03.12.2013 Справа № 111/4146/13-ц
2/111/1145/2013
РІШЕННЯ
іменем України
03 грудня 2013 року смт. Леніне
Ленінський районний суд АРК у складі:
головуючого судді Казацького В.В.
при секретарі Кадіровій Р.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до Горностаївської сільської ради, третя особа: ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним, анулювання державного акту про право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі його представника звернувся до Ленінського районного суду АР Крим із позовною заявою до відповідача, третя особа: ОСОБА_3 про визнання рішення недійсним, анулювання державного акту про право власності на земельну ділянку. Свої вимоги мотивує тим, що згідно свідоцтва про право власності від 30.11.1994 року, виданого ШЕД-655, 1/2 частка житлового будинку №39 по вул. Леніна у с. Горностаївка, Ленінського району АРК (квартира №1) належить у рівних частках позивачу ОСОБА_4, ОСОБА_4 ОСОБА_5 (померлому 13.11.2010 року), ОСОБА_3, ОСОБА_6 (померлій 03.07.2011 року). Інша 1/2 частка даного житлового будинку (квартира №2) згідно договору дарування від 18.01.2001 року належить ОСОБА_3 ОСОБА_5. 15.01.2002 року Горностаївською сільською радою на підставі рішення Горностаївської сільської ради 22 сесії 23 скликання від 14.01.2002 року на ім,я ОСОБА_3 ОСОБА_5 був виданий державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована на території Горностаївської сільської ради, без зазначення конкретної адреси. Відповідно до довідки Горностаївської сільської ради від 10.12.2012 року зазначений державний акт було видано ОСОБА_7 саме на земельну ділянку по вул. Леніна 39 в с. Горностаївка, Ленінського району АРК. Оскільки на час видачі державного акту позивач вже був власником частки житлового будинку №39 по вул. Леніна у с. Горностаївка, Ленінського району АРК, вважає, що прийняттям Горностаївською сільською радою рішення від 14.01.2002 року та видачею зазначеного державного акту були порушені його права на дану земельну ділянку, а тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду.
У судове засідання позивач, його представник не з’явилися, були повідомлені. Представник позивача направила заяву про розгляд справи у її відсутності, на задоволені позову наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, направив заяву про розгляд справи у його відсутності та згоду з позовними вимогами.
Третя особа у судове засідання не з’явилася, була повідомлена, причини неявки суду не повідомила, направила заяву про розгляд справи у її відсутності, з позовними вимогами згодна.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв’язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Дослідивши матеріали справи та давши їм оцінку, суд знаходить позов обґрунтованим з наступних підстав.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено судом, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АРК, Ленінський район, с. Горностаївка, вул. Леніна, буд. 39 з 20.10.1997 року (а.с. 2). Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився 21 червня 1981 року у сел. Нижньобаканський Кримського району Краснодарського краю, його батьками записані – ОСОБА_5 батьком, ОСОБА_3 – матір,ю (а.с. 3).
Згідно розпорядження органу приватизації №589 від 30.11.1994 року на підставі заяви наймача ОСОБА_7 було вирішено передати у приватну власність квартиру АДРЕСА_1 АРК (а.с. 7). На підставі даного розпорядження ШЕД №655 30.11.1994 року було видано свідоцтво про право власності на житло на АДРЕСА_2 АРК, згідно якого зазначена квартира була передана у спільну сумісну власність ОСОБА_7 ОСОБА_5 та членам його родини – ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 в рівних частках (а.с. 8). Як вбачається з наданих суду копій документів, право власності на житло у зазначених осіб виникло на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Як вбачається з копії договору дарування квартири від 18.01.2001 року, ОСОБА_7 є власником АДРЕСА_3 АРК (а.с. 6). Зазначене також підтверджується відповіддю КП «Ленінське БТІ» №03-04/982 від 21.11.2013 року та копіями доданих до неї документів.
Отже, власниками АДРЕСА_2 АРК з 30.11.1994 року є чотири особи - ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1 - в рівних частках.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції, що діяла на час виникнення права власності на квартиру) користування закріпленою за приватизованим будинком прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах, передбачених Земельним кодексом України. Частиною 1 ст. 30 ЗК України 1990 року в редакції, що діяла на час виникнення права власності на квартиру, передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів. Відповідно до ст. 42 ЗК України 1990 року в редакції, що діяла на час виникнення права власності на квартиру, громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно.
