Справа №784/4910/13 12.12.2013 12.12.2013 12.12.2013
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/784/355/13 Головуючий у 1-й інстанції: Шеремет Ю.С.
Категорія:ч.2 ст.185 КК України Доповідач апеляційної інстанції: Семенчук О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
головуючого судді Войтовського С.А.,
суддів: Олещук Т.Л., Семенчука О.В.
за участю секретаря Ждановій О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12013160020001310 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року, яким обвинуваченого
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 серпня 03 числа, уродженця м. Миколаєва, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 08.08.2002 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26.12.2003 року випробувальний термін скасований, направлений для відбування покарання за вироком суду на 1 рік 6 місяців позбавлення волі, 25.01.2005 року звільнився умовно-достроково на не відбутий строк 8 місяців 5 днів;
- 26.05.2005 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 14.07.2008 року звільнився умовно-достроково на не відбутий строк 9 місяців 27 днів;
- 06.12.2012 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;
- 05.06.2013 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі,
- 12.06.2013 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Апеляційним судом Миколаївської області вирок скасовано та 21.08.2013 року ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_2 засуджено за ч.2 ст.309 КК України із застосуванням ст.70 ч.4 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
за участю:
прокурора Цибух Т.І.
обвинуваченого ОСОБА_2
судового розпорядника Цуркана Р.С.
ВСТАНОВИВ:
Обвинуваченим ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року в який він зазначає, що при призначені покарання за правилами ст. 70 ч.4 КК України суд погіршив його становище.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року, остаточно призначено покарання у виді 5 років 7 місяців позбавлення волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що суд при призначені покарання за сукупністю злочинів безпідставно врахував вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року, яким йому призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі, оскільки, зазначений вирок був скасований вироком апеляційного суду Миколаївської області від 21.08.2013 року та йому було призначено покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Судом першої інстанції встановлено, що 25 лютого 2013 року о 17 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні бару «Апельсин», за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська буд. №200, повторно, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа 1280» з сім-карткою «МТС», який належав ОСОБА_4, чим спричинив останньому матеріальні збитки на загальну суму 200 грн.
В подальшому ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, на підтримку апеляційної скарги, який також просив привести у відповідність з вимогами КПК попередні вироки судів, якими він засуджений до різних строків покарання щодо їх виконання та про пом'якшення призначеного покарання, думку прокурора, який вважав вирок законним та обґрунтованим і просив залишити його без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за якій його засуджено, є обґрунтованими і апелянтом не заперечуються, як і не заперечується кваліфікація його дій за ч. 2 ст.185 КК України.
Що стосується покарання, то воно обвинуваченому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст.ст. 65-67 КК України.
При призначенні покарання суд врахував ступень тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризуються негативно, має на утриманні неповнолітню дитину, а також обставини що пом'якшують покарання - щире каяття, відшкодування завданої шкоди потерпілому, відсутність у потерпілого претензій до обвинуваченого.
В якості обставини, що обтяжує покарання, суд врахував вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Також судом першої інстанції враховано, що обвинувачений ОСОБА_2 був засуджений вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі, який вчинив 08.04.2013 року, тобто до ухвалення оскаржуємого вироку.
Врахувавши всі зазначені обставини, суд призначив ОСОБА_2 покарання в межах, передбачених санкцією ч.2 ст.185 КК України та вірно застосував принцип часткового складання покарання за даним вироком та за попереднім вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року, на підставі ч.4 ст.70 КК України.
На думку апеляційного суду, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку, що саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ОСОБА_2 нових злочинів.
Доводи ОСОБА_2 про те, ще суд при призначені покарання безпідставно врахував вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року, оскільки він був скасований вироком апеляційного суду Миколаївської області від 21.08.2013 року, є неспроможними.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та додатково досліджених доказів, апеляційним судом Миколаївської області 21 серпня 2013 року було скасовано вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.06.2013 року та ухвалено новий вирок відносно ОСОБА_2
Вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року у відношенні ОСОБА_2 в апеляційному порядку не переглядався, що підтверджується довідкою апеляційного суду від 12.12.2013 року.
Тому, суд першої інстанції обґрунтовано призначив покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, призначеного за даним вироком та покарання призначеного вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05.06.2013 року.
Що стосується приведення у відповідність попередніх вироків відносно ОСОБА_2 щодо порядку їх виконання, то відповідно до вимог ст.ст. 537, 539 КПК України це питання вирішується місцевим судом за відповідним клопотанням в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 і пом'якшення призначеного покарання.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Центрального районного суду м. Миколаєва від 30 серпня 2013 року у відношенні ОСОБА_2 - без зміни.
Ухвала набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий
Судді: