Дата документу Справа № 328/2842/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/778/529/13 Головуючий в 1-й інстанції:

Категорія : ст. 289 ч.2 Петренко Л.В..

КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року м. Запоріжжя .

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі :

головуючого Кузьмичова В.Ю.,

суддів Жовніренко В.П., Імберової Г.П.,

секретаря судового засідання Воронько С.Г.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя Токмацького району Запорізької області, який зареєстрований у АДРЕСА_1, фактично мешкає в АДРЕСА_2,

на вирок Токмацького райсуду Запорізької області від 24 вересня 2013 року у кримінальному провадженні № 12012080350000006 від 21.11.2012 року за звинуваченням ОСОБА_2 за ст.ст. 289 ч.2 та 186 ч.2 КК України, судимого 26.05.2009 року Михайлівським районним судом Запорозької області за ст. 186 ч.3 КК України до 4 років одного місяця позбавлення вол , звільненого з місць позбавлення волі 23.03. 2012 року умовно-достроково на 1 місяць та 15 днів,

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі ; за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України остаточно призначено 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Запобіжний захід залишений тримання під вартою, строк відбування покарання постановлено рахувати з 06.08.2013 року.

Як встановлено судом, 04 жовтня 2012 року, приблизно о 14 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та реалізуючи його, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, повторно, незаконно заволодів мопедом «Ноndа Тасt» номер рами НОМЕР_1, вартістю 4 116 грн., який належить потерпілій ОСОБА_4

1З грудня 2012 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_4, діючи з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите заволодіння чужим майном, із застосуванням насильства, яке не є ненебезпечним для життя і здоров'я потерпілого, повторно, відкрито заволодів у ОСОБА_5 дві золоті сережки, вартістю 500 гривень кожна, чим завдав потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 1000 гривень.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 23.12.2012 року ОСОБА_5 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію вчинених злочинів, просив змінити вирок суду та пом'якшити покарання, застосувавши при цьому положення ст. 69 КК України.

На думку обвинуваченого, при призначенні покарання судом не в повному обсязі враховані обставини, які пом'якшують покарання, у тому числі: визнання вини та щире каяття , відшкодування завданого збитку потерпілій ОСОБА_4, позитивну характеристику за місцем мешкання, що він має цивільну дружину.

Просив апеляційну скаргу розглянути без його участі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача про суть вироку суду та апеляційної скарги обвинуваченого, адвоката ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора , який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, дослідивши доводи апеляційної скарги та змісту вироку суду, колегія вважає, що підстав для пом'якшення покарання не вбачається з огляду на наступне.

За змістом ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути обґрунтованим, мотивованим та законним, постановленим на підставі дотримання норм матеріального права та дотримання вимог щодо кримінального провадження .

Порушень вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не вбачається.

Висновки суду щодо доведеності обвинувачення та кваліфікація дій ОСОБА_2 зроблені судом на підставі дослідження показів вказаного обвинуваченого та потерпілих , а міра покарання призначена на підставі дослідження даних про обвинуваченого та тяжкості злочинів.

В апеляційній скарзі не заперечуються визнання провини за двома епізодами вчинених злочинів та дотримання вимог щодо кримінального провадження при досудовому розслідуванні та розгляді кримінального провадження судом. З огляду на фабули обвинувачення дії ОСОБА_2 при досудовому розслідуванні та судом кваліфіковані правильно.

Щодо заволодіння мопедом, то дії ОСОБА_2 відповідають складу злочину, який передбачено ст. 289 КК України. Цією статтею встановлена кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом любим способом.

З огляду на встановлені обставини щодо даних про обвинуваченого, який 26.05.2009 року був засуджений вироком суду за ст. 186 ч.3 КК України остаточно до 4 років одного місяця позбавлення волі та звільнився з місць позбавлення волі 23.03.2012 року, його дії кваліфіковані по цьому епізодові за ч.2 ст. 289 КК України за ознакою повторності вчинення злочину.

Дії щодо потерпілої ОСОБА_5 кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України як відкрите заволодіння чужим майном за ознакою повторності вчинення злочину та застосування насильства до потерпілої , яке не є небезпечним для її життя.

На вимоги ст. 65 КК України при призначенні покарання судом взяті до уваги тяжкість вчинених злочинів, обставини, що обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі ті , на які звернуто увагу в апеляційній скарзі.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження за ч.2 ст. 186 та ч.2 ст. 289 КК України призначено мінімальне покарання, передбачене вказаними частинами закону. За сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 ч.1 КК України, остаточне покарання призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суровим.

Дані про особу обвинуваченого та характер вчинення злочинів свідчать про те, що ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння через півроку після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за тяжкий злочин, знов вчинив два тяжких злочини. При цьому, відкрите викрадення чужого майна потерпілої ОСОБА_5 носить зухвалий характер , на що вказує застосування насильства відносно жінки ІНФОРМАЦІЯ_4.

Викладене свідчить, що ОСОБА_2 призначено справедливе покарання , яке достатньо для запобігання вчинення ним нових тяжких злочинів. Підстав для пом'якшення покарання з огляду на сукупність обставин колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України , колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення , а вирок Токмацького райсуду Запорізької області від 24 вересня 2013 року у кримінальному провадженні № 12012080350000006 від 21.11.2012 року за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст.ст. 289 ч.2 та 186 ч.2 КК України , залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної силі з дня проголошення , на неї можуть бути подані касаційні скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали , а обвинуваченим ОСОБА_2, який тримається під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

С У Д Д І :

В.Ю. Кузьмичов В.П. Жовніренко Г.П. Імберова