Справа № 1309/10039/12 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/7750/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бермес І. В.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Бермеса І.В.

суддів: Мусіної Т.Г., Ніткевича А.В.

за участі секретаря: Проворної Н.І.

та участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 червня 2013 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 з участю третіх осіб Львівської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про демонтаж самочинного будівництва,-

встановила:

Оскаржуваним рішенням позов задоволено.

Зобов'язати ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 демонтувати самочинно здійснену прибудову під літерою «А-1» розміром 5,26x10,10 м. до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю під літерою «Б» розміром розміром 3,81x6,95, яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_7

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, таким, що неповно відображає обставини справи. Вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що суд не досліджував той факт, що прибудова до будинку, який належить ОСОБА_5 споруджена на межі будинковолодінь НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з порушенням п. 3.25* ДБН, тобто не дотримано відстані 1 метр від найбільш виступаючих конструкцій стін до границі сусідньої земельної ділянки. Відповідачем було виконано вимогу Залізничної районної адміністрації і демонтовано частину стіни господарської будівлі під літ. «Б» розм. 3,81х6,95 для забезпечення доступу (обслуговування) споруди, яка знаходиться на сусідній земельній ділянці. Як вбачається із матеріалів справи, фото, які нібито підтверджували факт завдання шкоди, були зроблені 16.09.2012 року, а рішення було прийняте 20.06.2013 року. Фактично на час прийняття рішення суд не мав достатніх доказів про те що господарська будівля під літ. «Б» розм. 3,81х 6,95 м. якимось чином порушує права ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Суд не врахував, що у висновку Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 29.01.2008 року № 3-Ю 285/2401 управління за результатами розгляду поданого проекту впорядкування щодо відповідності будівельним нормам самочинно здійсненої реконструкції АДРЕСА_3 за рахунок прибудови та господарської будівлі на вул. Ловецькій не заперечувало щодо можливості збереження добудови до житлового будинку, тобто жодних порушень державних будівельних норм виявлено не було.

Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради було видано розпорядження №329 від 06.05.2009 року, яким затверджено висновок міжвідомчої комісії (Протокол № 33 параграф 8 від 21.10.2008 року) яким погоджено технічну можливість експлуатації самочинно розширеного будинку за рахунок прибудови, дозволено експлуатувати як тимчасову споруду самочинно побудовану господарську будівлю, яка на той час була розміщена в межах червоних ліній без прав на компенсацію при зносі у випадку розширення вулиці Ловецької, зобов'язано нас отримати в управлінні архітектури вихідні дані на проектування, розробити в ліцензованій організації проект на приведення самочинного будівництва у відповідність будівельним нормам і правилам, погодити його у встановленому порядку з управління архітектури, закінчене будівництво здати в експлуатацію у встановленому порядку.

Суд не врахував, що відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, а також той факт, що на час прийняття рішення вона майже завершила процес узаконення самочинного будівництва у позасудовому порядку.

Апелянт просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, заперечення доводів скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що позивач звернувся з позовом про демонтаж самочинного будівництва, покликаючись на те, що відповідно до п. 2 розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 14 листопада 2011 року № 885 відповідачів, співвласників АДРЕСА_3 зобов'язано у термін до 30 січня 2012 року, демонтувати самочинно здійснену прибудову «А-1» розміром 5,26x10,10 м. до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю під літ. «Б» розміром 3,81x6,95, яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4. На виконання зазначеного розпорядження, ЛКП «Левандівка» неодноразово попереджало відповідачів про демонтаж самочинного будівництва здійсненого ним на АДРЕСА_1. Згідно акту обстеження комісії ЛКП «Левандівка» від 01 лютого 2012 року відповідачі самочинно здійсненого будівництва не демонтували. Просить позов задовольнити та зобов'язати відповідачів демонтувати самочинно здійснену прибудову «А-1» розміром 5,26x10.10 м. до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю під літ. «Б» розміром 3,81x6,95. яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4.

Судом встановлено, що на території, що обслуговується ЛКП «Левандівка» знаходиться житловий буд. АДРЕСА_1. Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради № 885 від 14 листопада 2011 року відповідачів, співвласників АДРЕСА_3 зобов'язано у термін до 30 січня 2012 року, демонтувати самочинно здійснену прибудову «А-1» розміром 5,26x10,10 м. до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю під літ. «Б» розміром 3,81x6,95, яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4.

