АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/796/14152 Головуючий у 1-й інстанції: П'ятничук І.В.
Доповідач: Волошина В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 грудня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Круглик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Капінос Наталії Михайлівни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У лютому 2013 року позивач ПАТ «СК « Заліничні шляхи» звернулось до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 23 909 грн. 49 коп. та понесені судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» матеріальну шкоду в розмірі 4 862 грн. 20 коп. понесені судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп., а всього 5091 грн. 60 коп. В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник позивача подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» та стягнути із ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Страхова компанія «Залізничні шляхи» відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 23 909 грн. 49 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 234 грн. 23 коп., мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм діючого законодавства України.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не враховано, що між позивачем ПрАТ СК «Залізничні шляхи» і відповідачем ОСОБА_3 склалися правовідносини у сфері зобов'язального права стосовно відшкодування шкоди у порядку регресу у розмірі 23 909,49 грн., тобто у розмірі різниці між фактичним розміром шкоди (в межах страхового відшкодування), сплаченого ОСОБА_4 за ремонт автомобіля Нісан Х-Трайл, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у сумі 54862,20 грн. і сплаченою ПрАТ Страхова група "ТАС" величиною вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу у розмірі 30 952,71 грн., а тому на підставі норми статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхуваннях» у позивача виникло право вимоги до завдавача шкоди.
У судовому засіданні представник позивача Капінос Н.М. підтримала доводи апеляційної скарги. Відповідач та третя особа: «Страхова група «ТАС» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 12.02.2012 р. о 20 год. 45 хв. по вул. Л.Курбаса в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода між транспортними засобами «Міцубісі Спейстар» дн НОМЕР_2, що належить ОСОБА_5 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «Ніссан» дн НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6. Зазначена дорожньо-транспортна пригода виникла з вини водія ОСОБА_3 якою було порушено Правила дорожнього руху п.п. 12.1, 12.6, вказана обставина підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 24.02.2012 р.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія «ТАС», відповідно до полісу обов′язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.03.2011 р.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Ніссан» дн НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_6. отримав механічні пошкодження. Автомобіль «Ніссан» дн НОМЕР_1 на момент даної дорожньо-транспортної пригоди було застраховано в ПрАТ СК «Заліничні шляхи» згідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 05\397 від 06 липня 2011 року.
14.02.2012 р. ОСОБА_4 звернувся до страхової компанії ПрАТ СК «Заліничні шляхи» із заявою щодо виплати страхового відшкодування. Відповідно до умов договору страхування, звіту про оцінку майна № 6901 від 17.02.2012 p., рахунку № 39 від 22.02.2012 p., страхового акту № 60\12-43\12 від 27.02.2012 р. та страхового акту № 60\1\12-43\12 від 14.03.202 р. складених згідно до ст.25 ЗУ «Про страхування» . було виплачене страхове відшкодування в розмірі 54 862 грн. 20 коп., вказана обставина підтверджується платіжним дорученням №5039 від 27.02.2012 р. та касовим ордером №135 від 15.03.2012 р.
Відповідно до звіту про оцінку майна №6901 ЗАТ «Експерт Сервіс» від 17.02.2012 р. визначення вартості матеріального збитку встановлено в розмірі 30 952 грн. 71 коп. без врахування втрати товарної вартості. Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ «Страхова група «ТАС» відшкодувала витрати пов′язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого автомобіля в розмірі 30 952 грн. 71 коп. Згідно до калькуляції вартості відновлювального ремонту «Ніссан» дн НОМЕР_1 ЗАТ «Експерт Сервіс» від 17.02.2012 р. встановлено затрати на ремонт даного транспортного засобу в розмірі 51 960 грн. 86 коп. Відповідно до рахунку ТОВ «ГДТ» від 22.02.2012 р. та акту виконаних робіт складеного 07.03.2012 р. в автомобілі «Ніссан» дн НОМЕР_1 виконано наступні ремонтні роботи вартість яких становить 54 375 грн. 60 коп. Вказана вартість ремонтних робіт в розмірі 54 375 грн. 60 коп. відшкодована власнику транспортного засобу «Ніссан» дн НОМЕР_1 згідно до платіжного доручення №5039 від 27.02.2012 р.
Частково задовольняючи позовні вимоги ПАТ СК «Залізничні шляхи», суд першої інстанції виходив із того, що позивач не пред'явив позовних вимог до страховика ПрАТ «СТ «ТАС», який застрахував цивільну відповідальність відповідача, а тому з відповідача слід стягнути кошти на відшкодування шкоди лише в частині понад ліміту відповідальності встановленої даним страховим полісом.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.
Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Згідно з статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Встановивши при розгляді справи, що до позивача, як особи яка відшкодувала шкоду, яка сталася з вини відповідача перейшло право вимоги про повернення виплаченого страхового відшкодування, суд першої інстанції прийшов до законного висновку про покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу виплачене ним третій особі страхового відшкодування.
При визначенні суми відшкодування, суд першої інстанції правильно врахував, що цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_3 на момент скоєння ДТП була застрахована в ПрАТ Страхова компанія «ТАС» та відповідно до поліса страховик ПрАТ Страхова компанія «ТАС» забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП в межах ліміту відповідальності, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу, а тому прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідач ОСОБА_3 має відшкодувати позивачу шкоду у розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика, тобто різницю між фактичним розміром шкоди ( 54 862,20 грн.) і ліміту відповідальності ПрАТ Страхова компанія «ТАС» ( 50 000,00 грн.).
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Капінос Наталії Михайлівни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Залізничні шляхи» - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 12 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: