Справа №:116/3002/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Кулішов А.С.

№ провадження:22-ц/190/5310/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

______________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.,

суддів:Болотова Є.В., Пономарнеко А.В.

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги, визнання договору укладеним, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АРК від 16 липня 2013 року ,

в с т а н о в и л а :

25 січня 2012 р. ПП «Сервісна компанія «Комфорт», посилаючись на ст. 319 ЦК України, ч. 1 ст. 151, 162 ЖК України, ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 30 Правил «Про надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 р., п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків, споруд та прибудинкових територій», затверджених постановою КМУ № 572 від 08 жовтня 1992 р., звернулось до суду із вище зазначеним позовом (т. 1 а.с. 32-34, 84-86, т. 2 а.с. 46-47), просило стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за надання житлово-комунальних послуг у АДРЕСА_1 станом на 01 липня 2012 р. в сумі 17 889, 36 грн., визнати укладеним між сторонами договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку і прибудинкової території у редакції додатку № 4 (т.1 а.с.39). В обґрунтування вимог посилається на нерегулярну та неповну оплату відповідачем комунальних послуг за вказаною адресою та ухилення відповідача від укладання договору про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку і прибудинкової території.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПП «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги по АДРЕСА_1 станом на 01 липня 2012 р. в сумі 16 300, 94 грн. Визнано укладеним договір про надання комунальних послуг і послуг по утриманню будинку і прибудинкової території по АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ПП «Сервісна компанія «Комфорт» в редакції, запропонованій ПП «Сервісна компанія «Комфорт» (додаток 4 до зустрічної позовної заяви, а.с. 39-41). В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПП «Сервісна компанія «Комфорт» судові витрати в сумі 214, 60 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вказує, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в обґрунтування висновку суду першої інстанції про те, що позивач є виконавцем житлово-комунальних послуг, суду не надано жодних документів на підтвердження того, що ТОВ «Консоль ЛТД» є власником, балансоутримувачем чи управителем будинку за вказаною адресою, а також виконавцем чи виробником житлово-комунальних послуг. Також вказує, що висновок про те, що прийняття рішення органом місцевого самоврядування щодо визначення позивача виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі рішення Мирнівської сільської ради Сімферопольського району від 30 жовтня 2008 р. «Про затвердження тарифів на надання житлово-комунальних послуг» є необґрунтованим, оскільки запис у статуті не є правовою підставою для визнання цього підприємства виконавцем послуг, Мирнівською сільською радою не прийнято рішення щодо визнання позивача підприємством що надає житлово-комунальні послуги. Також вказує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що будинок прийнятий в експлуатацію та зареєстрований у встановленому порядку, що взагалі ставить під сумнів правомірність укладення договору комісії щодо надання житлово-комунальних послуг з позивачем. Також вказує, що відмова позивача виконати вимогу про доповнення та конкретизацію договору обов'язковими, відповідно до закону, істотними умовами, взагалі виключає чинність такого договору навіть у випадку його підписання у сенсі ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Також вказав, що відповідно до письмової відповіді Мирнівського сільського голови в населених пунктах Мирнівської сільської ради централізоване опалення та гаряче водопостачання відсутнє, тобто вимога щодо оплати вказаних послуг взагалі є незаконною. Також дана вимога є незаконною, оскільки послугами з теплопостачання ОСОБА_6 не користується з 24 липня 2009 р., що підтверджується актом про відключення від мереж центрального опалення квартири за вказаною вище адресою. У рішенні суду першої інстанції відсутній перелік послуг, що надавались відповідачеві, розрахунків заборгованості за кожний місяць та вартості послуг. Позивачем не наведено доказів щодо наявності ліцензійних умов відповідно до ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Посилається на те, що у порушення ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивачем було змінено предмет спору після початку розгляду справи по суті.

В запереченнях на апеляційні скарги ПП «Сервісна компанія «Комфорт» просить апеляційні скарги відхилити, рішення Сімферопольського районного АРК від 16 липня 2013 р. залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 підтримали апеляційну скаргу за викладеними у ній доводами, представник ПП «Сервісна компанія «Комфорт» Білан М.О. проти задоволення апеляційної скарги заперечував за необґрунтованістю доводів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_6 є власником АДРЕСА_1.

Згідно договору комісії № 3491/260-9 від 02 вересня 2005 р. ПП «Сервісна компанія «Комфорт» зобов'язалась від свого імя та за дорученням ТОВ «Консоль ЛТД» надавати комунальні послуги, послуги по утриманню будинків, приміщень та при домової території третім особам на умовах, передбачених вказаним договором (т. 1 а.с.128).

Відповідно до переліку об'єктів переданих в обслуговування ПП «Сервісна компанія «Комфорт» АДРЕСА_1 передано на обслуговування останнього (т. 1 а.с.130).

Рішеннями Мирниіської сільської ради Сімферопольського району АРК 7-мої сесії 05-го скликання від 20 рудня 2006 р. затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги, що надаються ПП «Сервісна компанія «Комфорт» жильцям буд. АДРЕСА_2 (т. 1а.с.134); рішенням 23-ої сесії 5-ого скликання від 15 травня 2009 р. узгоджено тарифи на послуги з утримання будинків та прибудинкової території, які надаються ПП «Сервісна компанія «Комфорт» жильцям за вказаними адресами (т. 1 а.с.135); рішенням № 523 виконавчого комітету Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АРК від 26 грудня 2011 р. встановлено ПП «Сервісна компанія «Комфорт» тарифи на послуги по утриманню будинків, споруд та прибудинкових територій, перелік послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, періодичність надання таких послуг, відповідальність за невиконання та неналежне виконання таких послуг за вказаними адресами (т. 1а.с. 136); рішенням Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АРК 20-тої сесії, 5-ого скликання від 30 жовтня 2008 р., затверджено тарифи на послуги, що надаються ПП «Сервісна компанія «Комфорт» жильцям буд. АДРЕСА_2, а саме на опалення, підігрів гарячої води, водопостачання (т.1, а.с. 137); рішенням № 404 виконавчого комітету Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АРК від 02 грудня 2010 р. узгоджено тарифи на послуги теплопостачання, що надаються ПП «Сервісна компанія «Комфорт» жильцям вказаних будинків, а саме опалення та підігрів води (а.с.138).

У зв'язку з нерегулярною платою за надані комунальні послуги, згідно розрахунків (т. 1 а.с.87), заборгованість ОСОБА_6 з січня 2008 р. по червень 2012 р. склала 17 889, 36 грн.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_6 зобов'язань перед ПП «Сервісна компанія «Комфорт» шляхом фактичного користування послугами по утриманню будинку та прибудинкової території, та часткової їх оплати. Також колегія суддів погоджується з розрахунком судом першої інстанції щодо суми заборгованості у розмірі 16 300, 94 грн. з урахуванням норм ст. 257 ЦК України, оскільки вимоги про стягнення заборгованості за період з січня 2008 р. по грудень 2008 р. заявлені із пропуском строку позовної давності.

З матеріалів справи також вбачається, що ПП «Сервісна компанія «Комфорт» на основі типового договору був підготовлений договір про надання комунальних послуг та послуг по утриманню будинку та при будинкової території, однак зазначений договір підписано не було у зв'язку із частковим непогодженням ОСОБА_6 з умовами такого договору.

Ст. 179 ЖК України встановлено, що користування будинками (квартирами) державного громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язками додержання вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок користування приміщеннями житлових будинків визначається Правилами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків зобов'язанні приймати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.

Ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця є надання житлово-комунальних послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладання із споживачем договору надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за не дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов'язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 р.

Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладання визначено як обов'язок, а не право сторін.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875 - IV від 24 червня 2004 р.) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 р. передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

ЦК України (ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627) визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до аб. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Ст. 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

П. 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 529 « Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - постанова № 529).

З аналізу змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст. ст. 19 - 21 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року, постанови № 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 р.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20 ЦК України, ст. ст. 3-5 ЦПК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання укладеним договір про надання комунальних послуг і послуг по утриманню будинку і прибудинкової території кв. АДРЕСА_1, однак визнає укладеним договір відповідно до типового договору між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо; представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором; акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі; акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій; спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії; у разі встановлення за результатами аналізу факту погіршення нормованих показників якості води, витрати споживача, які він здійснив при оплаті вартості проведення аналізу води, підлягають компенсації за рахунок виконавця/виробника.

Однак, ОСОБА_6 зазначеної процедури дотримано не було, вимоги закону у цій частині виконані не були, тож доводи апелянта про неякісне надання послуг колегія суддів вважає неспроможними.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до незаконності надання послуг позивачем, відсутності ліцензій та нікчемності договору комісії укладеного між ТОВ «Комфорт ЛТД» та позивачем колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплачував комунальні послуги (а.с.35-36), тобто користувався ними, сплачував їх на рахунки позивача, тобто до звернення ПП «Сервісна компанія «Комфорт» був згоден з наданням послуг саме позивачем, що дає підставу вважати дані посилання є способом уникнути сплати заборгованості, яка нарахована позивачем. Тарифи на надання послуг було затверджено рішеннями Мирнівською сільською радою Сімферопольського району АРК (т. 1 а.с.134-138), згідно листа Мирнівської сільської ради Сімферопольського району АРК № 1442/02-14/1 від 25 листопада 2013 р. ПП «Сервісна компанія «Комфорт» надає житлово-комунальні послуги з 1999 р. жильцям буд. АДРЕСА_2, інші виконавці послуг відсутні, тому висновок апелянта про незаконність надання послуг позивачем є невірним.

Також колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що послугами з теплопостачання ОСОБА_6 не користується з 24 липня 2009 р., що підтверджується актом про відключення від мереж центрального опалення квартири за вказаною вище адресою, оскільки питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. № 630, які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мереж централізованого і опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 р. затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого с надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення.

Вимогами таких Правил встановлено, що споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (пункт 24).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25).

На виконання пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 р., наказом Міністерств будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за №1478/11758) затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який визначає процедуру відключення від. мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (Ц() і ГВ.П) житлового будинку при відмові споживачів від послуг ІДО і ГВП.

Вимогами такого Порядку встановлено, що для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ІДО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ІДО і ГВП (Комісія), призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії (пункт 1.2).

Для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. У заяві про відключення від мереж ІДО і ГВП власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додасться копія протоколу загальних зборів мешканців буднику щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж ЦО і ГВП та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення.

Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку (пункт 2.1).

Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП. улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десяти денний строк надається заявникові (пункт 2.2).

Пунктом 2.2 вказаного Порядку встановлено, що комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимизованної схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.

Доказів щодо законності відключення від мереж центрального опалення ОСОБА_6 суду не надано.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін по суті, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 316, 324 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Резолютивну частину рішення Сімферопольського районного суду АРК від 16 липня 2013 року змінити, зазначивши в третьому абзаці замість слів «в редакції, запропонованій ПП «Сервісна компанія «Комфорт» (додаток 4 до зустрічної позовної заяви, а.с. 39-41)» словами «відповідно до типового договору».

В решті це ж рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді