КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 2/268/993/13
Справа № 268/2935/13-ц
Заочне рішення
іменем України
10 грудня 2013 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Запорожець Т.А.
при секретарі Бондур М.В.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
01 серпня 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк „ПриватБанк” (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконала взятих на себе договірних зобов’язань.
В судовому засіданні позивач, від імені якого на підставі довіреності юридичної особи діє ОСОБА_1, підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що 29 січня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 укладено кредитний договір, на підставі якого Банк надав відповідачеві кредит на споживчі цілі в розмірі 1999 грн. строком погашення до 29 січня 2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості. Повернення кредиту передбачалось щомісячними платежами. ОСОБА_2, який отримав суму кредиту в повному обсязі, не виконав належним чином своїх зобов’язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, в результаті чого станом на 24 липня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 49230,02 грн., що складається з: 1999 грн. – заборгованість за кредитом; 15700,38 грн. – заборгованість із процентів за користування кредитом; 719,64 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 27990,52 – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 2320,48 грн. - штраф (процентна складова).
Виходячи з наведеного, посилаючись на протиправність дій відповідача, якими суттєво порушуються законні права Банку, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 зазначену у позовній заяві суму заборгованості за кредитним договором станом на 24 липня 2013 року разом із сумами неустойки, сплачені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 492,30 грн.
Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та не повідомив про причини неявки. Від нього не надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи, у зв'язку з чим за згодою представника позивача суд відповідно до правил ч. 1 ст. 224 ЦПК України розглядає справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження на підставі наявних у ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
Згідно Довідки АА № 241170 21 липня 2009 року, наведеною Головним управлінням статистики у Дніпропетровській області Державного комітету статистики, Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 054809 від 17.07.2009 року, Банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, виданою Національним Банком України, ПАТ КБ «ПриватБанк» є юридичною особою, має право здійснювати банківські операції, передбачені ч.3 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність».
Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
29 січня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (в зв’язку із прийняттям статуту в новій редакції – ПАТ КБ «ПриватБанк») (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір № DОХRFB23500857 (далі Договір), на підставі якого Банк надав Позичальнику кредит на споживчі цілі в розмірі 1999 грн. строком погашення до 29 січня 2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,42 % на місяць від суми залишку заборгованості, щомісячної винагороди на надання фінансового інструменту 59,97 грн. в обмін на зобов’язання позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії щомісячними рівними платежами в розмірі 231,2 грн.
Кредитний договір між сторонами укладений на підставі особистої заяви (анкети) позичальника ОСОБА_2 від 29 січня 2007 року в порядку та на умовах, встановлених «Умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).
У зв’язку з укладенням 29 січня 2001 року між Банком і ОСОБА_2 Договору виникли кредитні правовідносини, зобов’язання по яких необхідно виконувати відповідно до положень ЦК України.
Згідно положень ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою Банку та особисто ОСОБА_2, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов’язковим для виконання.
Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивач узяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі, виплатив суму кредиту в рахунок оплати товару особі, вказаної Позичальником. Зі своєї сторони ОСОБА_2 умови зазначеного договору не виконав, суму кредиту не погасив, не вніс плату за користування грошовими коштами, у зв’язку з чим станом на 24 липня 2013 року утворилась заборгованість за договором в розмірі 49230,02 грн., що складається з: 1999 грн. – заборгованість за кредитом; 15700,38 грн. – заборгованість із процентів за користування кредитом; 719,64 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом; 27990,52 – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 2320,48 грн. - штраф (процентна складова).
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_2 Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.
Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Виконання зобов’язання відповідно до частини 1 статті 546 та статті 549 ЦК України забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Оцінивши представлені в силу ст. 60 ЦПК України докази, суд визнає, що відповідач в однобічному порядку не виконує покладені на нього Договором зобов’язання по поверненню кредиту та оплаті за користування кредитними коштами, тому позовні вимоги про стягнення з нього на користь позивача суми заборгованості підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжного доручення позивачем при подачі позовної заяви оплачений судовий збір у розмірі 492,30 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 544, 629, 631, 651, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк” задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „ ПриватБанк ” заборгованість за договором кредиту № DОХRFB23500857 від 29 січня 2007 року, що складається з: 1999 грн. – заборгованості за кредитом; 15700,38 грн. – заборгованості із процентів за користування кредитом; 719,64 грн. – заборгованості по комісії за користування кредитом; 27990,52 – пені за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором; 500 грн. – штрафу (фіксованої частини) та 2320,48 грн. - штрафу (процентної складовох), а в загальному розмірі 49230,02 грн., судовий збір в розмірі 492,30 грн., а в загальному розмірі суму 49722,32 (сорок дев’ять тисяч сімсот двадцять дві) грн. 32 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: