Справа № 387/1400/13-к

Номер провадження по справі 1-кп/387/102/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року                                          смт. Добровеличківка           

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі :

Головуючого судді                                                                                Цоток В. В.

при секретарі                                                                                Придатченко О.О. з участю прокурора                                                                                Буреги І.В.

потерпілого                                                                                          ОСОБА_1

представника потерпілого-адвоката                                                   ОСОБА_2.

захисника                                                                                           ОСОБА_3          

обвинуваченого ОСОБА_4Г

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013120140000436 від 29 квітня 2013 року, яке надійшло до суду 02 вересня 2013 року від прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області по обвинуваченню

          ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого, заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися,

          у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_4 28.04.2013 року, близько 17 години 30 хвилин, знаходячись на ганку власного будинку, що розташований за адресою : село Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, вулиця Папаніна,78, під час сварки з потерпілим ОСОБА_1, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, які виникли в зв’язку з нанесенням йому потерпілим удару в ділянку обличчя, не передбачаючи можливості настання шкідливих наслідків своїх дій, руками відштовхнув ОСОБА_1 від себе, внаслідок чого останній з прискоренням впав обличчям на куски розбитої цегли, що знаходилися на подвір’ї. В результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми : забійної рани лобної ділянки, забою м’яких тканин носа, забою головного мозку легкого ступеня, уламкового вдавленого перелому зовнішньої і внутрішньої стінки лобової пазухи зліва, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 73 від 18.06.2013 року в сукупності несуть ознаки тяжких , як небезпечні для життя .

Обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав повністю та показав , що 27.04.2013 року між сім’єю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка є бабою ОСОБА_6, виник конфлікт, під час якого остання намагалася вдарити дружину обвинуваченого дерев’яною палицею. Однак ніяких дій у відповідь ні ОСОБА_4 ні його дружина не чинили. 28.04.2013 року, близько 17 години 10 хвилин, коли ОСОБА_4 знаходився у власному будинку, його донька повідомила, що обвинуваченого викликає чоловік. Коли ОСОБА_4Г вийшов на ганок то виявив у себе на подвір’ї потерпілого, який стояв орієнтовно за 2 метра від ганку . Останній став звинувачувати ОСОБА_4 в тому, що він ображає його бабу та почав вимагати зустрічі з дружиною обвинуваченого – ОСОБА_7 В цей час з будинку вийшли ОСОБА_8 та ОСОБА_7, і ОСОБА_1, ображаючи останню нецензурними словами, почав рухатися у її напрямку. Обвинувачений, з метою захисту дружини, став перед потерпілим. ОСОБА_1 почав шарпати його за верхній одяг, а потім кулаком руки наніс ОСОБА_4 2-3 удари кулаками рук в ділянку обличчя. Після того, як обвинувачений від отриманих ударів відступив назад, ОСОБА_1 знову почав погрожувати ОСОБА_7 та став прямувати в її бік. З метою припинити протиправні дії ОСОБА_1, ОСОБА_4 штовхнув останнього руками в плечі, внаслідок чого потерпілий впав на землю, а саме обличчям на куски побитої цегли . Після цього ОСОБА_1 відразу піднявся з землі та швидкою ходою залишив подвір’я обвинуваченого. Всього конфлікт тривав близько 5-7 хвилин . ОСОБА_4 стверджував, що ні він, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_7 не наносили ударів потерпілому. Після вказаних подій ОСОБА_1 було доставлено каретою швидкої допомоги до лікарні . ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів з заявою про нанесення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень по якій на даний час триває досудове розслідування . Додав, що під час бійки свідків, на яких вказує потерпілий не було . Звертав увагу суду на те, що він перебуває у неприязних відносинах з подружжям ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а тому вважає, що вказані особи обмовляють його у вчиненні кримінального правопорушення, якого ОСОБА_4 фактично не вчиняв . Додав, що через деякий час після бійки, в той же день знайшов в себе на подвір’ї сонцезахисні окуляри ОСОБА_1, які лежали на відстані близько 50 сантиметрів від ганку будинку. Вказані окуляри були вилучені працівниками міліції. Також стверджував, що через два дні після події бачив потерпілого у приміщенні Добровеличківської ЦРП, той мав здоровий вигляд і самостійно пересувався.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1, показав, що в селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області по вулиці Папаніна,71 проживає його баба – ОСОБА_5 27.04.2013 року, остання поскаржилася матері ОСОБА_1 на те, що подружжя ОСОБА_4 застосували відносно неї фізичне насилля . З метою з’ясування вказаних обставин потерпілий 28.04.2013 року, близько 17 години приїхав до ОСОБА_5 Остання пояснила, що напередодні її побила дружина обвинуваченого. При цьому на обличчі у баби він помітив синці . З метою з’ясування причин побиття ОСОБА_1 пішов до домоволодіння ОСОБА_4 та зупинився на вулиці перед подвір’ям обвинуваченого . Через незначний проміжок часу до нього вийшов ОСОБА_4, який на той момент перебував в збудженому стані . На запитання ОСОБА_1, що сталося з бабусею, обвинувачений почав відповідати нецензурними словами та корпусом свого тіла став штовхати потерпілого, спрямовуючи його на територію власного подвір’я та провокуючи на бійку. В цей час на поріг з будинку вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також стали висловлювати на адресу ОСОБА_1 нецензурні слова. Далі ОСОБА_4 наніс потерпілому удар кулаком руки в ділянку щелепи та ще близько 10 ударів кулаками рук в обличчя. Під час побиття обвинувачений хапав ОСОБА_1 руками за шию та намагався повалити на землю. Також обвинувачений наніс потерпілому удар кулаком правої руки в ділянку носа та розбив його. Тоді ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_1 на протилежну сторону проїзної частини. При цьому співмешканка обвинуваченого та ОСОБА_8 притримували потерпілого, щоб той не зміг втекти, а пізніше почали кидати в нього уламками цегли. Далі ОСОБА_4, взявши до обох рук уламки цегли, підбіг до ОСОБА_1 з правого боку та наніс йому удар лівою рукою, в якій тримав шматок цегли, в потилицю. Коли потерпілий від отриманого удару нагнувся, обвинувачений почав наносити йому удари цеглиною в обличчя. Коли ОСОБА_1 піднявся, то ОСОБА_4 наніс йому кілька ударів уламком цегли в ділянку чола та потилиці. Також обвинувачений наносив удари цеглою