Отже, після приватизації квартири громадянами земельна ділянка, необхідна для обслуговування даної квартири, перейшла у спільне користування ОСОБА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_1.
Як вбачається з копії рішення Горностаївської сільської ради 22 сесії 23 скликання від 14 січня 2002 року ОСОБА_1 ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 га по вул. Леніна 39 в с. Горностаївка, Ленінського району АРК, для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 9), що також підтверджується архівною копією даного рішення. Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю ІV-КМ №021412, виданого 15 січня 2002 року головою Горностаївської сільської ради на ім’я ОСОБА_1 ОСОБА_5, який проживає за адресою: АРК, Ленінський район, с. Горностаївка, вул. Леніна, буд. 39, на підставі рішення 22 сесії 23 скликання Горностаївської сільської ради від 14 січня 2002 року ОСОБА_1 ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,25 га на території Горностаївської сільської ради, для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 12). Зазначене також підтверджується копією довідки Горностаївської сільської ради №675 від 10.12.2012 року (а.с. 11). Згідно листа Міськрайонного управління Держземагенства в м. Керчі та Ленінському районі АРК №1453/10-09 від 22.11.2013 року технічна документація по відводу земельної ділянки площею 0,25 га у с. Горностаївка, Ленінського району АРК, по вул. Леніна 39, ОСОБА_7 в архіві відділу відсутня. Згідно довідки Горностаївської сільської ради домоволодіння №39 по вул. Леніна в с. Горностаївка, Ленінського району АРК знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,25 га (а.с. 75).
Частиною 4 ст. 120 ЗК України в редакції, що діяла на час прийняття рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_7, встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. Ст. 89 ЗК України передбачено, що земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам. У спільній сумісній власності перебувають, серед іншого, земельні ділянки співвласників жилого будинку. Відповідно до ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування, у тому числі і шляхом приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян або одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених ЗК України.
Отже судом встановлено, що на момент прийняття спірного рішення Горностаївською сільською радою щодо передачі ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку №39 по вул. Леніна в с. Горностаївка, Ленінського району АРК, кв. №1 даного домоволодіння знаходилася у власності ще трьох осіб, інтереси яких даним рішенням враховані не були, а тому даним рішенням були порушені їх права на земельну ділянку під належним їм майном. Крім того прийняття такого рішення на користь лише ОСОБА_7 суперечить приписам ст. 89, 120 ЗК України. Все вище викладене свідчить про незаконність спірного рішення та наявність достатніх підстав для його скасування.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам підсудні, серед іншого, справи з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 ЦК України передбачені можливі способи захисту цивільних прав, відповідно до якої суд вважає правильним застосувати саме такий спосіб захисту як визнання рішення органу державної влади незаконним, оскільки таке рішення не є правочином і тому відсутні правові підстави визнання його недійсним.
Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлих ОСОБА_7, ОСОБА_6 за заповітом (а.с. 4,5), який прийняв спадщину (а.с. 36-54, 55-72), що підтверджується копіями спадкових справ після смерті ОСОБА_7, ОСОБА_6 Інших спадкоємців не має.
Таким чином судом встановлено, що рішення Горностаївської сільської ради щодо передачі ОСОБА_7 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку №39 по вул. Леніна в с. Горностаївка, Ленінського району АРК підлягає визнанню незаконним, а державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий на його виконання, - підлягає анулюванню, оскільки даним рішенням були порушені права співвласників квартири у житловому будинку на земельну ділянку, прийняття такого рішення на користь лише ОСОБА_7 суперечить приписам ст. 89, 120 ЗК України.
На підставі ст. 15, 16, 25 ЦК України, ст. 30, 42 ЗК України 1990 року, ст. 89, 116, 120 ЗК України, Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» та керуючись ст.ст. 3, 7, 10,130,131,179,208,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним рішення Горностаївської сільської ради 22 сесії 23 скликання від 14 січня 2002 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га по вул. Леніна 39 в с. Горностаївка, Ленінського району АРК, ОСОБА_7 ОСОБА_5.
Анулювати державний акт на право приватної власності на землю ІV-КМ №021412, виданий 15 січня 2002 року головою Горностаївської сільської ради на ім’я ОСОБА_7 ОСОБА_5, який проживає за адресою: АРК, Ленінський район, с. Горностаївка, вул. Леніна, буд. 39, на підставі рішення 22 сесії 23 скликання Горностаївської сільської ради від 14 січня 2002 року про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,25 га в межах згідно з планом на території Горностаївської сільської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Казацький В.В.