Справа № 101/3959/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 грудня 2013 року Алуштинський міський суд Автономної ОСОБА_1 Крим в складі головуючого судді Ізотенка Д.О., при секретарі Баєвій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Алушті, цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Партенітське домоуправління Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» про визнання права на житло та визначення порядку користування житловим приміщенням, зобов’язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивачка є власником 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 в м. Алушта, інша частина квартири належить її прийомним батькам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 в рівних частках.
За вказаною адресою позивачка зареєстрована з 15.08.1995 року. У 1997 році позивачка вийшла заміж за громадянина ОСОБА_1 Білорусь ОСОБА_6, від спільного шлюбу є дочка: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя з ОСОБА_6 не склалася, тому в 2010 році позивачка виїхала на постійне місце проживання за місцем реєстрації. З причини того, що колишній чоловік позивачки є громадянином іншої держави, шлюборозлучний процес тривав до 2011 року. 19.12.2012 року дочка ОСОБА_7 була знята з реєстрації в ОСОБА_1 Білорусь і до цього часу перебуває без реєстрації.
Повернення позивачки її батьки прийняли з невдоволенням, так як за відсутності позивачки відповідачі, в літній період здавали житло без її згоди, тим часом самі відповідачі проживали на городній ділянці. По приїзду позивачка оселилася в зазначеній квартирі і стала займати кімнату разом зі дочкою, відповідачі як раніше проживали, так і стали проживати в іншій кімнаті.
З моменту приїзду позивачки відповідачі стали пред'являти постійні надумані претензії до неї з метою виселення її та її дочки із зазначеної квартири, так само у позивачки з відповідачами виникають конфлікти з користування кімнатами і оплати за комунальні послуг, які мирно вирішити не вдається.
11.07.2012 року відповідачі звернулися до Алуштинського міського суду з позовом про припинення права власності на 1/3 частки квартири, визнання права власності на 1/3 квартири і виплаті компенсації.
З моменту проживання позивачки в даній квартирі, а саме з 1985 року відповідачі постійно жили однією сім'єю, вели і ведуть спільне господарство, мають загальний бюджет, сплять в одній кімнаті, особисті їхні речі знаходяться в одній кімнаті, де вони проживають.
Позивачка просить суд визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_2 м. Алушта.
Виділити в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 кімнату № 1 площею 11,8 кв.м., та лоджію площею 4 кв.м., в квартирі АДРЕСА_2, м.Алушта. Виділити в користування відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кімнату № 2 площею 18,7 кв.м., та лоджію площадь.4,1кв.м., в квартирі АДРЕСА_3, м. Алушта. Залишити в загальному користуванні коридор № 1 площею 6,9 кв.м., кухню № 3 площею 7,1 кв.м., туалет № 7 площею 1,3 кв.м., ванну кімнату № 6 площею 2,5 кв.м., вбудовану шафу № 2 площею 0,6 кв.м.
Зобов’язати Домоуправління центру "Крим" укласти з власниками квартири АДРЕСА_4 м. Алушта ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 окремі договори про надання послуг з обслуговування будинку, споруд та при будинкових територій.
В судовому засіданні позивачка та її представник в повному обсязі підтримали свій позов за викладених в ньому обставин, просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник та представник відповідачки ОСОБА_5 в суді позов ОСОБА_2 не визнали, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказували що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції прийнято рішення, яким припинено право власності позивача на належну їй частку у спірній квартирі, отже разом із право власності нею втрачено і право користування зазначеним житлом.
Представник третьої особи Партенітського домоуправління Центру медичної реабілітації та санаторного лікування «Крим» в судове засідання не з’явився, сповіщений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.40) причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 07.09.2001 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в рівних частках належить квартира АДРЕСА_5, м. Алушти, загальна площа квартири складає 30.5/52,9 кв.м. (а.с.5).
Згідно свідоцтва про народження серії 1-АЛ № 0246665 виданого 25 жовтня 2006 року на ім’я ОСОБА_8, ОСОБА_2 є її матір’ю (а.с.9).
Факт проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, м. Алушти, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підтверджується Актом огляду квартири від 21 грудня 20120 року (а.с.10).
Згідно технічного паспорту квартира № 20 за адресою смт. Партеніт, вул. Перемоги, будинок № 6 складається з двох кімнат загальною площею 30,5 кв.м., у тому числі 1 кімната площею 11,8 кв.м., друга кімната площею 18,7 кв.м., кухні площею 7,1 кв.м., ванної кімнати 2,5 кв.м., вбиральні 1,3 кв.м., коридору 6,9 кв.м., вбудованої шафи 0,6 кв.м., квартира об лаштована лоджією площею 8,1 кв.м., загальна площа квартири 52,9 кв. м. (а.с.15).
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 08 січня 2013 року Позов ОСОБА_5, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, що не заявляє самостійних вимог, Служба у справах дітей Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, про припинення права власності на 1/3 частку квартири, визнання права власності на 1/3 частку квартири і сплату компенсації – задоволено.
Припинено право власності ОСОБА_9 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_6, м. Алушти.
Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_6, м. Алушти у сумі 157 292 гривень.
Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках, право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_6, м. Алушти.
Зобов’язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ключі від квартири АДРЕСА_6, м. Алушти та не перешкоджати їм у здійснені права спільної власності зазначеною квартирою (а.с.30-31).
Рішенням Апеляційного суду Автономної ОСОБА_1 Крим від 25 вересня 2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 за довіреністю – ОСОБА_10 задоволено частково. (а.с.43-44).
Рішення Алуштинського міського суду Автономної ОСОБА_1 Крим від 8 січня 2013 року в частині задоволення вимог ОСОБА_5 і ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про зобов’язання передати ключі від квартири АДРЕСА_6, м. Алушти та не перешкоджати їм у здійснені права спільної власності на цю квартиру – скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
В решті рішення Алуштинського міського суду Автономної ОСОБА_1 Крим від 8 січня 2013 року – залишено без змін.
З наведеного вбачаю, що з 25 вересня 2013 року припинено право власності ОСОБА_9 на 1/3 частку квартири АДРЕСА_6, м. Алушти, на її користь стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вартість 1/3 частки квартири АДРЕСА_6, м. Алушти у сумі 157 292 гривень.
Стаття 316 ЦК України встановлює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Стаття 317 ЦК України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
З встановлених обставин, судом встановлено, що право користування спірною квартирою було набуто позивачем як складову частину права власності, та з позбавленням права власності позивача вона втратила і право користування зазначеним житлом, що виключає можливість виділення їй у користування певних приміщень у спірній квартирі.
Згідно судового рішення, припинення такого права було компенсовано позивачу виплатою грошової компенсації у сумі 157292 гривень.
Відповідно до частини 1 статті 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним в будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з того, що право члена сім’ї власника житла на користування житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це житло, а при припиненні такого права, припиняється і право членів його сім’ї на користування цим житлом. Тобто, права на користування житлом неповнолітньої ОСОБА_11 є похідними від права власності на дане житло ОСОБА_2.
За таких обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 316, 317, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 209, 212, 214 – 215, 279, 281, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної ОСОБА_1 Крим через Алуштинський міський суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Алуштинського
міського суду ОСОБА_12