ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 р. | № 31/187 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді | Першикова Є.В. |
суддів : | Савенко Г.В. Ходаківської І.П. |
перевіривши матеріали касаційної скарги | Акціонерного товариства закритого типу ”Науково-виробниче об’єднання “Созидатель” |
на постанову | Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року |
у справі | № 31/187 господарського суду Дніпропетровської області |
за позовом | Акціонерного товариства закритого типу ”Науково-виробниче об’єднання “Созидатель” |
до | Дніпропетровської міської ради |
про | спонукання до внесення змін у договір, |
за участю представників сторін:
позивача: Малиновський О.О. дов. від 18.12.2006 № 1725-2006
Кожемякін О.П. дов. від 20.03.2006
відповідача : не з’явились
За згодою сторін відповідно до ч.2 ст.85 та ч.1 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні від 21.12.06 були оголошені лише вступна та резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого господарського суду України.
Позивач - Акціонерне товариство закритого типу ”Науково-виробниче об’єднання “Созидатель” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської міської ради про спонукання відповідача внести зміни у п.4.1. глави 4 договору оренди земельної ділянки ВСМ № 295437 від 22.08.2005 року, виклавши вказаний пункт у наступній редакції: “Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (гривнях), у розмірі земельного податку, визначеного відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України “Про плату за землю”.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2006 року у справі № 31/187 в позові відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року вказане рішення господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Акціонерне товариство закритого типу ”Науково-виробниче об’єднання “Созидатель” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 06.10.2006 року № 1253-2006, в якій просить постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 скасувати, посилаючись на те, що апеляційним судом не застосована норма матеріального права, зокрема, ч. 5 ст.7 Закону України “Про плату за землю”.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, не вбачає підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Господарськими судами встановлено, що згідно укладеного між сторонами договору оренди землі від 22.08.2005 (далі по тексту —договір), позивачу передано в оренду строком на три роки земельну ділянку загальною площею 0,6972 га по пр. Героїв в районі будинку № 1 - вул. Набережній Перемоги (Жовтневий район м. Дніпропетровська). У відповідності до пункту 5.1. Договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва житлового комплексу, а згідно пункту 5.2 за цільовим призначенням є землями житлової та громадської забудови. Відповідно до пункту 4.1. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становить 1055386,22 грн.
У відповідності до статті 21 Закону України „Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Як встановлено господарськими судами, позивачу надана земельна ділянка на умовах оренди, тобто позивач є платником орендної плати за землю.
За земельні ділянки державної і комунальної власності орендна плата справляється виключно у грошовій формі, і не може бути меншою за розмір земельного податку, встановлений Законом України від 19.09.96 № 378/96-ВР "Про плату за землю", вимоги якого сторони дотримались при узгодженні пункту 4.1 договору від 22.08.05.
Судова колегія вважає, що апеляційним господарським судом правомірно не застосовано ч. 5 ст.7 Закону України “Про плату за землю” під час розгляду даного спору, оскільки вимоги ч. 5 ст.7 Закону України “Про плату за землю” поширюються виключно на визначення розміру податку на землю відповідного цільового призначення та не визначають обов'язкового розміру орендної плати, що узгоджується сторонами у договорі.
З огляду на викладене, судова колегія вважає постанову апеляційної інстанції правомірною та обгрунтованою, винесеною з додержанням норм матеріального права та не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1115 ,1117 ,1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України,-
ПОСТАНОВИЛА:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу ”Науково-виробниче об’єднання “Созидатель” залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року у справі № 31/187 залишити без змін.
Головуючий - суддя Є.Першиков
Судді Г.Савенко
І.Ходаківська