в ділянку тулуба потерпілого, а після всього відштовхнув останнього і потерпілий впав на протилежну сторону проїзної частини. Після цього ОСОБА_4, його співмешканка та ОСОБА_8 знову підбігли до потерпілого, обвинувачений схопив ОСОБА_1 і тримав його, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали пропонувати кинути потерпілого в підвальне приміщення . В цей час на місце події прийшла ОСОБА_5 і на вулицю вийшло подружжя ОСОБА_10 та інші сусіди, що відволікло обвинуваченого, а тому ОСОБА_1 вдалося втекти. Стверджував, що ОСОБА_4 під час побиття потерпілого постійно висловлював погрози вбивством. Близько 18 години ОСОБА_1 повідомив про вказану подію до Добровеличківського РВ УМВС та викликав швидку допомогу. Першу медичну допомогу він отримав в Тишківській дільничній лікарні, після чого був госпіталізований до Добровеличківської районної лікарні, де знаходився на стаціонарному лікуванні до 30.04.2013 року . В зв’язку з тим, що стан його здоров’я став погіршуватися, ОСОБА_1 було госпіталізовано до Кіровоградської обласної лікарні, де під час обстеження у нього було виявлено перелом черепа і залишки уламків цегли. ОСОБА_1 стверджував, що він не наносив жодного удару обвинуваченому, а лише прикривався від ударів, які наносив ОСОБА_4 Додав, що до цього випадку ніяких конфліктів між ним та обвинуваченим не було.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що 28.04.2013 року, близько 17 години 20 хвилин вона перебувала в гостях у подружжя ОСОБА_4, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_5. В цей час до будинку зайшла їх донька та повідомила, що обвинуваченого кличе чоловік. ОСОБА_4 вийшов на вулицю, а за ним слідом через 1-2 хвилини вийшли його співмешканка та свідок. Остання відразу почула крик, а коли вийшла на ганок то помітила на подвір’ї біля будинку ОСОБА_1, який вимагав у обвинуваченого щоб той покликав свою дружину. На запитання ОСОБА_4, що ОСОБА_1 хоче, останній почав висловлювати нецензурні слова та підійшовши до обвинуваченого, схопив його за сорочку, почав шарпати, після чого наніс ОСОБА_4 два удари кулаком в обличчя, внаслідок чого в обвинуваченого потекла кров. У відповідь ОСОБА_12 розвернув ОСОБА_1 та штовхнув його руками у плечі, внаслідок чого останній впав на землю, обличчям на уламки цегли, які були на землі. Відразу після падіння потерпілий піднявся та побіг з двору, погрожуючи при цьому ОСОБА_4 Свідок додала, що при падінні потерпілий втратив сонцезахисні окуляри. Стверджувала, що вказані події відбувалися на подвір’ї ОСОБА_4, на відстані близько 1,5 метра від будинку та тривали не більше 5 хвилин. Інших свідків ні на подвір’ї обвинуваченого ні на вулиці не було. Звертала увагу на те, що ОСОБА_1 з самого початку конфлікту знаходився у збудженому стані та був агресивно налаштований проти дружини ОСОБА_4 – ОСОБА_7. Крім того стверджувала, що ні вона, ні дружина ОСОБА_4 ніякої участі у конфлікті не приймали, тільки спостерігали за ним. В результаті нанесених ОСОБА_1 ударів у ОСОБА_4 був синець під оком та розбитий ніс. Крім, того у останнього була порвана сорочка . Одяг потерпілого залишився непошкодженим. Видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 свідок не бачила .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що вона проживає однією сім’єю з ОСОБА_4 28.04.2013 року, близько 17 години вона знаходилася у власному будинку, де також перебував обвинувачений та ОСОБА_8 Близько 17 години 20 хвилин до будинку забігла їх донька та повідомила обвинуваченого, що його чекає якийсь чоловік. ОСОБА_4 відразу вийшов з будинку, а за ним слідом вийшли ОСОБА_7 з ОСОБА_8 Коли жінки були у веранді то почули нецензурну лайку. Вийшовши на ганок будинку, свідок побачила ОСОБА_1, який вимагав, щоб обвинувачений покликав дружину, та ОСОБА_4, який намагався того заспокоїти. Всі ці події відбувалися біля порогу будинку. Коли ОСОБА_1 побачив свідка, він рушив до неї, висловлюючи при цьому на її адресу погрози. В зв’язку з цим обвинувачений змушений був перекрити потерпілому дорогу своїм тілом. ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 два удари кулаком руки в обличчя внаслідок чого в останнього пішла кров з носа. Тоді обвинувачений відштовхнув потерпілого від себе, в результаті чого останній впав на землю, обличчям донизу, де були розкидані уламки цегли. При цьому в потерпілого випали сонцезахисні окуляри. Відразу після падіння ОСОБА_1 піднявся та швидкою ходою залишив подвір’я, висловлюючи при цьому на адресу ОСОБА_4 погрози. Додала, що вказана подія тривала не більше 5 хвилин і інших свідків окрім зазначених вище не було. Стверджувала, що ні вона, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_8 не наносили ударів ОСОБА_1;

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, показала, що вона працює лікарем-невропатологом Добровеличківської ЦРЛ. 28.04.2013 року близько 21 години з Тишківської дільничної лікарні поступив ОСОБА_1, який скаржився на болі в ділянці голови, грудної клітки, запаморочення, нудоту та поклики до блювання. Під час огляду свідок виявила неврологічну симптоматику, а саме болючість очних яблук та інше. Діагноз – закрита черепно-мозкова травма та струс мозку. Під час рентгенографії черепа пошкоджень кісток черепа та інших патологій не виявлено. Під час пальпації волосистої тім’яної частини голови хворий скаржився на болючість, але видимих ран, синців, гематом не було, лише на чолі була невелика садна. Одяг потерпілого був чистий, без слідів крові. На лікуванні хворий перебував півтори доби, після чого 30.04.2013 року був виписаний за наполяганням його матері. Стан хворого покращився і він вибув для подальшого лікування по місцю проживання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, показала, що вона працює лікарем-гінекологом Добровеличківської ЦРЛ. 28.04.2013 року вона перебувала на робочому місці як черговий лікар. У вечірній час до лікарні поступив ОСОБА_1, який скаржився на головну біль, запаморочення, загальну слабкість, нудоту. В зв’язку з цим свідок викликала ургентного лікаря-невропатолога. Під час зовнішнього огляду вона помітила на чолі у потерпілого рану, яка була прикрита пов’язкою. Інших видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_1 не було .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15, показала, що вона працює фельдшером швидкої допомоги Тишківської дільничної лікарні. 28.04.2013 року, близько 17 години 30 хвилин до лікарні надійшло повідомлення про те, що в селі Тишківка по вулиці Папаніна особі спричинені тілесні ушкодження. По прибуттю до домоволодіння ОСОБА_5 до карети швидкої допомоги підійшло подружжя ОСОБА_4. При цьому свідок помітила, що у ОСОБА_4 було підбите око і розбитий ніс. На запитання ОСОБА_4, чому ОСОБА_5 послала до нього свого онука, та відповіла, що нікого не посилала і взагалі ОСОБА_1 ще не бачила. Інших осіб в той час на вулиці не було . Сам потерпілий підійшов до автомобіля через 15-20 хвилин. На чолі в останнього було виявлено рану, на яку свідок вирішила накласти шви . З цією метою потерпілого було доставлено в дільничну лікарню. Під час оброблення рани з неї було вимито невелику пластинку з цегли величиною близько 5 міліметрів. Інших поранень на голові ОСОБА_1 не було. Після надання невідкладної медичної допомоги потерпілого було доставлено до Добровеличківської ЦРЛ .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16, показав, що він працює на посаді дільничного інспектора міліції Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області. 28.04.2013 року, близько 17 години 30 хвилин з Добровеличківської ЦРЛ та від ОСОБА_4 до райвідділу надійшли повідомлення про нанесення особі тілесних ушкоджень. Вказана подія сталася в селі Тишківка по вулиці Папаніна. По прибуттю на місце події свідок звернувся до ОСОБА_4 та виявив на його обличчі синці і розбитий ніс. Сорочка останнього була порвана. На подвір’ї обвинуваченого біля кучі будівельного сміття, лежали сонцезахисні окуляри. На проїзній частині біля домоволодіння ОСОБА_4 ніяких уламків цегли не було. Коли свідок підійшов до подвір’я ОСОБА_10, господар не міг надати пояснень, оскільки знаходився в стані сп’яніння . Після цього працівники міліції відвідали Добровеличківську ЦРЛ, з метою опитати ОСОБА_1 Той знаходився у лікарні, в нього на чолі було поранення заліплене пластиром . Светр білого кольору був чистим, без слідів крові .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17, показав, що він працює на посаді начальника сектора карного розшуку Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області. В один з днів теплої пори 2013 року, коли він знаходився на чергуванні, близько 17 години 30 хвилин до райвідділу надійшли повідомлення від швидкої допомоги про те, що в Тишківці по вулиці Папаніна особі заподіяні тілесні ушкодження. По прибуттю на місце події зі слів ОСОБА_4 свідок дізнався, що онук сусідки обвинуваченого наніс йому тілесні ушкодження. При цьому на обличчі ОСОБА_4 було видно сліди побоїв, його верхній одяг був порваний . На подвір’ї обвинуваченого, біля кучі будівельного сміття, лежали сонцезахисні окуляри. На проїзній частині біля домоволодіння ОСОБА_4 розкиданих уламків цегли не було. При спілкуванні з ОСОБА_5, свідок з’ясував, що остання зустрілася з ОСОБА_1 вже після конфлікту між останнім та ОСОБА_4 З метою встановлення свідків правопорушення ОСОБА_17 був проведений обхід сусідів обвинуваченого. Проте свідків правопорушення серед них встановлено не було . ОСОБА_10 у той момент перебував у стані сп’яніння та нічого пояснити не міг, а навпаки запитав у працівників міліції з якого приводу вони приїхали. Дружина ОСОБА_10 вийшла на подвір’я і також повідомила, що їм нічого не відомо. Потерпілого ОСОБА_1 в той день свідок не бачив .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18, показав, що він працює водієм карети швидкої допомоги в Тишківській дільничній лікарні. В кінці квітня 2013 року, після 16 години надійшло повідомлення про те, що по вулиці Папаніна особі завдані тілесні ушкодження. Він разом з фельдшером ОСОБА_15 прибули до домоволодіння ОСОБА_5 В цей час до них підійшло подружжя ОСОБА_4 і свідок помітив, що в обвинуваченого була розірвана сорочка, підбите око, а на обличчі були сліди крові . На запитання ОСОБА_4, чому ОСОБА_5 послала до нього свого онука, та відповіла, що нікого не посилала і ОСОБА_1 взагалі ще не бачила. На штахеті подвір’я ОСОБА_5 висіла сумка чорного кольору. Самого потерпілого цей час біля будинку не було, тому вони стали на нього чекати. Окрім ОСОБА_5 та подружжя ОСОБА_4 на місці пригоди нікого не було. Орієнтовно через 15-20 хвилин прийшов ОСОБА_1, який був одягнений в светр світлого кольору. Слідів крові на светрі не було. В потерпілого на лобі було видно подряпину, яку фельдшер обробила в Тишківській лікарні, а пізніше потерпілого доставили в Добровеличківську ЦРЛ ;

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19, показав, що він є сусідом ОСОБА_5 В один з днів весни 2013 року, після 16 години він перебував у себе на подвір’ї і побачив, що до подвір’я ОСОБА_5 підійшов молодий чоловік в сонцезахисних окулярах в руках якого була сумка чорного кольору. Одягнений він був у штани темного кольору та светр світлого кольору. Як пізніше свідку стало відомо то був онук ОСОБА_5 – ОСОБА_1 Останній повішав сумку на паркан та не заходячи до будинку ОСОБА_5, відразу пішов вздовж вулиці. Орієнтовно через п’ять хвилин потерпілий повернувся до подвір’я ОСОБА_5. При цьому на чолі у нього було видно подряпину. Слідів крові не було, одяг останнього був чистим. Сонцезахисних окулярів на ньому не було. ОСОБА_1 в цей час розмовляв по телефону, а потім сфотографував себе на телефон, вийшов з подвір’я і пішов вздовж вулиці. Через кілька хвилин до подвір’я ОСОБА_5 прибула карета швидкої допомоги, до якої підійшло подружжя ОСОБА_4 . Свідок стверджував, що нікого з сусідів весь цей час на вулиці не було . Наступного дня свідок чув, як ОСОБА_10 казав ОСОБА_5, щоб та не переживала, вони ОСОБА_4 «посадять» .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20, показала, що вона є сусідкою ОСОБА_4 В один з днів квітня 2013 року, близько 16-17 години вона перебувала в себе на подвір’ї і почула з подвір’я обвинуваченого крики. Виглянувши, помітила ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які стояли на подвір’ї обвинуваченого, один навпроти одного. При цьому потерпілий шарпав ОСОБА_4 за одяг та голосно кричав, а потім наніс близько двох-трьох ударів кулаком руки по обличчю ОСОБА_4, після чого намагався обійти обвинуваченого та направився до ганку будинку, де стояла ОСОБА_7 та ОСОБА_8 В цей час ОСОБА_4 відштовхнув ОСОБА_1 і той впав на землю обличчям донизу, після чого піднявся і швидко пішов з двору. ОСОБА_4 жодного удару потерпілому не наносив. Вся подія тривала не більше п’яти хвилин. ОСОБА_1 був одягнений у штани темного кольору та светр світлого кольору. Свідок стверджувала, що інших осіб окрім вказаних вище вона в цей час на вулиці не бачила .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21, показав, що він є сусідом ОСОБА_5 28.04.2013 року, близько 17 години його дружина пішла в гості до подружжя ОСОБА_4, а свідок перебував у себе вдома. Близько 17 години 30 хвилин, коли ОСОБА_21 перебував на вулиці, до нього зателефонувала дружина і повідомила, що невідомий чоловік побив ОСОБА_4 і втік. В цей час свідок побачив, що провулком на зустріч йому йде ОСОБА_1 Потерпілий був одягнений у джинси та светр світлого кольору. Одяг був чистий, без слідів крові. Про події на подвір’ї ОСОБА_4 свідкові стало відомо зі слів дружини .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22, показав, що працює лікарем-хірургом Добровеличківської ЦРЛ. 29.04.2013 року оглядав ОСОБА_1 Ним було виявлено рану на чолі в потерпілого довжиною 1 сантиметр на яку був накладений шов. Інших тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 на той момент не було .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23, показав, що працює на посаді лікаря-рентгенолога Добровеличківської ЦРЛ. Ним оглядалися рентгенівські знімки черепа ОСОБА_1 При цьому будь-яких переломів кісток ним виявлено не було. Свідок додав, що комп’ютерна томографія є більш досконалим способом обстеження, а тому не заперечував, що зафіксований в результаті вказаного обстеження перелом кісток черепа потерпілого міг бути не зафіксований на рентгенівських знімках .

З протоколу прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення від 28.04.2013 року, встановлено, що вказаного дня, близько 17 години 30 хвилин ОСОБА_4 неподалік від свого будинку наніс ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на обличчі ( т.1 а.п. 88 ) .

З протоколу огляду місця події від 28.04.2013 року та фототаблиці до нього, встановлено, що місцем огляду є територія подвір’я домоволодіння ОСОБА_4, яке розташоване в селі Тишківка Добровеличківського району Кіровоградської області, вулиця Папаніна, 75, де на відстані одного метра від будинку виявлено насип із шматків цегли та інших будівельних матеріалів. На відстані 0,5 метра від вказаного насипу маються чоловічі сонцезахисні окуляри (т.1 а.п.89-91) .

З протоколу огляду предметів від 25.05.2013 року та фототаблиці до нього , встановлено, що об’єктами огляду є чоловіча кофта білого кольору та чоловічі джинси синього кольору, в які був одягнений ОСОБА_1 під час скоєння кримінального правопорушення та на яких виявлено плями бурого кольору (т.1 а.п.141-145) .

З медичної картки амбулаторного хворого Добровеличківської ЦРЛ ОСОБА_4, встановлено, що 30.04.2013 року в останнього було зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді забою носа та гематоми лівої біляорбітальної ділянки ( т.2 а.п. 36). Вказані ушкодження зафіксовані і на фотознімках, наданих стороною захисту ( т.2 а.п. 41-42 ).

З фотознімків та відеозапису, наданих стороною потерпілого, вбачається наявність в ділянці чола ОСОБА_1 тілесного ушкодження у вигляді рани. Крім того на светрі потерпілого зафіксовано плями бурого кольору ( т.2 а.п. 59-66 ).

З висновку судово-медичної експертизи № 73 від 18.06.2013 року, встановлено, що згідно наданої експерту медичної картки стаціонарного хворого №8640 на ім’я ОСОБА_1 Кіровоградської обласної лікарні, нейрохірургічного відділення, у останнього виявлено тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми : забійної рани лобної ділянки, забою м’яких тканин потиличної ділянки голови та забою м’яких тканин носа, забою головного мозку легкого ступеня, уламкового вдавленого перелому зовнішньої і внутрішньої стінки лобової пазухи ліворуч, які в сукупності несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя. Вказані тілесні ушкодження утворилися від локальної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею і могли утворитися в термін вказаний в постанові. Враховуючи морфологічний характер та локалізацію вищевказаного ушкодження вважаю, що його утворення при падінні з висоти власного зросту , що з прискоренням, що без , малоймовірне (т.1 а.п. 157-159 ).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_24 показав, що зазначену вище експертизу він проводив лише на підставі даних внесених до медичної картки № 8640 Кіровоградської обласної лікарні . Огляд ОСОБА_1 він особисто не проводив. Медичної документації, яка мається в Добровеличківській ЦРЛ не досліджував, оскільки така документація йому слідчим не надавалася. Зазначив, що із числа перерахованих у висновку експертизи тілесних ушкоджень до категорії тяжких відносяться лише ушкодження у вигляді уламкового вдавленого перелому зовнішньої і внутрішньої стінки лобової пазухи ліворуч. Решта відноситься до категорії легких. Не виключав можливість утворення вказаного вище тяжкого тілесного ушкодження внаслідок падіння потерпілого з висоти власного зросту з прискоренням лише за умови, що контактуюча поверхня була обмеженою і виступала над поверхнею землі. Вважає, що виявлені на тілі потерпілого ушкодження могли утворитися від дії не більше 2-3 травматичних впливів. Додав, що за умови наявності у потерпілого тілесного ушкодження у вигляді забою м’яких тканин потиличної ділянки голови, воно мало бути виявлене лікарями при візуальному огляді ОСОБА_1

Показання потерпілого ОСОБА_1 в частині місця, механізму та кількості нанесених обвинуваченим ударів, кількості та локалізації тілесних ушкоджень на його тілі, спростовуються зазначеними вище доказами, які в свою чергу узгоджуються між собою .

До показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_25, ОСОБА_10, ОСОБА_11 суд відноситься критично, оскільки перша є близьким родичем потерпілого, а останні перебувають у неприязних відносинах з обвинуваченим, а тому є зацікавленими в результатах розгляду справи.

          Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що органом досудового розслідування не вірно встановлені фактичні обставини справи, в зв’язку з чим діям ОСОБА_4 надана не вірна юридична оцінка.

          Так в ході судового розгляду з показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_7, які узгоджуються між собою та з показаннями ОСОБА_4, встановлено, що обвинувачений, штовхаючи потерпілого, не мав прямого умислу на заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень та не передбачав можливості настання шкідливих наслідків своїх дій .

          З показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_18, ОСОБА_22, які узгоджуються між собою, встановлено, що вказані особи безпосередньо оглядали потерпілого відразу після нанесення йому тілесних ушкоджень та будь-яких інших видимих ушкоджень окрім рани на чолі не виявляли .

           Таким чином суд кваліфікує дії обвинуваченого за ст.128 КК України, як необережне тяжке тілесне ушкодження . Крім того з обвинувачення, яке інкриміноване ОСОБА_4 слід виключити нанесення тілесного ушкодження у вигляді забою м’яких тканин потиличної ділянки голови .

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 обставини справи, що пом”якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії невеликої тяжкості, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом’якшує покарання є наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставин, що обтяжують покарання – судом не встановлено.

З огляду на вказане, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому ОСОБА_4 слід призначити покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді громадських робіт .

          Вирішуючи заявлений по справі потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди суд вважає його обґрунтованим частково. Так вимога про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого, які становлять 901 гривню 64 копійки є бгрунтованою та підтверджується фіскальними чеками. Проте при обґрунтуванні вимоги про відшкодування вартості пошкодженого одягу в сумі 650 гривень стороною потерпілого не було надано суду доказів про те, що обвинувачений привів одяг ОСОБА_1 у непридатний для використання стан. Долучену до позовної заяви розрахункову квитанцію серії ЛВАК 112096, видану ТЦ « Плаза » суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки в ній відсутня дата видачі . Вирішуючи вимогу в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 гривень, суд погоджується з тим , що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий зазнав фізичного болю та душевних страждань. В зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні був позбавлений можливості працювати, повноцінно спілкуватися з оточуючими. За таких обставин, суд вважає, що звичайний ритм життя ОСОБА_1 був порушений і останній був вимушений прикладати додаткових зусиль для його організації. Проте судом приймаються до уваги форма вини обвинуваченого та винна поведінка самого потерпілого, який спровокував ОСОБА_4 до вчинення правопорушення . Тому зважаючи на тяжкість заподіяної позивачеві шкоди, на глибину та тривалість фізичних і душевних страждань ОСОБА_1, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, з врахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди в сумі 3000 гривень .

Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувалися .

Речові докази по справі – відсутні .

          Судові витрати по справі - відсутні .

          Керуючись ст.373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

          ОСОБА_4 визнати винуватим в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.128 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 200 ( двісті ) годин .

          Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кошти в сумі 901 (дев’ятсот одна ) гривня 64 копійки та моральної шкоди кошти в сумі 3000 ( три тисячі ) гривень, а всього на загальну суму 3901 ( три тисячі дев’ятсот одна ) гривня 64 копійки .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .

Суддя          Добровеличківського районного суду

          Кіровоградської області                                                              ОСОБА_26