Справа № 1319/5812/12 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І.

Провадження № 22-ц/783/3818/13 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Шашкіної С.А. і Шеремети Н.О.,

при секретарі Служалі А.Ю.,

за участю Дільного Н.З. - представника ПАТ „Банк Форум",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство „Банк Форум" (в подальшому - „Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 0013/08/6.ІО-ІМу, укладеним 17.06.2008 року між Банком і ОСОБА_4 (в подальшому - „Кредитний договір"), в розмірі 414 846 грн. 58 коп. та 3 219 грн. судового збору. В обґрунтування позовних вимог Банк покликався на те, що відповідно до умов Кредитного договору Банк відкрив ОСОБА_4 кредитну лінію на споживчі цілі з лімітом кредитування 52 000 дол. США - зі строком повернення до 15.06.2018 року і з оплатою за користування кредитними коштами в розмірі 13 % річних. Однак ОСОБА_4 не виконані умови Кредитного договору і станом на 04.04.2012 року її заборгованість за Кредитним договором становить 414 846 грн. 58 коп., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів - 69 334 грн. 97 коп.; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів - 259 367 грн. 11 коп.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 67 486 грн. 01 коп.; поточна сума заборгованості за нарахованими процентами - 4 035 грн. 73 коп., пеня - 14 622 грн. 76 коп. Для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_4 за Кредитним договором 17.06.2008 року між Банком і відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_7 укладено договори поруки, відповідно до яких вони поручились перед Банком за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Кредитним договором. Крім цього, 17.06.2008 року між Банком та ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, згідно якого вказані особи передали в іпотеку Банку об'єкт незавершеного будівництва, а саме: житловий будинок готовністю 64 %, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,15 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4

Оскаржуваним рішенням вище згаданий позов Банку задоволено та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 414 846 грн. 58 коп. та 3 219 грн. судового збору, а всього - 418 045 грн. 73 коп.

Дане рішення оскаржили відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Апелянт ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Стверджує, що повний текст оскаржуваного рішення ним отримано лише 01 квітня 2013 року, однак цей день є останнім днем подачі апеляційної скарги, а тому вважає „за можливе подати коротку апеляційну скаргу з наступним поданням додаткових обгрунтувань після детального ознайомлення з повним текстом рішення суду" (а.с. 164).

Апелянт ОСОБА_4 просить рішення суду в частині задоволення позовних вимог Банку про стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 67 486 грн. 01 коп.; поточної суми заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 4 035 грн. 73 коп.; пені в розмірі 14 622 грн. 76 коп. - скасувати і в цій частині „прийняти нове рішення", покликаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що судом не було враховано те, що „стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту (долара США) у 2009 році призвело до явного порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило (її) того, на що (вона) розраховувала при отриманні кредиту, що є істотною зміною обставин, якими сторони ... керувались при укладенні кредитного договору ...", а також те, що жодної відповіді від Банку на її пропозиції про реструктуризацію боргу та про добровільну реалізацію іпотечного майна вона не отримала, відтак вважає, що „Банк свою вину щодо несвоєчасного врегулювання договірних відносин, поклав на (неї), що грубо суперечить ч. 1 ст.614 Цивільного кодексу України" (а.с. 172-175).

Апелянти, будучи повторно своєчасно належним чином повідомленими про час і місце апеляційного розгляду справи, що стверджується поштовими повідомленнями про вручення їм судових повісток (а.с. 200, 201), в судове засідання не з'явилися та повторно подали до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою: як ОСОБА_5, так і ОСОБА_4 (а.с. 205-207).

За аналогічним до вище згаданого клопотання ОСОБА_5 (а.с. 196) апеляційний розгляд справи вже один раз відкладався (а.с. 198), а відтак колегія суддів вважає за можливе (у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України) провести апеляційний розгляд справи за відсутності апелянтів - на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів апеляційної скарги зі сторони представника Банку, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а частиною 2 ст. 295 ЦПК України - що в апеляційній скарзі мають бути зазначені в чому полягає незаконність і (або) необгрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необгрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, підлягають дослідженню чи оцінці, обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції (п.п. 5 і 6).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно (зокрема) до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, надежним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки та у розмірі, визначеними Кредитним договором.

Апелянт ОСОБА_5, незважаючи на те, що повний текст оскаржуваного рішення ним було отримано ще 01 квітня 2013 року (про що зазначено у його ж апеляційній скарзі), „додаткі обгрунтування" апеляційної скарги, у яких би були зазначені доводи стосовно того, в чому саме полягає незаконність і (або) необгрунтованість оскаржуваного рішення, до суду апеляційної інстанції так і не подав, а відтак відсутні будь-які підстави для задоволення його апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту роз'яснень, які містяться у п. 11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", зростання/коливання курсу іноземної валюти стосується обох сторін кредитного договору, й позичальник (в даному випадку - апелянти) при належній завбачливості міг, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

З урахуванням вище наведеного, доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 з посиланням на „стрімке падіння курсу гривні по відношенню до валюти кредиту (долара США)" до уваги прийматися не можуть.

Реструктуризація боргу є правом, а не обов'язком Банку, а відтак доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 з посиланням на фактичну відмову Банку провести реструктуризацію боргу також до уваги прийматися не можуть.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування відсутні і апеляційну скаргу на нього, яка не спростовує висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити та залишити рішення Сихівського районного суду м. Львова від 20 березня 2013 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: