м відділом Ялтинського МУ ГУ МВС України в Криму) на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 1198 (одна тисяча сто дев’яносто вісім) гривень 95 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Апеляційному суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.          

Суддя: