ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

                  

19.06.06                                                                                           Справа  № 6/43-462

Львівський апеляційний господарський суд,  в складі колегії:

головуючого-судді:                  Якімець Г.Г.,

суддів:                                        Бобеляк О.М.

                                                   Орищин Г.В.

при секретарі   Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від скаржника (відповідача) –не з’явився

від позивача  – не з’явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області від 27.04.2006 року №639/10-003

на постанову господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року (підписана 13.04.2006 року), суддя І.П.Шумський

у справі №6/43-462,

за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз», смт.Гусятин

до відповідача  ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області (правонаступник  Гусятинської міжрайонної державної податкової інспекції), смт.Гусятин

про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2005 року №0000412301/0

Постановою господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року по справі №6/43-462 задоволено позов повністю –скасовано податкове повідомлення-рішення Гусятинської МДПІ від 27.07.2005 року №0000412301/0.

Суд свій висновок мотивував тим, що відповідачем не підтверджено факту віднесення позивача до категорії платників відрахувань, передбачених ст.72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" та постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405, перелік яких вичерпний.

Також суд першої інстанції зазначає, що згідно статуту товариства, довідки статуправління, даних органу приватизації і реєстратора акцій, в обревізований відповідачем період, приватизація позивача завершилась та державі  в особі  РВ ФДМУ по Тернопільській області не належало частки (акцій) в статутному фонді ВАТ по газопостачанню та газифікації " Гусятингаз".

Поряд з цим,  господарський суд відзначив, що згідно з ст.ст.1,2,14,15 Закону України "Про систему оподаткування" та Бюджетного кодексу України, визначене Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" відрахування чистого прибутку не відноситься до податків (обов'язкових платежів). Тому, відповідно до положень преамбули та ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-3, до спірних правовідносин не можуть застосовуватись приписи названого Закону, у т.ч. щодо визначення податковим зобов'язанням суми донарахованого чистого прибутку; застосування штрафних санкцій та інших норм, на підставі яких прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення, саме винесення якого також передбачено Законом №2181-3.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ДПІ у Гусятинському районі Тернопільської області подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року в справі №6/43-462 скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз»відмовити, з підстав того, що судом першої інстанції приймаючи постанову не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” від 25.05.1998 р.№747, а саме п.2 статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови (в тому числі і ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз»).

Також апелянтом відзначено, що згідно із ст.72 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік” платниками частини прибутку визначено зокрема суб’єктів господарювання у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї).

Одночасно, апелянтом зазначено, що відповідно до пункту 2 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 року №405 відрахування до бюджету частини прибутку здійснюється суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї).

При цьому Реєстр власників іменних цінних паперів, не спростовує факту перебування 32,38% акцій позивача у власності держави. Апелянт зазначає, що хоча номінальним утримувачем 32,38% акцій відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Гусятингаз” і є НАК „Нафтогаз України”, однак з огляду на пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 року №405 самі дані акцій залишені у державній власності.

Також скаржник вказує на те, що необґрунтованим є посилання суду при задоволенні позову на те, що відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Гусятингаз” включено до ЄДРПОУ за приватною формою власності, оскільки судом не враховано того, що організаційно-правовою формою позивача є Відкрите акціонерне товариство. Статутний фонд позивача як Відкритого акціонерного товариства розподілений на акції, пакети яких можуть бути у власності будь-яких осіб незалежно від їх форми власності ( в тому числі й у власності державі).

Представник скаржника (відповідача) в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду справи, а тому його неявку суд розцінює як без поважних причин.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте до суду надійшла телеграма, в якій позивач просить розгляд справи відкласти, в зв’язку з неможливістю явки представника. Поряд з цим, позивач надіслав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить постанову господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року в справі №6/43-462 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов’язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, за наявними в справі доказами.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, встановив наступне:

ДПІ у Гусятинському районі проведено невиїзну документальна перевірку ВАТ по газопостачанню та газифікації ”Гусятингаз” по питанню відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку товариства за результатами фінансово-господарської діяльності за 2004 рік".

