Справа № 745/759/13-ц Провадження № 22-ц/795/2701/2013 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Даньков О. М. Доповідач - Боброва І. О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2013 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіБобрової І.О.,
суддів:Бойко О.В., Висоцької Н.В.,
при секретарі:Зіньковець О.О.,
за участю:представника позивача - Рожка С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
В вересні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_6, в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № CNH0R000331131 від 20.11.2003 року в сумі 27040 грн. 13 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_6 20.11.2003 р. був виданий кредит в розмірі 3397 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 20.11.2005 року. Відповідач свої зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яку і просив стягнути банк.
Заочним рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Так, апелянт вказує на те, що суд прийшов до помилкового висновку про нікчемність кредитного договору, вийшовши за межі позовних вимог.
В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням розглядати справу без нього.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, зробив висновок, що кредитний договір № CNH0R000331131 від 20.11.2003 року, який укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 є нікчемним правочином.
Зробивши такий висновок, суд першої інстанції фактично вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ КБ «ПриватБанк» просив лише стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором, і не порушував питання про визнання зазначеного кредитного договору нікчемним, що є порушенням вимог ч.1 ст.11 ЦПК України.
Апеляційний суд, погоджуючись з висновком районного суду про відмову в задоволенні позовних вимог, не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позову.
Так, судом по справі встановлено, що 20 листопада 2003 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № CNH0R000331131, відповідно до якого банк зобов'язався надати останньому кредит у розмірі 3397 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Свої зобов'язання банк за кредитним договором виконав, надавши кредит ОСОБА_6 Відповідач вважає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань зі свого боку умови договору не виконав, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 25.06.2013 року становить 27040 грн. 13 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 2840 грн. 21 коп., заборгованість по процентам - 8489 грн. 70 коп., пеня - 15710 грн. 22 коп. Зазначену суму заборгованості і просило стягнути ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_6
Проте вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки судом було встановлено, що вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року відповідач ОСОБА_6 засуджений за частинами 2, 3 ст.190, частинами 2, 3 ст.358, ст.70, ст.75 КК України до чотирьох років позбавлення волі з іспитовим строком у три роки.
ОСОБА_6 був визнаний винним (окрім іншого) у тому, що 19.11.2003 р. на підставі завідомо підробленої довідки про доходи сім'ї в заяві про отримання споживчого кредиту вказав суму заробітної плати та шляхом обману повторно за кредитним до говором №1131 від 20.11.2003 р. отримав без мети повернення споживчій кредит в розмірі 3397 грн. з платою за користування в розмірі 943,71 грн., яким розпорядився у власних цілях та не погасив заборгованість по кредиту в повному обсязі, а також не сплатив відсотки за користування кредитом, чим спричинив ЧФ ЗАТ «ПриватБанк» матеріальну шкоду в розмірі 4340,71 грн.
Ця сума, відповідно до довідки, яка приєднувалася банком до матеріалів кримінальної справи, складалася з тіла кредиту - 2840,21 грн., відсотків - 479,41 грн., прострочених відсотків -61,67грн., поточних відсотків - 21,16 грн., пені - 125,12 грн.
За цим же вироком Сосницького районного суду Чернігівської області від 06.05.2005 року стягнуто з ОСОБА_6 в рахунок відшкодування завданих збитків на користь ЗАТ «Приватбанк» 3762,65 грн.
Таким чином, є судове рішення, що набрало законної сили, яким були частково задоволені позовні вимоги позивача за цим же кредитним договором.
Позивач стверджує, що вищевказане судове рішення (вирок суду) не виконано, проте в матеріалах справи відсутні підтвердження даної обставини.
Як роз'яснив в п.17 Постанови 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, «Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.».
Позивач питання про застосування частини другою статті 625 ЦК України не порушує, а суд позбавлений можливості застосувати цю статтю самостійно з огляду на припис ч.1 ст.11 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині викладення мотивів відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 11, 303, 307, п.4 ч.1 ст.309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.
Заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2013 року змінити в частині викладення мотивів відмови в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В іншій частині заочне рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2013 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: