Справа 22ц -2059                                   Головуючий у першій інстанції - Франчук О.Д.

Категорія - 66                                        Доповідач апеляційної інстанції- Данилова О.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2006 року                                                                       м.Миколаїв

Колегія суддів  судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого    Лисенка П.П.

суддів                 Данилової О.О., Кутової Т.З.

при секретарі   Негрун І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1 на ухвалу    судді Южноукраїнського міського суду    Миколаївської області від 29 серпня 2006 року по цивільній справі за заявою

ОСОБА_1 про видачу судового наказу

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу з вимогами витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, а також анулювання реєстрації та стягнення судових витрат Заявник посилався на те, що такі зобов'язання ґрунтуються на мировій угоді, укладеною між сторонами у судовому засіданні, та затвердженою судом ухвалою від 28 листопада 2005 року.

Ухвалою судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 серпня 2006 року відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу та роз'яснено його право на звернення з вимогою про примусове виконання ухвали суду від 28 листопада 2005 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з висновком суду про наявність спору про права, просив ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з заявою про видачу наказу відповідно до п.2 ч. 1 ст.96 ЦПК України, ОСОБА_1 посилався на те, що його вимога грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі. Таким правочином він вважав мирову угоду, укладену між сторонами при розгляді цивільної справи, та визнану судом ухвалою від 28 листопада 2005 року /а.с.6/.

Разом з тим, відповідно до змісту ст. 175 ЦК України мировою угодою є укладена між сторонами і затверджена судом угода, яка передбачає ліквідування цивільно-правового спору, що виник між ними. Мирова угода підлягає примусовому виконанню, а ухвала про її визнання /затвердження/ за своїм правовим значенням прирівнюється до судового рішення.

Отже, умови мирової угоди між сторонами, визнаної судом, є підставою для примусового виконання, а не для звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, який є особливою формою судового рішення.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що предметом спору є відмова ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звільнити житлове приміщення - квартиру, і не тільки від особистого майна, як то зазначено у мировій угоді, але  і особисто виселитися з квартири. Питання щодо примусового виселення із жилих приміщень вирішується судом за правилами ЖК України і не може вирішуватися як вимога про витребування майна, як це зазначено у заяві ОСОБА_1.

Отже, частина вимог ОСОБА_1, а саме стягнення судових витрат, може бути вирішена шляхом звернення до примусового виконання ухвали суду від 28 листопада 2005 року, а інші / виселення/, - шляхом звернення до суду з позовом.

Таким чином, хоча колегія не може погодитися з усіма мотивами оскаржуваної ухвали, але вважає, що основний висновок суду про відсутність передбачених законом підстав для видачі судового наказу відповідає вимогам процесуального законодавства. За такого колегія не вбачає і підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 серпня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.