Справа №  11-3520 2006 р. Головуючий у 1 інстанції Хаустова Т.А. Доповідач Самойленко А.І.

УХВАЛА

Іменем України

28 листопада 2006 року

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого Самойленко А.І. суддів Яременка А.Ф., Сєдиха А.В.

з участю прокурора Андрєєвої Ж.М. засудженого ОСОБА_1  розглянув   у   відкритому   судовому   засіданні   в   місті  Донецьку   справу   за апеляцією    засудженого    ОСОБА_1    на    вирок    Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 вересня 2006 року, яким

ОСОБА_1, уродженця м.Кутаїсі республіки Грузія, громадянина Грузії, мешканця без реєстрації М.Слов'янська Донецької області, раніше судимого: 1) 25.03.1997 р. за ст.187 ч.2 КК України 1960 року на 1 рік позбавлення волі; 2) 31.05.2001 р. за ст.ст.69, 142 ч.З КК України 1960 року на 6 років позбавлення волі засуджено за ст.185 ч.2 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи судимим за ст.ст.69, 142 КК України 1960 року, повторно вчинив крадіжку чужого майна за таких обставин.

6 квітня 2006 року приблизно о 5-й годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, після сильного вживання спиртних напоїв з ОСОБА_2., і ОСОБА_3, використовуючи тимчасову відсутність у квартирі ОСОБА_2., ОСОБА_4 і ОСОБА_3, а також те, що ОСОБА_4. спав, таємно викрав майно ОСОБА_2 на суму 2430 гривень 50 копійок і майно ОСОБА_4 на суму 2440 гривень 57 копійок.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 посилається на те, що кримінальна справа щодо нього була порушена і розглянута з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, необгрунтовано відхилено його заяву про відвід суддям Слов'янського міськрайонного суду, суд розглянув справу у закритому судовому засіданні, порушуючи його право на захист. За змістом апеляції вважає його засудження необгрунтованим і просить скасувати вирок, а справу щодо нього закрити.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про необхідність відхилення апеляції і залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджена сукупністю доказів у справі, які були досліджені судом.

Не дивлячись на те, що засуджений в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні крадіжки, він, разом з тим, не заперечував того, що у вказаний у вироку час він дійсно разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 і потерпілими ОСОБА_2 і ОСОБА_4 перебував у квартирі останніх і покинув квартиру приблизно о 5-й годині, коли ОСОБА_4 спав, а ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 на нетривалий час вийшли з квартири для купівлі сигарет.

Згідно показань потерпілої ОСОБА_2 відразу після повернення у свою квартиру і виявлення відсутності в ній ОСОБА_1, вона і ОСОБА_4 виявила пропажу їх майна, після чого повідомили працівників міліції про ці обставини.

Свідок ОСОБА_3 у своїх показаннях під час досудового слідства також підтвердила те, що ОСОБА_1 залишив квартиру потерпілих у той час, коли ОСОБА_4 спав, а вона разом з ОСОБА_2 на деякий час вийшли з квартири для придбання сигарет.

Працівник міліції ОСОБА_5, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що після отримання повідомлення від потерпілих про вчинення крадіжки, він разом з іншими працівниками міліції здійснив затримання ОСОБА_1, який зізнався у вчиненні цієї крадіжки і пояснив, що пакет з викраденими речами він залишив на сходовій площадці другого поверху будинку, в якому знаходиться квартира потерпілих, а шкіряне портмоне з грошима залишилось у нього. Портмоне він викинув на вулиці. При проведенні огляду у місці, на яке вказав ОСОБА_1, дійсно було знайдене шкіряне портмоне і лист з блокноту.

Показання свідка ОСОБА_5 узгоджуються з наявним у матеріалах справи поясненням ОСОБА_1, в якому він пояснив про обставини вчинення ним цього злочину так, як про це пояснив зазначений свідок, а також з протоколом огляду від 7 квітня 2006 року, згідно якого біля будинків НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на АДРЕСА_2 були виявлені і вилучені шкіряне портмоне, пластикова телефонна картка Московської філії "Центр-телеком" і аркуш з блокноту з написом ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15 -16, 21 - 24).

При проведенні впізнання потерпілий ОСОБА_4 в числі інших портмоне впізнав вищевказане портмоне, як таке що належить йому і було викрадене у нього (а.с.73). Крім цього, ОСОБА_4 у своїх показаннях пояснив, що протягом лютого-березня 2006 року він працював у Московській області. Пластикову телефонну картку Московської філії "Центр-телеком" він придбав там же і користувався нею. Запис номеру телефону і ім'я на аркуші з блокноту виконані ним власноручно. Зазначені предмети разом з грошима у сумі 2200 гривень знаходились у вищевказаному портмоне.

Сукупність наведених доказів підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки майна потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_4 за обставин, встановлених у вироку і спростовує його твердження про непричетність його до вчинення цього злочину. Усі наведені докази отримані відповідно до вимог КПК України, всі вони були досліджені судом у присутності засудженого та інших учасників судового розгляду і отримали належну оцінку у вироку.

Заявлений засудженим відвід усім суддям Слов'янського міськрайонного суду, як і його клопотання про зміну підсудності справи були розглянуті відповідно до вимог ст.ст.54, 57 і 38 КПК України. Підстав для їх задоволення не малось, через що ці його клопотання і заява обгрунтовано були відхилені.

Доводи апеляції засудженого про порушення його права на захист і розгляд справи судом в закритому судовому засіданні суперечать фактичним обставинам справи, згідно яких як під час досудового слідства, так і в судовому засіданні слідчий і суддя неодноразово роз'яснювали ОСОБА_1 права підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, в тому числі його право мати захисника. З моменту затримання і допиту його в якості підозрюваного до участі у справі в якості захисника ОСОБА_1 за його бажанням був допущений адвокат ОСОБА_6, який брав участь у проведенні слідчих дій з ОСОБА_1. У стадії закінчення досудового слідства і пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи ОСОБА_1 подав письмову заяву про від захисника і оскільки підстав для обов'язкової участі захисника, передбачених ст.45 КПК України не малось, ця його заява відповідно до ст.46 КПК України слідчим обгрунтовано була задоволена. В судовому засіданні ОСОБА_1 також відмовився від захисника, заявивши що він бажає сам захищати свої інтереси. Згідно протоколу судового засідання воно проводилось відкрито і будь-яке рішення про закрите судове засідання судом не приймалось. Також ОСОБА_1 не був позбавлений права звернутися до консульства Грузії з проханням про участь в судовому засіданні представника консульства. Чинним КПК України не передбачений обов'язок суду самому здійснювати виклик представника консульства в судове засідання. Тому доводи апеляції засудженого про порушення його права на захист і проведення закритого судового засідання є безпідставними.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна за обставин, викладених у вироку, доведена. Дії його за ст.185 ч.2 КК України кваліфіковані правильно. Міра покарання йому призначена відповідно до вимог ст.65 КК України. Тому підстави для скасування чи зміни вироку відсутні.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.365, 366 КПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Вирок Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 8 вересня 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого - без задоволення.