ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

15 листопада 2006 р.

№ 22/200

                            Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого

Кравчука Г.А.,

суддів:

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання

заступника прокурора Запорізької області

на постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р.

у справі

№ 22/200

господарського суду

Запорізької області

за позовом

першого заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах –Запорізької обласної ради

до	1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармація Запоріжжя”, 2) Страхового товариства з додатковою відповідальністю “Захід-Резерв”, 3) Обласного комунального підприємства “Аптечне об’єднання “Фармація”

про	визнання установчого договору Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармація Запоріжжя” недійсним та повернення майна

в судовому засіданні взяли участь  представники :

прокуратури:

Прасов О.О., прокурор відділу ГПУ, посв. № 112 від 25.09.2006 р.;

позивача:

Свєшніков В.В., дов. № 01-17/548 від 16.10.2006 р.; Кононенко І.М., № 01-17/546 від 16.10.2006 р.;

відповідача 1:

Феденко Л.А., дов. № 01-44/1 від 01.03.2006 р.;

відповідача 2:

Крук Є.В., дов. № б/н від 09.11.2006 р.;

відповідача 3:

Феденко Л.А., дов. № 01-94 від 17.08.2006 р.;

В С Т А Н О В И В:

У липні 2005 р. перший заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької обласної ради (далі –Рада) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фармація Запоріжжя” (далі –Товариство) та Страхового товариства з додатковою відповідальністю “Захід-Резерв” (далі –Страхове товариство) про визнання установчого договору про створення та порядок діяльності Товариства недійсним та повернення майна, переданого Державним комунальним підприємством “Фірма “Фармація” (далі –Підприємство) за актом прийому-передачі від 23.01.2002 р. до статутного фонду Товариства.

Позовні вимоги перший заступник прокурора Запорізької області обґрунтовував тим, що до статутного фонду Товариства, засновниками якого є Страхове товариство та Підприємство, останнє внесло майно, яке утворює цілісний майновий комплекс, що є порушенням Закону України “Про приватизацію державного майна”, відповідно до якого зазначене майно могло бути відчужено з комунальної власності лише за процедурами, визначеними цим Законом, тобто із обов’язковим надходженням плати за приватизовані об’єкти до бюджету.

Рада у заяві № 1360/01-17 від 18.04.2006 р. (т. 2, а. с. 23-24) надала господарському суду Запорізької області нормативне обґрунтування позовних вимог, у якому зазначила, що виходячи з норм Закону України “Про місцеве самоврядування”, Закону України “Про власність”, Закону України “Про господарські товариства” тільки обласній раді належить право визначення переліку (видів) майна, яке буде вкладом при створенні господарського товариства, та умов і порядку відчуження цього майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р. (суддя Скиданова Ю.О.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 26.07.2006 р. до участі у справі у якості відповідача залучено Обласне комунальне підприємство “Аптечне об’єднання “Фармація” (далі –Об’єднання).

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р. (колегія суддів: Мірошниченко М.В., Кричмаржевський В.А., Радченко О.П.) рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р. залишено без змін.

Вказані судові акти мотивовані тим, що передача Підприємством майна до статутного фонду Товариства здійснена на підставі рішення Ради № 13 від 09.11.2001 р. “Про приватизацію об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та надання повноважень підприємства по створенню господарських товариств” та з дотриманням вимог законодавства України, а майно, яке було передано за актом прийому-передачі від 23.01.2002 р. до статутного фонду Товариства, є власністю останнього, у зв’язку з чим не підлягає поверненню Раді.

Заступник прокурора Запорізької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р., в якому просить вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги, викладені у касаційному поданні, заступник прокурора Запорізької області обґрунтовує тим, що рішення та постанова, які оскаржуються, прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, а саме –ст. ст. 3, 5 та 15 Закону України “Про приватизацію державного майна”, ст. ст. 43 та 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Об’єднання та Товариство скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційне подання  заступника прокурора Запорізької області, у яких просять залишити його без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р. –без змін. Вимоги, викладені у відзивах, Об’єднання та Товариство обґрунтовують тим, що доводи, наведені заступником прокурора Запорізької області у касаційному поданні, є необґрунтованими, будь-яких підстав для скасування рішення та постанови, які оскаржуються, у касаційному поданні не вказано.

Рада та Страхове товариство не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та відзивів на касаційне подання заступника прокурора Запорізької області до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду постанови апеляційного господарського суду, яка оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін та Генеральної прокуратури України матеріали справи та доводи заступника прокурора Запорізької області, викладені у касаційному поданні, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання заступника прокурора Запорізької області підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до частин п’ятої та шостої ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (тут і надалі –у редакції, яка діяла на момент прийняття Радою рішення № 13 від 09.11.2001 р.) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об’єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об’єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об’єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

З огляду на вказану норму закону господарські суди попередніх інстанцій, в порушення ст. 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, не з’ясували на підставі яких норм чинного законодавства Рада визначила спосіб зміни правового режиму майна, що знаходилось на балансі Підприємства і є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ і міст Запорізької області, та було передано Підприємством за актом прийому-передачі від 23.01.2002 р. до статутного фонду Товариства.

Крім того, місцевим та апеляційним господарськими судами також не з’ясовано і не дано належної правової оцінки і факту наявності у Ради права відповідно до чинного законодавства надавати Підприємству рішенням № 13 від 09.11.2001 р. повноваження щодо прийняття рішення про створення господарських товариств із залученням майна, що знаходиться на їх балансі та належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, за умови обов’язкового узгодження з облдержадміністрацією розміру їх внесків до статутного фонду товариств. Досліджуючи даний факт, господарські суди повинні виходити з частини другої ст. 4 ГПК України, згідно якої господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству.

Частина перша ст. 11110 ГПК України визначає, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р. підлягають скасуванню.

При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що при вирішенні спору з урахуванням наведеного вище виникає необхідність встановлення обставин справи, вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 ГПК України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що справа має бути передана на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційне подання заступника прокурора Запорізької області задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 18.08.2006 р. та рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2006 р. у справі № 22/200 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

 Суддя                                                                          В.І. Шаргало