Справа №591/665/13-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Міліціанов
Номер провадження 11-кп/788/235/13 Суддя-доповідач - Ященко В. А.
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ященка В. А.,
суддів - Демченка М. О., Макаровець А. М.,
при секретарі судового засідання -Сисенко Н.В.
з участю прокурора - Матеко А.В.
обвинуваченого - ОСОБА_2
захисника - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
цивільного відповідача - ОСОБА_5
представника цивільного відповідача - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження №12012200010000049, які надійшли з апеляційними скаргами потерпілої ОСОБА_4 та представника цивільного відповідача ОСОБА_7 на вирок Зарічного районного суду м. Суми від 15 серпня 2013 року, яким,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ст.286 ч.1 КК України до виправних робіт на строк 2 роки з відрахуванням в доход держави 15 % заробітку без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Судом прийнято рішення про стягнення:
- з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 445 грн.28 коп. на відшкодування матеріальної шкоди;
- з ФОП ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 7 500 грн. на відшкодування моральної шкоди;
- з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» на користь ОСОБА_4 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди;
- з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2 500 грн. витрат понесених нею на правову допомогу;
- з ОСОБА_2 4 259 грн. 58 коп. на користь Сумського міського фінансового управління, за лікування потерпілої ОСОБА_4 в лікарні;
- з ОСОБА_2 735 грн. на користь держави за проведені по справі експертні дослідження.
ВСТАНОВИЛА:
Як зазначено у вироку, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 8 листопада 2012 року близько 7 години 30 хвилин, виконуючи пасажирські перевезення по маршруту №58 «Тополянська-Василівка», на автомобілі РУТА 25 ПГ д.н. НОМЕР_1, зупинившись в районі регульованого пішохідного переходу, поблизу зупинки громадського транспорту «ТЦ Берізка», що на проспекті Лушпи у місті Суми, порушив п.п. 1.7., 10.1. та 15,9 «г» Правил дорожнього руху в результаті чого допустив наїзд на ОСОБА_4, яка тримала за руку малолітнього правнука Осадчого. Внаслідок наїзду потерпілій ОСОБА_4 були заподіяні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Потерпіла ОСОБА_4, не погоджуючись з вироком суду в частині вирішення цивільного позову, подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що суд безпідставно виключив з суми матеріальної шкоди вартість пошкоджених в результаті ДТП чобіт та сплату благодійного внеску до лікарні. У зв'язку з цим вона просить стягнути з СК «Уніка» 7 188, 58 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Окрім цього вона вважає, що суд прийшов до правильного висновку, що результаті ДТП їй були заподіяні моральні страждання, але суд безпідставно зменшив суму яку вона вказувала у своїй позовній заяві, а тому вона просить стягнути з ФОП ОСОБА_5 47 500 грн. на відшкодування моральної шкоди. Окрім цього, потерпіла просить виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про те, що малолітній дитині, яка була з потерпілою в результаті збігу обставин також було завдано ушкоджень. При цьому потерпіла посилається на те, що її правнуку Івану були заподіяні тілесні ушкодження в результаті ДТП.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_7 в поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї просить вирок суду змінити і відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди потерпілій в сумі 6 445 грн.28 коп., покласти на СК «Уніка», у зв'язку з тим, що всі витрати матеріального характеру з боку потерпілої були документально підтверджені, і розмір страхової виплати є достатнім для відшкодування матеріальних збитків.
Вислухавши доповідь судді, думку потерпілої, яка просила задовольнити подану нею апеляційну скаргу в повному обсязі, цивільного відповідача ОСОБА_5, яка у свою чергу просила задовольнити подану її представником апеляційну скаргу та покласти обов'язок по відшкодуванню матеріальної шкоди на страхову компанію «Уніка», представника цивільного відповідача, який представляє страхову компанію «Уніка» і який заперечував проти поданих апеляцій переконуючи апеляційний суд в тому, що даному випадку страхова компанія не повинна нести матеріальну відповідальність, при цьому представник страхової компанії не заперечував того, що дорожньо транспортна пригода сталась за участю застрахованого компанією «Уніка» автомобіля, обвинуваченого та його захисника які просили задовольнити апеляційну скаргу цивільного відповідача ОСОБА_5, а в остальній частині вирок суду залишити без змін, прокурора, який вважав, що вирок суду в частині вирішення цивільних позовів є законним і просив залишити рішення суду без змін, повторно дослідивши матеріали справи, що стосуються вирішення заявлених по справі цивільних позовів та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи викладені у апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача підлягає до задоволення, а апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_4 частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах викладених у вироку, а також правильність юридичної кваліфікації дій ОСОБА_2 за ст.286 ч.1 КК України в поданих апеляційних скаргах не оспорюються, у зв'язку з чим, колегія суддів переглядає дану справу лише в межах поданих апеляційних скарг.