Вказане розпорядження відповідачами не оскаржувалось та є чинне.

Згідно акту комісії ЛКП «Левандівка» від 01 лютого 2012 року, відповідачі, як співвласники АДРЕСА_3, не демонтували самочинно здійсненої прибудову «А-1» до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарську будівлю під літ. «Б», яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4.

На даний час відповідачами вказане розпорядження не виконано, демонтувати самочинно здійснене будівництво відповідачі відмовляються, на попередження ЛКП «Левандівка» не реагують, що також стверджено листами ЛКП «Левандівка» від 23 січня 2012 року та 01 лютого 2012 року.

Здійснення відповідачами вказаного самочинного будівництва стверджено також постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 16 березня 2008 року, якою відповідача ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 97 КУпАП та встановлено самочинне здійснення прибудови «А-1» розміром 5,26x10,10 м. до житлового будинку АДРЕСА_1 та зведення господарської будівлі під літ. «Б» розміром 3,81x6,95.

Вказана постанова відповідачами не оскаржувалась та є чинною.

Встановлено, що здійснення відповідачами самочинного будівництво призвело до створення перешкод та незручностей у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_2 мешканцям даного будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які звернулись з відповідними заявами на адресу позивача.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи, які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Тому суд вказав, що відповідачі здійснили самочинну прибудову «А-1» розміром до житлового будинку АДРЕСА_1 та звели господарську будівлю під літ. «Б», яка розміщена в межах червоних ліній та на межі будинковолодінь АДРЕСА_4 без належного дозволу на здійснення будівництва, який надається відповідним органом місцевої ради, без належно і затвердженого проекту, щодо дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил необхідних для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та будівництво здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд прийшов до вірного висновку, що прибудова «А-1» до житлового будинку АДРЕСА_1 та господарська будівля під літ. «Б» зведені без належного дозволу, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на те, що відповідачем було виконано вимогу Залізничної районної адміністрації і демонтовано частину стіни господарської будівлі під літ. «Б» розм. 3,81х6,95 для забезпечення доступу (обслуговування) споруди, яка знаходиться на сусідній земельній ділянці і фактично на час прийняття рішення суд не мав достатніх доказів про те, що господарська будівля під літ. «Б» якимось чином порушує права ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судова колегія не приймає до уваги з таких підстав.

В засіданні судової колегії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що самочинне здійснення господарської будівлі порушує їх права.

Тому суд вірно вказав, що здійснення відповідачами самочинного будівництво призвело до створення перешкод та незручностей у користуванні будинковолодінням АДРЕСА_2.

Встановлено, що на час прийняття рішення суду процес узаконення самочинного будівництва у позасудовому порядку не закінчено.

В засіданні судової колегії представник апелянта ОСОБА_3 пояснив, що узаконення самочинного будівництва у позасудовому порядку на даний час не закінчено.

Встановлено, що відповідачі не подавали позову про визнання за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване.

Отже безпідставними є посилання апелянта на те, що суд не врахував той факт, що на час прийняття рішення вона майже завершила процес узаконення самочинного будівництва у позасудовому порядку.

Також встановлено, що розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №329 від 06.05.2009 року, яким було затверджено висновок міжвідомчої комісії, яким погоджено технічну можливість експлуатації самочинно розширеного будинку за рахунок прибудови, дозволено експлуатувати як тимчасову споруду самочинно побудовану господарську будівлю, скасовано рішенням виконкому Львівської міської ради №756 від 12.08.2011 року.

Хоча апелянт вказує, що в технічній документації, яка була виготовлена процесі підготовки для прийняття розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №329 від 06.05.2009 року (яке скасовано 12.08.2011 року) вказано інші межі червоних ліній, однак ним не представлено доказів про те, що такі межі були змінені Львівською міською радою.

В засіданні судової колегії представник Львівської міської ради ОСОБА_10 заперечила ці посилання представника апелянта та пояснила, що господарська будівля під літ. «Б» розміром 3,81x6,95м розміщена в межах червоних ліній.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ч.1 п. 1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 20 червня 2013 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Бермес І.В.

Судді: Мусіна Т.Г.

Ніткевич А.В.