За наслідками перевірки 26.07.2005р. ДПІ у Гусятинському районі складено акт за №60-23/21135371.

Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення ст.72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" ненараховано та не сплачено до бюджету відрахування частини прибутку, у статутному фонді якого державі  належить частка (акції, паї) за 1 кв. 2004 року у сумі 10,7 тис. грн.

На підставі вищезазначеного акту, Гусятинською МДПІ 27.07.2005 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412301/0, яким позивачу згідно із  п.п. „б” пункту 4.2.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 72 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” визначено суму податкового зобов'язання за платежем - частина прибутку (доходу) від господарської діяльності в розмірі 16050 грн. ( з яких 10700 грн. –основний платіж, 5350 грн. –штрафні (фінансові)  санкції)

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

          Відповідно п.5 ст.87 Господарського кодексу України прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.           

          Згідно п.п.1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дивіденди - платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів.

Підпунктом 7.8.8. п.7.8 ст.7  Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, сплачений у зв'язку з нарахуванням (сплатою) дивідендів, є частиною податку на прибуток підприємств та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 13 цього Закону або міжнародних договорів України.

Контроль за правильністю здійснення розрахунків дивідендів здійснюється перевіркою правильності заповнення рядка 21 декларації з податку на прибуток підприємства. При цьому, при заповненні рядка 21 декларації підприємства платники податку повинні враховувати значення рядка 220 Звіту про фінансові результати (форма №2).

Відповідно до ст.4 Бюджетного кодексу України нормативно-правовими актами, що регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України; цей Кодекс;  закон про Державний бюджет України; інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини, передбачені статтею 1 цього Кодексу; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України.

Статтею 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»передбачено, що господарські організації: державні і казенні підприємства та їх об'єднання сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу); акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) (яким і є позивач) - сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004 року №405 затверджено  Порядок і норматив відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004 році. Пунктом 2 якого передбачено, що відрахування частини прибутку (доходу) провадяться: державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї) (яким і є позивач) - 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

Відповідно до п.3 зазначеного Порядку частина прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховується на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

Пунктом 4 порядку передбачено, що інформацію щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) відповідно до цих Порядку і нормативу господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать або які здійснюють функції з управління частками (акціями, паями), що належать державі у їх статутному фонді, та відображають у декларації з податку на прибуток.

Розмір пакету акцій ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз», що знаходяться у власності держави становить 32,38 %.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.1998р. №747 „Про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз”, статутний фонд Компанії формується шляхом передачі до нього: 100 відсотків акцій державних акціонерних товариств, які утворюються на базі державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цієї постанови, майно яких не підлягає приватизації; пакетів акцій, залишених у державній власності, відкритих акціонерних товариств, зазначених у додатку 2 до цієї постанови.

Відповідно до додатку №2 Постанови КМУ від 25.05.1998р. №747 у перелік відкритих акціонерних товариств, пакети акцій яких залишені у державній власності і передаються до статутного фонду НАК «Нафтогаз України»входить ВАТ „Гусятингаз”.

Таким чином, акції є самостійним об’єктом права власності та через володіння якими держава здійснює управління товариством. Позивач є відкритим акціонерним товариством, тобто господарським товариством, 32,38% акцій якого належить державі.

З наведеного вбачається, що порушення які викладені в акті перевірки на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що постанову господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року в справі №6/43-462 слід скасувати, а в позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз»відмовити.

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207,209 п.6,7 розділу VІІ КАС України, суд,

                                                          постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гусятинському районі Тернопільської області задоволити.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 07.04.2006 року в справі №6/43-462 - скасувати, прийняти нову, якою в позові Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гусятингаз»про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2005 року №0000412301/0 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.   

Матеріали справи  повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя:                                              Якімець Г.Г.

Судді:                                                                      Бобеляк О.М.

       

                                                                                 Орищин Г.В