Не оспорюється учасниками даного кримінального провадження вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання.
Що стосується правильності вирішення заявлених по даній справі цивільних позовів, то колегія суддів обговоривши вказане питання приходить до такого висновку:
Рішення суду, щодо розміру матеріальної шкоди заподіяної потерпілій в результаті злочину, є правильним. При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно не погодився з доводами потерпілої, вона ж цивільний позивач, стосовно необхідності стягнення на її користь вартості пошкоджених чобіт, у зв'язку з тим, що позивач не надав суду доказів які підтверджували б суму шкоди. Віриним є і рішення суду і стосовно того, що не підлягає стягненню сума сплачена потерпілою в якості добровільної пожертви на потреби медицини у зв'язку з тим, що позивач не надала суду доказів того, що це був вимушений платіж, а не знак доброї волі самої потерпілої.
Таким чином, судом першої інстанції вірно визначений розмір матеріальної шкоди, який належить стягнути на корить потерпілої. В той же час, суд допустив помилку при визначенні належного відповідача, тобто особи, яка мусить відшкодувати матеріальну шкоду потерпілій. При цьому суд вважав, що з урахуванням того, що власником джерела підвищеної небезпеки є ФОП ОСОБА_5 то вона відповідно до ст.1187 ЦК України зобов'язана відшкодувати заподіяну шкоду, але при цьому суд залишив поза увагою, що в даному випадку ФОП ОСОБА_5, як власник джерела підвищеної небезпеки застрахувала свою цивільну відповідальність, при цьому страховик відповідно до страхового полісу №АВ/821708 взяв на себе зобов'язання відшкодувати третім особам, в даному випадку цивільному позивачу, шкоду заподіну здоров'ю в розмірі до100 000 грн.
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою. Отже з вказаної норми права випливає, що у даному випадку, враховуючи те, що розмір заявленої заподіяної шкоди є значно меншим, ніж передбачено страховим полісом, то належним відповідачем мусить бути страхова компанія «Уніка», а не ФОП ОСОБА_5
У зв'язку з цим, вирок суду в цій частині належить скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати страхову компанію «Уніка» відшкодувати потерплій ОСОБА_4 6 445 грн. 28 коп. матеріальної шкоди.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що суд при вирішення даного питання допустив висновки, які містять істотні суперечності і це полягає в тому, що суд мотивуючи своє рішення про те що в даному випадку страховик не повинен відшкодовувати потерпілій матеріальну шкоду, посилається на те, що потерпіла не надала суду достатньо доказів понесених нею матеріальних затрат у зв'язку з лікуванням і той же час обґрунтовуючи своє рішення про необхідність стягнення 6 445 грн.28 коп. з ФОП ОСОБА_5 суд вже вказує на те, що такі докази є, і не лише вказує, а і наводить їх у вироку. Таким чином, наведені обставини, ще раз вказують на те, що доказів про розмір матеріальної шкоди заподіяної ОСОБА_4 в матеріалах справи достатньо і суд допустив помилку лише при визначенні належного відповідача за позовом потерпілої.
Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілої про те, що суд невірно визначив розмір моральної шкоди на її користь то з цими доводами колегія суддів не може погодитись, адже вирішуючи це питання суд належним чином дослідив ступінь моральних страждань потерпілої і визначена судом сума у 12 500 грн., на думку колегії суддів є достатньою для відшкодування заподіяних потерпілій моральних страждань. У зв'язку з чим, будь яких передбачених законом підстав для скасування чи то зміни судового рішення в цій частині, немає.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги потерпілої про те, що її правнук ОСОБА_8 отримав ушкодження не в результаті збігу обставин, а в результаті ДТП, а тому фразу « в результаті збігу обставин» належить виключити з мотивувальної частини вироку.
Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача підлягає до повного задоволення, апеляційна скарга цивільного позивача, підлягає до часткового задоволення.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.404,405,407,409,411,418,419 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача задовольнити, а апеляційну скаргу потерпілої задовольнити частково.
Вирок Зарічного районного суду міста Сум від 15 серпня 2013 року відносно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову та стягнення з ФОП ОСОБА_5 6 445 грн.28 коп. на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди - скасувати, та ухвалити нове рішення яким стягнути з страхової компанії «Уніка» 6 445 грн. 28 коп. на користь ОСОБА_4, на відшкодування матеріальної шкоди.
Виключити з мотивувальної частини вироку у реченні «Тобто, переживання потерпілої були пов'язані не лише за своє здоровья, а також самопочуття та безпеку малолітньої дитини, якій в результаті збігу обставин ушкоджень також завдано…» фразу «в результаті збігу обставин».
В остальній частині вирок суду залишити без змін
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня її проголошення.
СУДДІ:
Ященко В. А. Демченко М. О. Макаровець А. М.