Справа № 521/2965/13-ц

Провадження № 2/521/3768/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 грудня 2013 року

Малиновський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого           – судді Гуревського В.К.

за секретаря           – Дімітрової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ПАТ «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів, –

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду, після уточнення позовних вимог просив звернути стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру № 88 (вісімдесят вісім) в будинку № 5 (п'ять) по вулиці Іцхака Рабіна в місті Одесі, загальною площею 62,1 кв. м., в тому числі житловою площею 45,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на праві власності наступним чином: ОСОБА_3 - 1218/2000 частин – на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06 листопада 2007 року за реєстровим № 3-26329, зареєстрованого в реєстрі КП «ОМБТІ та РОН» 09.01.2008 року, номер запису 76, в книзі: 654, пр.-31, та ОСОБА_2 – 391/1000 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.10.2008 року за реєстровим номером № 6258, зареєстрованого в реєстрі КП «ОМБТІ та РОН» 08.10.2008 року, номер запису 76, в книзі: 694, пр. - 102, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижче звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, посилаючись на такі обставини.

03 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1711/1-08 про надання кредиту в сумі 125000 грн. строком по 01 жовтня 2010 року зі сплатою 23% річних за користування кредитними коштами. У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1711/1-08 від 03 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений та зареєстрований 24 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 6672.

Іпотечний договір забезпечує вимоги банку, що витікають з умов кредитного договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому. Відповідно до умов п. 1.2 іпотечного договору відповідач передає банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 88 (вісімдесят вісім) в будинку № 5 (п'ять) по вулиці Іцхака Рабіна в місті Одесі, загальною площею 62,1 кв. м., в тому числі житловою площею 45,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності.

У зв’язку із невиконанням позичальником своїх зобов’язань, Банк вимушений був звернутися з позовом про стягнення боргу до суду.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20.11.2012 року позовні вимоги ПАТ «Порто-Франко» були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Банку 197318,97 грн.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13.02.2013 року вищезазначене рішення було скасоване в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 197318.97 грн. та судових витрат в загальному розмірі 1820 грн. – скасовано, ухвалено нове рішення про стягнення зазначеної заборгованості з ОСОБА_2

Позичальник рішення суду не виконує, заборгованість складає 429830,02 грн.

На підставі цього позивач вимагає звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом продажу на публічних торгах з метою задоволення вимог за кредитним договором, і судових витрат на розгляд справи.

22.03.2013 року відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали зустрічний позов, в якому просили визнати іпотечний договір, зареєстрований 24 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 6672 – недійсним, посилаючись на те, що даний іпотечний договір було укладено з порушенням ст. 224 ЦК України та з порушенням прав малолітньої дитини ОСОБА_5 – доньки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. На час підписання іпотечного договору ОСОБА_3 мала право власності на частину квартири АДРЕСА_1, та є її єдиним житлом. ОСОБА_5, народилась за місяць до укладання іпотечного договору та відповідно до законів України має право користування даним житлом незалежно від того була чи ні вона там зареєстрована на момент укладання іпотечного договору. Також підписання іпотечного договору відбулося після приїзду ОСОБА_3 з пологового будинку та вдома. Позивачі за зустрічним позовом вважають, що оскільки ані нотаріус, ані банк не отримували дозволу Органу опіки та піклування для підписання іпотечного договору, то він суперечить правам та інтересам малолітньої дитини. На підставі викладеного, просять визнати недійсним іпотечний договір зареєстрований 24 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 6672.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримав в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечував.

Відповідач ОСОБА_2, представник ОСОБА_1 в судове засідання з’явились, позов банку не визнали в повному обсязі, посилаючись на рішення Апеляційного суду Одеської області, за яким у задоволенні позову позивача було відмовлено. На задоволенні зустрічних позовних вимог наполягали в повному обсязі.

В подальшому відповідачі та їх представник в судове засідання не з’явилися повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, подавали заяви про відкладення справи у зв’язку з хворобою або зайнятістю в іншому процесі представника.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ «Порто-Франко», Приватний нотаріус ОСОБА_4, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про захист прав малолітньої дитини, про визнання договору іпотеки недійсним залишений без розгляду. Продовжено провадження у справі за позовом ПАТ «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської, про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів.

Представник Органу опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської в судове засідання з’явився, підтримав інтереси дитини, в подальшому в судове засідання не з’явився.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі по первісному позову можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

03 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1711/1-08 про надання кредиту в сумі 125000,0 грн. строком по 01 жовтня 2010 року зі сплатою 23% річних за користування кредитними коштами. У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором № 1711/1-08 від 03 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений та зареєстрований 24 жовтня 2008 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 6672.

Іпотечний договір забезпечує вимоги банку, що витікають з умов кредитного договору, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому. Відповідно до умов п. 1.2 іпотечного договору відповідач передає банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру № 88 (вісімдесят вісім) в будинку № 5 (п'ять) по вулиці Іцхака Рабіна в місті Одесі, загальною площею 62,1 кв. м., в тому числі житловою площею 45,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності.

У зв’язку із невиконанням позичальником своїх зобов’язань, ПАТ «Порто-Франко» звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20 лютого 2011 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси позовні вимоги були частково задоволені, а саме: стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО» (МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479 рахунок №29092954) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 197318,97 грн. в тому числі: заборгованості за кредитом -122567,77 грн.; прострочена заборгованість за відсотками - 54754,20 грн.; пеня – 20000,0 грн.; стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «ПОРТО-ФРАНКО» (МФО 328180, код ЄДРПОУ 13881479 рахунок №29092954) судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,0 грн.

Непогоджуючись із зазначеним рішенням суду відповідачами була подана апеляційна скарга.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 13.02.2013 року, апеляційна скарга ОСОБА_2, ОСОБА_3 була задоволена частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 20 лютого 2011 року скасовано в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором в розмірі 197318,97 грн. та судових витрат в загальному розмірі 1820,0 грн. – скасовано. В іншій частині рішення залишено без змін.

Позиція апеляційного суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_3 є майновим поручителем перед кредитором і відповідає не коштами, а лише нерухомим майном, що є предметом іпотеки. Тому посилання сторони відповідача на те, що рішення за цими вимогами вже ухвалювалося не відповідає обставинам справи.

З урахуванням невиконаного рішення суду заборгованість згідно розрахунку за кредитним договором на день розгляду справи складає 429830,02 грн.

Щодо неправомірності вимог позивача в зв’язку з реєстрацію в квартирі, що є предметом іпотеки, неповнолітньої дитини ОСОБА_5 суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_5, дочка ОСОБА_3, народилася 17 вересня 2008 року (свідоцтво про народження 1-ЖД № 150833, актовий запис № 792, від 07 жовтня 2008 року) (а. с. 52).

Згідно довідки про склад сім’ї та прописці № 453 від 18.03.2013 р. малолітня ОСОБА_5, бала зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 з 10 грудня 2008 року. (а. с. 53).

На питання суду, чому не була зареєстрована дитина до укладання іпотечного договору, стороною відповідачів вказувалося, що дитина була народжена в Любашівському пологовому будинку. За станом здоров’я її реєстрація місця проживання була проведена тільки 10.12.2008 р.

24 жовтня 2008 року був укладений іпотечний договір між позивачем та відповідачами (а. с. 12-14).

Твердження відповідача ОСОБА_2, що іпотечний договір укладався вдома, що позивач знав про наявність малолітньої дитини і все одно підписав іпотечний договір, не знайшло свого підтвердження доказами з боку відповідачів.

Питання суду для відповідачів, чи примушували працівники банку відповідачів за наявності малолітньої дитини підписати іпотечний договір, залишилося без відповіді.

Відповідно до п. 2.1.1. іпотечного договору від 24.10.2008 року, який був підписаний відповідачами по справі, іпотекодавці гарантують, що в квартирі АДРЕСА_2 не зареєстровано малолітніх та неповнолітніх дітей і права їх не порушені.

Пунктом 4.1.4. іпотечного договору, зазначено, що іпотекодавці зобов’язані - не відчужувати предмет іпотеки у будь-який засіб та не обтяжувати його зобов’язаннями з боку третіх осіб, не поселяти і не реєструвати інших осіб, не видавати довіреності на користування та/або розпорядження предметом іпотеки, а також не виступати поручителем за третіх осіб без отримання попередньо письмової згоди на це від іпотекодержателя.

Відповідно до довідки про склад сім’ї та реєстрації, вбачається, що ОСОБА_5, 2008 р. н., в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована з 10.12.2008 року, що прямо порушує умови іпотечного договору.

Малолітня дитина не була на момент укладання іпотечного договору власником спірної квартир і набула право користування нею 10.12.2008 року.

Відповідно до п. 44 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» згідно зі статтею 32 ЦК, статтею 177 СК та статтею 17 Закону України від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» батьки не мають права без дозволу органу опіки і піклування укладати договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

У зв'язку із наведеним суди повинні виходити із того, чи мала дитина право власності на предмет іпотеки чи право користування предметом іпотеки на момент укладення договорів іпотеки. Будь-які дії, вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки) не є підставою для визнання такого договору недійсним із підстав невиконання вимог закону про отримання згоди органу опіки та піклування.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу, а згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст. 625 ЦПК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України «Про заставу» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не було виконано.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки, також передбачено іпотечним договором від 24.10.2008 року.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Таким чином, аналізуючи вимоги зазначеної статті, суд приходить до висновку, що момент виникнення права на звернення на предмет застави (іпотеки) виникає після констатації юридичного факту - факту невиконання зобов’язання. Оскільки зазначений факт підтверджується рішенням суду, то момент його констатації повинен співпадати з моментом набранням рішенням законної сили. Таким чином, момент виникнення права на звернення на предмет іпотеки виникає з моменту набранням рішенням суду законної сили, в якому встановлюється факт невиконання основного зобов’язання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

За положеннями ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 589, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 169, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Порто-Франко» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу з прилюдних торгів – задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки: трикімнатну квартиру № 88 (вісімдесят вісім) в будинку № 5 (п'ять) по вулиці Іцхака Рабіна в місті Одесі, загальною площею 62,1 кв. м., в тому числі житловою площею 45,0 кв. м., яка належить ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на праві власності наступним чином: ОСОБА_3 - 1218/2000 частин – на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 06 листопада 2007 року за реєстровим № 3-26329, зареєстрованого в реєстрі КП «ОМБТІ та РОН» 09.01.2008 року, номер запису 76, в книзі: 654, пр.-31, та ОСОБА_2 – 391/1000 частин на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 03.10.2008 року за реєстровим номером № 6258, зареєстрованого в реєстрі КП «ОМБТІ та РОН» 08.10.2008 року, номер запису 76, в книзі: 694, пр. - 102, шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижче звичайної ціни на цей вид майна на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в рівних частках на користь ПАТ «Порто-Франко» суму сплаченого судового збору в розмірі 2351,56_грн.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                     В.К.Гуревський