Справа № 22 Ц-2371 /2006 р. Головуючий у 1-й інстанції Пархоменко О.В.
Категорія Доповідач Мережко М.В.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 p. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Дьоміної О.О.
Суддів - Мережко М.В., Данілова О.М.
При секретарі - Колесник Н.І.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18 травня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_3до ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2про розподіл будинку , За зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_4, ОСОБА_3про виділ частки із майна, що у спільній частковій власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Встановила:
У листопаді 2004 р. ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні будинком та визначенні порядку користування будинком. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що згідно рішенню Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 1998 року вона та відповідачі є співвласниками АДРЕСА_1 Позивачці належить 1\8 частина будинку,ОСОБА_4 - 5\8 частин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1\8 частині будинку. Позивачка посилається на те, що в даний час в будинку проживають лишеОСОБА_4 та ОСОБА_1 Останні чинять їй перешкоди в користуванні , володінні та розпорядженні її частиною власності в будинку, не допускають її до будинку.
Вважає, що має право користування будинком, хоч її частка в будинку і незначна, але з урахуванням забезпеченості її сім'ї житлом, вона потребує особистого користування будинком і однією з найменших кімнат 1-5 площею 8,80 кв.м.
В подальшому позивачка уточнювала свої вимоги , просила розділити будинок, виділивши їй таОСОБА_4 3\4 частини будинку.
30 березня 2006 року позивачка уточнила позовні вимоги та просила розділити будинок , виділивши їй кімнату 1-5 площе. 8,80 кв.м.з покладенням на неї обов"язку проведення добудови до будинку відповідно до висновку експертизи.
ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися із зустрічним позовом доОСОБА_5 про припинення права на частку у спільному майні, де спільне володіння і користування майном є неможливим, частка є незначною і не може бути виділена в натурі. Свої вимоги обґрунтовували тим, що дійсно вони є співвласниками спірного будинку згідно' рішенню суду.ОСОБА_4 постійно проживає в будинку, потребує сторонньої допомоги через хворобу, вона пропонувала
ОСОБА_5 виплатити компенсацію за належну їй частину будинку, однак остання відмовилася. Оскільки часткаОСОБА_5 є незначною, просили припинити право власностіОСОБА_5 на 1\8 частину будинку стягнувши на її користь компенсацію на цю частку.
18 квітня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнюючу позовну заяву доОСОБА_4, ОСОБА_5, просили виділити частку із майна, що є у спільній власності, та просили встановити порядок користування земельною ділянкою.
В подальшомуОСОБА_4 відмовилася від своїх вимог доОСОБА_5 про припинення її права на частку в спільному майні, та просила задовольнити позовні вимогиОСОБА_5.
Рішенням Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2006 р. позовОСОБА_5 задоволений. ОСОБА_5 виділена кімната 1-5 площею 8,80 кв.м. в АДРЕСА_1 Зустрічний позов залишений без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1. та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати, посилаючись на його незаконність, та направити справу на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції спірний будинок знаходиться за адресою : АДРЕСА_1
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 вересня 1998 року спірний будинок був розділений. ЗаОСОБА_4 визнано право власності на 5\8 частин будинку, за ОСОБА_1 - на 1\8 частину, за ОСОБА_2 - на 1\8 частину, за ОСОБА_5 - на 1\8 частину будинку.
Постійно проживають в будинкуОСОБА_4, ОСОБА_1 та її чоловік та син. Між сторонами склалися напружені стосунки з приводу володіння та користування будинком.
Згідно висновку судово-технічної експертизи від 30 червня 2005 року , з урахуванням фактичного планування будинку, його конструктивної особливості, ідеальних часток співвласників, спеціалістом запропоновано варіант виділу 1\8 частини будинку з урахуванням прибудови до приміщення 1-5 жилої кімнати 16,2 кв.м., коридору - 6,7 кв.м.
Вартість 1\8 частини, згідно висновку експертизи становить 6 463 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішенню виконавчого комітету Бучанської селищної, ради № НОМЕР_1, дозволено переобладнання .житлового АДРЕСА_1 із одноквартирного в двоквартирний.
Крім того, згідно рішенню виконавчого комітету Бучанської селищної ради Київської області № НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримала дозвіл на виконання добудови до спірного жилого будинку.
Відповідно висновку додаткової технічної експертизи від 02 грудня 2005 року, розділити спірний будинок на 1\4 та 3\4 частини в натурі, в межах існуючої площі забудови є неможливим, в зв"язку з недостатністю фактичної площі дольових часток.
Відповідно до ст.. 364, 365 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим , співвласник який бажає виділу, має право одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки, компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Задовольняючи вимогиОСОБА_5, суд виходив з того, що між всіма співвласниками склалися неприязні стосунки,ОСОБА_4 наполягала на тому, що вона хвора людина і потребує догляду, який їй надає ОСОБА_5, і в подальшому вона збирається проживати разом з ОСОБА_5 у відокремлений частині будинку, і такий виділ частки можливий.
Постановляючи рішення , суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення вимогОСОБА_5, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції , колегія суддів не вбачає.
Разом з тим, при постановлені рішення, суд першої інстанції не вирішив питання щодо стягнення суми грошової компенсації за перебільшення частки, що виділяється ОСОБА_5 В цій частині рішення підлягає зміни.
При виділенні ОСОБА_5 приміщення 1-5 площею 8,8 кв.м., її частка буде більшою на 0,7 кв.м., та дорожче на 139 грн.
Таким чином до стягнення на користь співвласників -ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягає сума 139 грн,( 139 : 3 = 46,33), кожній по 46,33 грн.
Керуючись ст.ст. 303,307, 309,313, 314, 316, ЦПК України , колегія суддів , -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2-задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міськрайонного суду Київської області від 18 травня 2006 р. - змінити.
Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_2, ОСОБА_1грошову компенсацію за різницю частки виділеного майна в сумі 139 грн ( кожній по 46, 33 грн.) . В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців в касаційному порядку до Верховного Суду України.