Справа № 2/1522/13169/11

Провадження № 2/522/3234/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року                                                                        м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Єршової Л.С.,

при секретарі - Бондаревій Є.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та додаткових витрат, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та додаткових витрат,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів та додаткових витрат на утримання дітей.

          Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 8 квітня 2011 року ухвалою Приморського районного суду м.Одеси була затверджена мирова угода між позивачем та відповідачкою про затвердження розміру аліментів та додаткових витрат на утримання доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідно до умов зазначеної мирової угоди позивач брав на себе зобов'язання щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 950,00 грн. на кожну дитину, додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5 щомісячно у розмірі 190,00 грн. та додаткові витрати на навчання доньки ОСОБА_4 у сумі 6900,00 грн. щороку. Оскільки матеріальний стан позивача суттєво змінився, він просить зменшити розмір аліментів на утримання дітей та додаткових витрат на утримання дітей та стягувати аліменти у частці від його заробітку. Як зазначив у судовому засіданні 05.12.2013 року ОСОБА_1, під зменшенням розміру додаткових витрат він розуміє звільнення його від оплати додаткових витрат на утримання його старшої доньки Дар`ї (оплата половини вартості навчання у ВНЗ, за ліки), оскільки стягнення подібних витрат на повнолітніх дітей чинним сімейним законодавством не передбачено, зміну розміру додаткових витрат на утримання його молодшої доньки ОСОБА_5, оскільки дитина не потребує лікування та навчається у безкоштовному загальноосвітньому навчальному закладі.

ОСОБА_3 01.03.2013 року подала до суду зустрічний позов, а 21.05.2013 року збільшила позовні вимоги та просить суд стягнути з ОСОБА_1: аліменти на утримання доньки – ОСОБА_1 Дар`ї, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення донькою 23 років; аліменти на утримання доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 2000,00 щомісячно до досягнення донькою повноліття; половину вартості навчання на третьому курсі ОСОБА_5 Дар`ї у розмірі 3450,00 грн.; стягнути 175,00 грн. на придбання спортивного інвентарю для ОСОБА_5 та 170,00 грн. на придбання інгаляторів для ОСОБА_5 Дар`ї та 90,00 грн. на ліки. Крім того, як пояснила у судовому засіданні 05.12.2013 року позивачка, вона також просить суд збільшити додаткові платежі на заняття ОСОБА_5 в спортивному клубі «Мауглі» на 25,00 грн. щомісячно, що було зазначено у її позові, поданому до суду 01.03.2013 року.

Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 умови мирової угоди не виконує, їй відомо, що він працює адвокатом, має достатньо грошових коштів, а не сплачує аліменти, тому що, на її думку, ігнорує проблеми дітей.

Під час розгляду справи судом ОСОБА_3 надала до суду свідоцтво про зміну імені серії І-ЖД №007390 (а.с. 143), відповідно до якого вона змінила прізвище на «Дубровська».

ОСОБА_1 у судове засідання з`явився, просив задовольнити його позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

ОСОБА_2 у судове засідання з`явилась, просила суд задовольнити її зустрічний позов, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії 1-ЖД№253928), та повнолітньої ОСОБА_5 Дар`ї Дмитрівни, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії 1-ЖС №163083).

           08.04.2011 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалою по справі №2-5793/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів затверджено мирову угоду, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов'язується виплачувати 1/2 вартості навчання доньки ОСОБА_4 на контрактній формі навчання в Національній юридичній академії ім. Я.Мудрого, у терміни та в обсягу, визначеному контрактом з Національною юридичною академією ім. Я.Мудрого, на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_4 в банківській установі; ОСОБА_1 зобов'язується виплачувати ОСОБА_3 1/2 вартості навчання доньки ОСОБА_5 у спортивній школі «Мауглі» та Одеській загальноосвітній школі №121 у сумах 125 гривень та 65 гривень відповідно, оплата здійснюється щомісячно у період з 1-го по 08 число кожного місяця; ОСОБА_1 зобов'язується виплачувати ОСОБА_3 1/2 вартості витрат на ліки для доньки ОСОБА_4. Оплата здійснюється протягом п'яти днів після пред'явлення призначення лікаря та чеку на придбання ліків; у разі виникнення необхідності придбання ліків для доньки ОСОБА_5, їх вартість компенсується ОСОБА_1 у тому ж порядку. ОСОБА_1 зобов'язується сплачувати ОСОБА_3 на утримання доньок ОСОБА_4, ОСОБА_5 аліменти щомісячно по 950 гривень на дитину; ОСОБА_1 зобов'язується сплатити ОСОБА_3 заборгованість по аліментам за лютий-березень 2011р. у розмірі 2660 гривень до 15.04.2011р. 07.06.2011 року судом зазначену ухвалу суду звернуто до виконання.

Відповідно до довідки, виданої деканом Полтавського факультету НЮАУ ім. Я. Мудрого, ОСОБА_3 Дар`я Дмитрівна є студенткою денної форми навчання Полтавського факультету Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, термін навчання з 01.09.2010 року по 30.06.2014 року.

Згідно з довідкою Дитячої громадської організації «Дитячий центр «Мауглі» ОСОБА_5 дійсно займається в секції карате, при цьому щомісячно вноситься внесок у розмірі 300,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 постійно мешкає разом з матір`ю, ОСОБА_5 Дар`я мешкає разом з матір`ю під час канікул у ВНЗ.

Відповідно до консультативного висновку спеціаліста, наданого Міською дитячою лікарнею №2, ОСОБА_5 Дар`я страждає на бронхіальну астму та потребує лікування.

ОСОБА_1 надав до суду довідку № 35 від 09.12.2011 року, відповідно до якої він працює у приватному підприємстві «БРІКК» на посаді юриста з посадовим окладом 1200,00 гривень на місяць з 01.12.2011 року. В свою чергу, відповідно до листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 10.12.2012 року №34634/10/17-01 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади на ПП «БРІКК» за власним бажанням 08.05.2012 року на підставі наказу №1-к від 08.05.2012 року.

Як вбачається з виписки Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси, дата формування – 30.10.2012 року, ОСОБА_1 постійно отримував дохід з січня по травень 2012 року в ПП «БРІКК», з травня по вересень 2012 року – в «ОСОБА_6 стратегій виживання».

Відповідно до довідки, наданої директором ТОВ «ОСОБА_6 Виживання» від 04.12.2013 року (а.с. 145), ОСОБА_1 працював у товаристві з травня 2012 року по вересень 2013 року на посаді юриста.

Відповідно до довідки, наданої директором ПП «Консалт Груп» (а.с. 146), ОСОБА_1 з 01.11.2013 року працює в підприємстві на посаді юриста, його сукупний дохід за листопад 2013 року на підприємстві склав 1200,00 гривень.

Відомості про зазначену трудову діяльність ОСОБА_1 підтверджені також його трудовою книжкою (а.с. 147-151).

Також ОСОБА_1 надав до суду довідку від 19.07.2011 року, відповідно до якої він 17.06.2011 року був виключений з адвокатського об`єднання «Одеська обласна колегія адвокатів» за несплату членських внесків. В свою чергу, в матеріалах справи наявна довідка від 14.03.2013 року, відповідно до якої адвокат ОСОБА_1 за рішенням атестаційної палати КДКА Одеської області від 22.06.2007 року отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю за №1564 та на цей час є діючим адвокатом і відомостей про зупинення адвокатської діяльності адвоката ОСОБА_1 не надходило. Враховуючи викладене та керуючись ст. 4 Закону України «Про адвокатуру», якою визначено, що адвокат може працювати індивідуально, суд не може взяти до уваги твердження позивача про те, що оскільки він виключений з адвокатського об`єднання «Одеська обласна колегія адвокатів», то він вже не займається адвокатською практикою та не може отримувати дохід від неї.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 має постійний та регулярний дохід.

Обов’язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов’язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення, що закріплено у ст. 182 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стаття 183 СК України, передбачає, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлено: з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні; а для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 1210 гривень, з 1 грудня - 1286 гривень.

          Аліменти у твердій грошовій сумі стягуються лише у тих випадках, коли їх стягнення у частці від заробітку (доходу) платника неможливе або викликає труднощі. У ч. 1 ст. 184 СК України наведено перелік таких випадків: нерегулярний, мінливий заробіток (дохід) платника аліментів (наприклад, письменників, художників, музикантів), одержання частини заробітку

          В свою чергу, хоч судом і встановлено, що ОСОБА_1 має постійний та регулярний дохід, але, як вже зазначалось вище, 08.04.2011 року Приморським районним судом м. Одеси ухвалою по справі №2-5793/10 вже було визначено аліменти з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

          Тобто чинним законодавством передбачено можливість лише змінювати розмір аліментів, а не встановлений принцип (спосіб) їх нарахування.

          Враховуючи викладене, суд не може задовольнити вимоги ОСОБА_1 про встановлення йому аліментів на утримання дітей у частці від його доходу. Але суд враховує, що матеріальне становище і сімейний стан особи, зобов'язаної надавати дитині утримання, та особи, яка одержує аліменти, не є незмінними чинниками. Оскільки матеріальне становище і сімейний стан, а також стан здоров?я, зазначених у законі осіб можуть протягом часу існування аліментного зобов'язання змінюватися, закон передбачає, що особа, яка сплачує аліменти, може звернутися до суду з позовною вимогою про зменшення розміру аліментів, якщо істотно погіршилось її матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я або покращилось матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.

Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, сукупний дохід ОСОБА_1 станом на теперішній час складає 1200,00 гривень, суд вважає, що розмір аліментів, визначених ухвалою Приморського районного суду м.Одеси про затвердження мирової угоди від 08.04.2011 року по справі №2-5793/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 Дар`ї Дмитрівни та ОСОБА_5, слід зменшити з 950,00 грн. до 400,00 грн. щомісячно на кожну дитину.

Щодо додаткових витрат на ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватись наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

          Суд враховує, що у ст. 185 СК України маються на увазі додаткові витрати, а не додаткове стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти потрібні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови життя дитини. Однак в окремих випадках у силу особливих обставин, потрібні, крім звичайних, значні додаткові витрати, пов`язані розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо, тобто з чинниками, які не можуть вважатись незмінними. Оскільки стан здоров?я дитини, її здібності можуть протягом часу існування зобов'язання змінюватися, тому потреба у стягненні додаткових витрат або розмір стягуваних додаткових витрат має визначатися залежно від понесених або передбачуваних витрат, при цьому і у залежності від умов, передбачених ст. 182 СК України.

          Таким чином, суд вважає за можливе звільнити відповідача від додаткових витрат на ОСОБА_5 в частині оплати навчання дитини в Одеській загальноосвітній школі №121 у сумі 65,00 гривень, оскільки ОСОБА_2 не надала суду підтвердження того, що навчання в цій школі є платним і вона сплачує за нього кошти, та в частині витрат наперед на ліки, оскільки ОСОБА_2 не надала жодних доказів, що дитина хвора та потребує лікування.

          Щодо інших додаткових витрат на ОСОБА_5, то суд вважає, що в цій частині вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо додаткових витрат на ОСОБА_1 Дар`ю суд зазначає наступне.

          Як вже зазначалось судом, правила та порядок участі батьків у додаткових витратах на дитину, встановлені ст.185 СК України, яка міститься у главі 15 СК України, поширюються на правовідносини щодо обов'язків батьків по утриманню неповнолітніх дітей.

          Статтею 201 СК України «Застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина» визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.

          Тобто, чинне сімейне законодавство не передбачає можливості стягнення додаткових витрат на утримання дитини, аліменти на яку стягуються в порядку передбаченому ст. 199 СК України, а приписи ст. 185 СК України не можуть бути розповсюджені на правовідносини, які виникли між сторонами на утримання повнолітньої доньки.

          Судом встановлено, що 05.11.2011 року ОСОБА_1 Дар`я досягла повноліття, ОСОБА_1 подав до суду позов 26.12.2011 року, а тому з цього часу чинним законодавством вже не покладається на її батька обов`язок брати участь у додаткових витратах (витрати на оплату контракту за навчання у ВНЗ, на ліки) на її утримання, тому суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати цих витрат.

          Щодо позовних вимог ОСОБА_2 суд зазначає наступне.

Позивачка за зустрічним позовом не надала до суду належних та допустимих доказів наявності умов (зміни доходу ОСОБА_1, зміни свого доходу тощо), визначених ч. 1 ст. 192 СК України, за яких суд може збільшити розмір аліментів. Суд не бере до уваги ствердження ОСОБА_2, що відповідач за зустрічним позовом отримує значний дохід від бізнесу, оскільки зазначене нічим не підтверджено. Враховуючи викладене, вимоги ОСОБА_2В про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки – ОСОБА_1 Дар`ї, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 2000,00 грн. щомісячно до досягнення донькою 23 років; аліментів на утримання доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 2000,00 щомісячно до досягнення донькою повноліття, задоволенню не підлягають. При цьому суд зазначає, що аліменти на повнолітню дитину можуть бути стягнуті не до досягнення нею 23 років, а на час навчання на денній формі навчання у ВНЗ, але не більш, ніж до досягнення нею 23 років.

Щодо оплати додаткових витрат на навчання та на ліки для повнолітньої ОСОБА_5 Дар`ї, то суд відмовляє у задоволенні цих вимог з наведених вище підстав.

Щодо оплати додаткових витрат на заняття ОСОБА_5 в спортивному клубі «Мауглі», а саме: збільшення їх на 25,00 грн. щомісячно, то суд вважає за можливе ці вимоги задовольнити, оскільки ухвалою суду про затвердження мирової угоди було передбачено, що саме ці витрати складають 125,00 грн. щомісячно, а відповідно до довідки, наданої спортивним клубом, щомісячний внесок станом на теперішній час вже складає 300,00 грн., таким чином з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума додаткових витрат у розмірі 150,00 грн. щомісячно.

          Щодо оплати додаткових витрат на придбання спортивного обладнання та інвентарю для ОСОБА_5 у розмірі 175,00 грн., то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять доказів, що це обладнання було необхідне та придбавалось ОСОБА_2 для спортивних занять дитини.

          Враховуючи викладене, зустрічний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню лише в частині збільшення додаткових витрат на заняття ОСОБА_5 в спортивному клубі «Мауглі».

Керуючись ст. ст. 180, 182, 183, 184, 185, 192, 199 СК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та додаткових витрат, - задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, визначених ухвалою Приморського районного суду м.Одеси про затвердження мирової угоди від 08.04.2011 року по справі №2-5793/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 Дар`ї Дмитрівни та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, на утримання доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно аліменти у розмірі 400,00 (чотириста) гривень, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини, тобто до 08.03.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, на утримання доньки - ОСОБА_1 Дар`ї Дмитрівни, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно аліменти у розмірі 400,00 (чотириста) гривень на час навчання ОСОБА_1 Дар`ї Дмитрівни на денній формі навчання на Полтавському факультеті Національної юридичної академії ім. Я. Мудрого, але не більш, ніж до досягнення нею 23 років, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Змінити додаткові витрати ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_1 Дар`ї та ОСОБА_5 шляхом звільнення від додаткових витрат, визначених ухвалою Приморського районного суду м.Одеси про затвердження мирової угоди від 08.04.2011 року по справі №2-5793/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 Дар`ї Дмитрівни та ОСОБА_5, в частинах: зобов`язання виплачувати 1/2 вартості навчання доньки ОСОБА_4 на контрактній формі навчання в Національній юридичній академії ім.Я.Мудрого, у терміни та в обсягу, визначеному контрактом з Національною юридичною академією ім.Я.Мудрого, на рахунок, відкритий на ім'я ОСОБА_4 в банківській установі; зобов`язання виплачувати ОСОБА_3 1/2 вартості навчання доньки ОСОБА_5 в Одеській загальноосвітній школі №121 у сумі 65 гривень; зобов`язання виплачувати ОСОБА_3 1/2 вартості витрат на ліки для доньки ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів та додаткових витрат, - задовольнити частково.

Збільшити розмір додаткових витрат на ОСОБА_5 та стягнути з ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, додаткові витрати на відвідання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, секції карате у Дитячій громадській організації «Дитячий центр «Мауглі», у розмірі 150,00 гривень щомісячно на період відвідання дитиною зазначеної секції.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    Л.С. Єршова

05.12.2013