ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

20 грудня 2006 р.

№ 8/50

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Рибака В.В.,

                                                               Гончарука П.А.,              

                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” на постанову Луганського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2006 року за скаргою державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області у справі № 8/50 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромтехсервіс” до державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” про стягнення суми, -

                                                                                 

                                       ВСТАНОВИВ:

У лютому 2004 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агропромтехсервіс” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” про стягнення 674275 грн. заборгованості, 6401,18 грн. пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 302 від 23 вересня 2003 року в частині розрахунків за отриманий товар.

Рішенням господарського суду Луганської області від 2 березня 2004 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 674275 грн. боргу, 6401,18 грн. пені та судові витрати.

У квітні 2006 року відповідач подав до суду скаргу на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області при виконанні наказу господарського суду Луганської області від 15 березня 2004 року у справі № 8/50, в якій просив суд зобов’язати останнього провести перерозподіл стягнутої суми виконавчого збору, привести стягнуту суму виконавчого збору у відповідність 10 % від суми, стягнутої на користь позивача станом на 11 квітня 2006 року, повернути на рахунок відповідача переутриману суму виконавчого збору в розмірі 1400,38 грн.

В уточненні до скарги відповідач просить визнати неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області при стягненні з нього виконавчого збору в період з 24 червня 2004 року по 31 серпня 2005 року включно та його переутриманні в розмірі 1400,38 грн., визнати неправомірними дії вказаного підрозділу при виконанні постанови про стягнення виконавчого збору в сумі 68249,42 грн. та бездіяльність при розгляді скарги відповідача, повернути на рахунок відповідача переутриману суму виконавчого збору в розмірі 1400,38 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19 червня 2006 року, залишеною без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2006 року, в задоволенні скарги відповідача відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, та постановити нове рішення про задоволення скарги відповідача на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області.

В судовому засіданні оголошено перерву до 20 грудня 2006 року.

В зв’язку зі зміною складу суду розгляд касаційної скарги розпочато заново.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги відповідача на неправомірні дії підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області, господарський суд першої інстанції, керуючись нормами Закону України “Про виконавче провадження”, Інструкції про провадження виконавчих дій № 74/5 від 15 грудня 1999 року, виходив з того, що відповідачем у строк, зазначений у постанові виконавчої служби від 18 березня 2004 року для добровільного виконання наказу, наказ суду від 15 березня 2004 року № 8/50 виконаний не був, внаслідок чого 26 березня 2004 року виконавчою службою правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 10 % від фактично стягнутої суми (68249,41 грн.), у відповідності до ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження”.

Місцевим судом зазначено, що постанова виконавчої служби від 26 березня 2004 року на час розгляду скарги відповідача в суді є дійсною, у встановленому порядку не скасована та на момент її винесення відповідає вимогам Закону України “Про виконавче провадження”. Виконавче провадження по виконанню наказу суду від 15 березня 2004 року у справі № 8/50 на момент звернення відповідача зі скаргою до суду не закінчено.

При цьому, господарським судом першої інстанції вказано, що питання про повернення відповідачу підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Луганської області 1400,38 грн. не може бути розглянуто судом в порядку ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, оскільки має бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні.

Вказані висновки місцевого суду є законними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального і матеріального права, а тому ухвала суду першої інстанції правомірно залишена без змін апеляційним господарським судом.

Доводи касаційної скарги висновку попередніх судових інстанцій не спростовують.

З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

          

           ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу державного підприємства “Попаснянський вагоноремонтний завод” залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 19 червня 2006 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 7 серпня 2006 року у справі № 8/50 –без змін.

Головуючий           Перепічай В.С.

Судді                                                                                      Рибак В.В.

                                                                                               Гончарук П.А.