Справа № 22-ас-491/2006 р. Головуючий суддя 1 інстанції : Козулін В.М.
Суддя-доповідач : Оніпко О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді: Малько О.С. суддів : Оніпко О.В., Собіни І.М. при секретарі: Томашевській І.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсій.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів, -
встановила:
Постановою Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову до Рівненського обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, вважаючи, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновки суду суперечать ст. 24 Конституції України, ч. З ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців ...", де зазначено:, що призначені військовослужбовцям та членам їх сімей за цим законом пенсії перераховуються з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Також вважає, що для нього має бути перерахована з врахуванням положень Указів Президента України від 23 лютого 2002 року та 5 травня 2003 року, якими були встановлені 100% та 90% надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців
По наведених підставах просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його позов.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені вимог ОСОБА_1 щодо перерахунку призначеної для нього пенсії, суд вірно виходив з того, що на час звільнення заявника у 2002 році з військової служби у відставку діяли положення постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" пенсії обчислювалися з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; відсоткової ставки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надавалися щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Включення суми премії в розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії чинним на час призначення позивачу пенсії законодавством не передбачалось, що підтверджено і Законом України від 15 червня 2003 року «Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців..,", який набрав чинності з 01 січня 2005 року, відповідно до якого пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентну надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, встановлених законодавством, тобто премія враховується з 1 січня 2005 року при призначенні пенсії і врахована при перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії.
Судом вірно відхилено вимоги позивача про перерахунок пенсії на підставі Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління Державної охорони України за безперервну службу", тому що цим указом не передбачено права колишніх військовослужбовців, які до звільнення з військової служби не отримували цих надбавок, права на перерахунок пенсій.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, викладених у постанові.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 198, 206, КАС України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Постанову Рівненського міського суду від 17 жовтня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею чинності.