Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого: Хилевич С.В.,
суддів: Малько О.С., Оніпко О.С.
секретар судового засідання Пиляй І.С.
за участю прокурора Данилюка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради на рішення Рівненського міського суду від 15 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" і Житлово-комунальне підприємство „Галицьке"; про визнання приміщення житловим, про визнання права користування цим приміщенням та права на його приватизацію,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рівненського міського суду від 15 квітня 2013 року зазначений позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Міськвиконком) задоволено:
- визнано житловим приміщенням реконструйовану кімнату, житловою площею 17,44 м.кв., загальною площею 53,62 м.кв., у квартирі АДРЕСА_1
- визнано право на користування на реконструйовану житлову квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53, 62 кв.м., житловою площею 34,83 кв.м., за рахунок приєднання суміжної кімнати площею 17,44 кв.м. та добудованим балконом, розташованому на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1
- визнано за ОСОБА_2 право на приватизацію добудованого балкону та житлового приміщення - кімнати, житловою площею 17,44 кв.м., загальною площею 53,62 кв.м., у квартирі АДРЕСА_1
У поданій в інтересах держави в особі Рівненської міської ради на рішення апеляційній скарзі Заступник прокурора м. Рівне покликався на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та на порушення норм матеріального права.
На її обґрунтування зазначав про недодержання судом вимог ст.ст. 212, 214 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення, його ухвалення без повного і об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та без належної оцінки доказів у справі. Вважав, що суд неправомірно визнав право користування на самочинно збудоване нежитлове приміщення - балкон за ОСОБА_2, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які свідчили би про надання позивачу дозволу на здійснення будівництва на вказаній земельній ділянці у встановленому порядку як до початку самочинного будівництва, так і виділення земельної ділянки під уже збудоване нерухоме майно.
Посилався на неправильність застосування судом до спірних відносин положення ст. 331 ЦК України, тоді як необхідно було врахувати норму ч. 3 ст. 376 ЦК України щодо права на самочинно збудоване нерухоме майно.
Залишено без уваги ті обставини, що відсутність обов'язкової умови для визнання права користування на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме надання земельної ділянки у встановленому законом порядку особі під уже збудоване нерухоме майно, а також відсутність доказів про прийняття об'єкта в експлуатацію, не дають підстав для визнання за особою права користування на самочинно збудоване нерухоме майно на такій земельній ділянці.
До участі в справі не було залучено інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
З наведених міркувань просив частково скасувати рішення Рівненського міського суду від 15 квітня 2013 року, ухваливши нове, яким відмовити в задоволенні позову про визнання права користування та права на приватизацію добудови балкону в квартирі АДРЕСА_1. В решті рішення суду не оскаржувалося.
Заслухавши думку судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи прокурора, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції з урахуванням обставини визнання позову відповідачем виходив з того, що спірне реконструйоване приміщення, куди входить кімната і балкон, не обліковується як житлове, внаслідок чого позивач позбавлений права на приватизацію, чим порушуються його житлові та майнові права.
Проте з висновками про визнання права на балкон і права на його приватизацію не можна погодитися.
Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету Відкритого акціонерного товариства „Рівненський радіотехнічний завод" (далі - ВАТ „Радіотехнічний завод") від 03.11.1997 року №22\1366 дано згоду на перепланування квартири АДРЕСА_1 з метою поліпшення житлових умов шляхом приєднання суміжного приміщення, яке не використовувалося, і добудови до лоджії (а.с. 6). 10 листопада 1997 року погоджено ВАТ „Радіотехнічний завод" перепланування зазначеної квартири на підставі представленого проекту і зобов'язано одержати дозвіл на проведення будівельних робіт (а.с. 7). 25 листопада 1997 року Рівненською міською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю дозволено виконання будівельних робіт, термін дії якого продовжено до 1 вересня 1999 року (а.с. 20).
17 жовтня 2006 року рішенням сесії Рівненської міської ради №211 житловий будинок АДРЕСА_1 передано на баланс Управління комунального господарства (Житлово-комунальне підприємство „Галицьке"), однак при передачі реконструйоване приміщення колясочної із влаштуванням балкону не було враховане як житлове.
Вважаючи, що його суб'єктивні житлові права порушуються відсутністю відповідної реєстрації спірного приміщення з вини Міськвиконкому, в зв'язку з чим позбавлений права на його приватизацію, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання реконструйованого приміщення - кімнати житловою площею 17, 44 кв.м. житловим, визнання за ним права користування цією кімнатою та добудованим балконом та визнання за ним права на приватизацію добудованого балкону і кімнати.
Частина 1 ст. 376 ЦК України передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що спірний балкон є об'єктом самочинного будівництва, оскільки його розміщено на земельній ділянці, право на використання якого позивачем Рівненська міська рада як власник землі не давала. Тому вимога про визнання права користування ним задоволенню не підлягає.
Оскільки балкон є об'єктом самочинного будівництва, а спірні відносини з приводу права на приватизацію регулюються спеціальним законодавством України, тому ця вимога щодо добудованого балкона також не може бути задоволеною.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах і одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Прокурором оскаржено в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції лише в межах визнання права користування балконом і права на приватизацію балкона, а тому неправильне застосування норм матеріального права згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є мотивом для часткового скасування оскаржуваного рішення і ухвалення в цій частині нового - про відмову в позові.
На підставі ст. 376 ЦК України, ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду", керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Заступника прокурора м. Рівне задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 15 квітня 2013 року скасувати частково.
ОСОБА_2 відмовити в задоволенні позову до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Комунальне підприємство „Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" і Житлово-комунальне підприємство „Галицьке"; про визнання права користування добудованим балконом та права на приватизацію добудованого балкону.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді: