Справа № 1319/1675/10 Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.
Провадження № 22-ц/783/5225/13 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія: 27
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.
суддів: Монастирецького Д.І., Тропак О.В.,
секретаря: Дідуся О.Р.,
з участю: представника Банку Ковальчук Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 червня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
в с т а н о в и л а :
Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 18 червня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 26973,00 доларів США, що еквівалентно до національної валюти станом на 06.04.2010 р. становить 213 761,03 грн. заборгованості за кредитним договором. Вирішено питання судових витрат.
Ухвалою цього суду від 03 червня 2013 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Зазначає, що жодних договорів щодо збільшення процентної ставки з 13,5% до 18,5% річних сторони не укладали та в матеріалах справи відсутні будь-які інші підстави для зміни процентної ставки. Вважає, що судом неправильно стягнуто всю суму кредиту достроково, оскільки вимога про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачу не надсилалась. Вказує, що враховуючи сплату коштів від продажу заставленої квартири, вона повністю увійшла в графік виплати за кредитом, строк погашення якого настане лише 15 серпня 2017 року.
Відповідачка ОСОБА_3 і її представник ОСОБА_5 належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі повідомленнями про відкладення розгляду справи (а.с.96) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.97), що, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника банку Ковальчук Л.О. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом установлено, що 15 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/7299/82/51204, відповідно до якого остання отримала кредит в розмірі 29580,00 доларів США зі сплатою за користування кредитом 13,5% річних, а з 28 серпня 2008 року з відсотковою ставкою 18,5% річних з кінцевим строком повернення 15 серпня 2017 року. Згідно умов договору відповідач зобов'язувався здійснювати погашення кредиту до 15 числа кожного місяця, згідно графіка погашення.
Проте, як підтверджено зібраними та дослідженими матеріалами справи, ОСОБА_3 не виконала своїх зобов'язань за договором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків відповідно до графіка погашення кредиту, чим порушила умови зазначеного договору та норми чинного законодавства. Станом на 06 квітня 2010 року сума заборгованості становить 26973,00 долари США, що еквівалентно 213 761,03 грн.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Нормами ст.1050 ЦК України передбачено, що в разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу незалежно від сплати процентів, належних йому згідно з вимогами ст.1048 ЦК України.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК.
Отже, за змістом викладених вище норм закону звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв'язку з порушенням умов договору не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання або неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань. Це є спосіб цивільно-правової відповідальності боржника.
Відповідно п.10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 0,5 % від простроченого платежу, за кожний день прострочення.
Доводи апеляційної скарги щодо підвищення відсоткової ставки не дають підстав для скасування чи зміни рішення суду, оскільки таке підвищення мало місце 28 серпня 2008 року, а відповідний закон набрав чинності 10 січня 2009 року, а умовами зазначеного кредитного договору передбачено право банку коригувати (змінювати) процентну ставку протягом дії договору.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія вважає неспроможними, вони не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують, стосуються обставин, які виникли після ухвалення рішення.
Ураховуючи наведене, районний суд підставно задовольнив позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 18 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Тропак О.В.