АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 22-ц/796/13272/2013 головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого: Головачова Я.В.

суддів: Шахової О.В., Поливач Л.Д.

при секретарі: Охневській Т.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика" в особі ліквідатора Соловйової Наталії Анатоліївни, Національного банку України в особі Соркіна Ігоря Вячеславовича про зобов'язання виплатити грошові кошти вкладнику, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ "Банк "Таврика" в особі ліквідатора Соловйової Н.А., Національного банку України в особі СоркінаІ.В. про зобов'язання виплатити грошові кошти вкладнику.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу про задоволення його позову.

Особи, які беруть участь у справі, в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За змістом ч. 2 ст. 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20 травня 2013 року № 8, вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоритичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання управлінських функцій. Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах управлінських функцій. Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Правові, фінансові та організаційні засади фукціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права.

Статтею 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але небільше суми гранічного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 20 березня 2013 року № 97 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ "Банк "Таврика" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вклладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2013 року № 17 "Про початок здійснення процедури ліквідації АТ "Банк "Таврика" з 21 березня 2013 року та рішення від 20 березня 2013 року № 18 про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк "Таврика" начальника відділу тимчасової адміністрації та ліквідації неплатоспроможних банків Фонду Соловйової Наталії Анатоліївни.

Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської лізенції та ліквідації банку вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У п. 25 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20 травня 2013 року № 8 роз'яснено, що оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

Оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що спір фактично виник з приводу неповернення позивачу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за його вкладом, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість розгляду поданої заяви в порядку цивільного судочинства і обґрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваній ухвалі висновків.

У зв'язку з цим підстави для її скасування і задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Я.В. Головачов

Судді: О.В. Шахова

Л.Д.Поливач