овадження № 22-ц/772/3545/2013Головуючий в суді першої інстанції:Герман Олександр Сергійович

Категорія: 53Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Оніщука В.В. Чуприни В.О.,

при секретарі : Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Рубін» на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Рубін» про стягнення заробітної плати, компенсаційних виплат при звільненні, середнього заробітку за час затримання виплати заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 19.04.2012 року по 12.07.2013 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах. Посилаючись на те, що з моменту звільнення і по даний час відповідачем не проведено виплату всіх належних йому при звільненні сум, останній просив суд (з урахуванням збільшених позовних вимог) стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 38494,40 грн. з яких: 14508,30 грн. - заборгованість по заробітній платі та компенсаційних виплатах при звільненні, 3986,10 грн. - компенсація за весь час затримки виплати з моменту звільнення та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 09.09.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ДП «Рубін» на користь ОСОБА_2 18494, 40 грн. (де 14508,30 грн. - заборгованість по заробітній платі та компенсаційних виплатах при звільненні, 3986,10 грн. - середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку) та 3000 грн. у відшкодування моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ДП «Рубін» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що відповідно до наказу № 31 від 19.04.2012 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду юриста.

Відповідно до наказу директора ДП «Рубін» № 20 від 12.07.2013 року ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади за власним бажанням, у зв'язку з невиплатою заробітної плати.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення (ст.116 КЗпП України).

За правилами ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок - виплатити всі суми, що йому належать. При невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

З аналізу норми ст. 117 КЗпП України слідує, що підставою такої відповідальності є факт порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Встановлено, що відповідач не провів розрахунок з позивачем по заробітній платі за період з 01.11.2012 року по 12.07.2013 року в сумі 14 508, 30 грн., яка була нарахована роботодавцем, про що свідчить довідка № 132 від 12.07.2013 року за підписом керівника ДП «Рубін» Мотрич В.В.

Напередодні свого звільнення ОСОБА_2 звернувся до відповідача з вимогою про розрахунок, однак позитивної відповіді не отримав.

Судом апеляційної інстанції було зроблено запит щодо уточнення доходів про заборгованість по виплаті заробітної плати та середнього заробітку ОСОБА_2 за останні два місяці роботи.

У своїй відповіді на запит, керівник ДП «Рубін» Мотрич В.В. підтвердив наявність заборгованості по заробітній платі у визначеному судом розмірі та в апеляційній скарзі не спростовує заборгованість з заробітної плати та компенсаційних виплат за час затримки виплати за період з 12.07.2013 року по 09.09.2013 року.

Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та моральної шкоди, з огляду на те, що сама по собі відсутність коштів у роботодавця, яка пов'язана з порушенням справи про банкрутство не виключає його відповідальності.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом матеріального чи процесуального права, яке призвело, або могло призвести до неправильного вирішення справи. Тому, ухвалене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Рубін» відхилити.

Рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 09 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: В.І.Чорний

В.В.Оніщук

В.О.Чуприна

З оригіналом вірно: