Справа № 750/6067/13-ц Провадження № 22-ц/795/2635/2013 Головуючий у I інстанції -Супрун О. П. Доповідач - Боброва І. О.

Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,

суддів:Висоцької Н.В., Бойко О.В.,

при секретарі:Зіньковець О.О.,

за участю:представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7- адвоката ОСОБА_8, представника Деснянської у м.Чернігові ради - Шуригіної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, який також діє як законний представник малолітніх ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

треті особи: ОСОБА_11, Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, Комунальне підприємство "ЖЕК-13" Чернігівської міської ради, Деснянська районна у м. Чернігові рада,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 01 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 01.11.2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Апелянт посилається на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Так, судом порушено вимоги положень ст.ст. 3, 10, 11, 57-61 ЦПК України. Також судом не надано правової оцінки показам свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13., а щодо свідка ОСОБА_14. не зазначено в рішенні суду, в чому саме полягають суперечності в його показах. Судом не враховано довідку з дитячої поліклініки. Також не враховано позицію, зазначену в п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 12.04.1985 року №2 «Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України». На думку апелянта, всі ці порушення норм чинного законодавства призвели до винесення помилкового рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача та органу опіки та піклування в особі Деснянської районної у м. Чернігові ради проти задоволення апеляційної скарги заперечували і просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, районний суд виходив з того, що відповідач через тяжку хворобу дружини, разом з останньою та малолітньою дитиною під впливом важких життєвих обставин тимчасово виїхав зі спірної квартири та зараз винаймає житло, при цьому він не втратив зв'язок зі спірною квартирою та мав намір туди повернутись після покращення стосунків з вітчимом, матір'ю та сестрою, іншого житла відповідач та його дружина на праві власності не мають, визнання їх такими, що втратили право на користування житловим приміщенням призведе до порушення житлових прав та інтересів як відповідача та ї його малолітніх дітей.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком районного суду, зважаючи на наступне.

Судом по справі встановлено, що відповідно до особового рахунку КП «ЖЕК-13» № 325822-0 від 01.02.2013 року, основним квартиронаймача спірної квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_15, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (а.с.8,11).

На даний час в даній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_5, її матір ОСОБА_11, відповідач ОСОБА_7 та його малолітні діти - син ОСОБА_9., ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та дочка ОСОБА_10.,ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н. (а.с.9,11).

Відповідач ОСОБА_7 та члени його сім'ї (дружина та діти) нерухомого майна у власності не мають (а.с.59,66).

Дружині відповідача ОСОБА_7 - ОСОБА_16 через власне захворювання (а.с.64-65, 67, 104-107) встановлена група інвалідності (а.с. 67).

Відповідно до акту від 04.06.2013 року ОСОБА_7, ОСОБА_9.,ОСОБА_10 не проживають в спірній квартирі з квітня 2011 року (а.с.10).

На підставі показань свідків було встановлено, що відповідач разом з сім'єю виїхав тимчасово із спірної квартири через тяжку хворобу дружини відповідача та через постійні конфлікти між ним і його дружиною з позивачем, її матір'ю та покійним вітчимом. Зазначені обставини позивачем у справі не заперечувалося. В подальшому на вхідних дверях квартири були змінені замки, що перешкодило відповідачеві після смерті вітчима вселитися назад у спірну квартиру.

В зв'язку з перешкоджанням відповідачу користуватися квартирою, останній звернувся до органу внутрішніх справ з відповідною заявою (а.с.58).

Згідно з вимогами ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в результаті відсутності цієї особи довше встановленого терміну проводиться у судовому порядку.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 року № 2 «Про деякі питання, що виникають у практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім"ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності суд може продовжити пропущений строк.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач у справі не довела того факту, що відповідач не проживав відсутній понад 6 місяців в спірній квартирі без поважної причини.

Враховуючи те, що під час розгляду справи знайшло своє підтвердження те, що між сторонами тривалий час наявні неприязні стосунки і конфлікти, ОСОБА_5 змінила замки на вхідних дверях спірної квартири та ключі від якої вона відповідачу не надала, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не проживання відповідача разом із його родиною в спірній квартирі не є добровільним і носить вимушений характер, та обґрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_5

Про небажання відповідача втрачати зв"язок із місцем реєстрації свідчить і той факт, що після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 р. молодшої доньки ОСОБА_10, відповідач ОСОБА_7 зареєстрував її у спірній квартирі.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 01 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: