АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 22-ц/796/15711/2013 Головуючий в суді 1 інстанції - Кізюн Л.І.
Доповідач - Ящук Т.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором цільової позики,
встановила:
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором цільової позики.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року, якою було накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_3 та встановлено обов'язок ОСОБА_3 не укладати будь-яких правочинів, не здійснювати юридично значимих дій, дій щодо зміни фактичного місцезнаходження (переміщення, демонтажу) та дій щодо зміни індивідуальних ознак (площі, кількості тощо), які можуть призвести до зміни реальної вартості, щодо належного їй майна - малих архітектурних форм ( тимчасових споруд типу павільйон), які розташовані за адресами:
у Шевченківському районі м. Києва:
- АДРЕСА_1, площею 10 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_1".
- АДРЕСА_2, площею 12 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_2"
- АДРЕСА_2, площею 12 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_3";
- АДРЕСА_3, загальною площею 24 кв.м, вивіски "ІНФОРМАЦІЯ_4" та "ІНФОРМАЦІЯ_1";
- АДРЕСА_4, загальною площею 24 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_5";
- АДРЕСА_5, загальною площею 7,5 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_6";
- АДРЕСА_6, загальною площею 18 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_7"
- АДРЕСА_7, загальною площею 9 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_8";
- АДРЕСА_8, загальною площею 20 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_7";
- АДРЕСА_8, загальною площею 40 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_5";
- АДРЕСА_9, загальною площею 50 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_9";
- АДРЕСА_10, площею 10,5 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_5";
- АДРЕСА_11, МАФ 12 кв.м, вивіска «ІНФОРМАЦІЯ_8»;
- АДРЕСА_12, МАФ 12 кв.м, вивіска «ІНФОРМАЦІЯ_8»;
- АДРЕСА_13, загальною площею - шатро 50 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_10";
- АДРЕСА_14, загальною площею 27 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_11";
- АДРЕСА_15, загальною площею 50 кв.м, вивіска "ІНФОРМАЦІЯ_12";
- АДРЕСА_16, загальною площею 24 кв.м, вивіска " ІНФОРМАЦІЯ_11";
- АДРЕСА_17, загальною площею 24 кв.м, вивіска " ІНФОРМАЦІЯ_11";
- АДРЕСА_18 загальною площею 24 кв.м, вивіска " ІНФОРМАЦІЯ_13";
- АДРЕСА_19, МАФ 7,5 кв.м, вивіска «ІНФОРМАЦІЯ_8».
- було встановлено обов'язок Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій" та Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Подільської районної в м. Києві державної адміністрації не вчиняти будь-яких дій щодо зміни фактичного місцезнаходження (переміщення, демонтажу) та дій щодо зміни індивідуальних ознак (площі, кількості тощо), які можуть призвести до зміни реальної вартості, щодо вищевказаних об'єктів.
Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду від 24.10.2013 року та залишити чинною ухвалу суду від 09.10.2013 року про забезпечення позову. Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
В судове засідання апелянт не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду електронне повідомлення, в якому просив розгляд справи відкласти у зв'язку з перебуванням на лікарняному.
Однак, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутність згідно з вимогами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з останньої суму основного боргу в розмірі 200 000 грн. та 20 000 грн. штрафних санкцій за договором цільової позики від 04.04.2012 року та подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_3. та встановлено обов'язок не укладати будь-яких правочинів, не здійснювати юридично значимих дій, дій щодо зміни фактичного місцезнаходження (переміщення, демонтажу) та дій щодо зміни індивідуальних ознак (площі, кількості тощо), які можуть призвести до зміни реальної вартості, щодо належного їй майна - малих архітектурних форм - торговельних павільйонів, та встановлено обов'язок Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), КП"Київблагоустрій" та Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та Подільської районної в м. Києві державної адміністрації не вчиняти будь-яких дій щодо зміни фактичного місцезнаходження (переміщення, демонтажу) та дій щодо зміни індивідуальних ознак (площі, кількості тощо), які можуть призвести до зміни реальної вартості.
Відповідачка ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що при накладені арешту на майно, яке їй належить, не було враховано вид забезпечення позову, який має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року заяву ОСОБА_3 - задоволено.
Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції керувався ст. 154 ЦПК України та прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, встановлених ухвалою від 09.10.2013 року, оскільки підстави забезпечення позову відпали.
З даними висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки вони відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядав справу.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 13.2.5. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року № 1051/1051, малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва.
Порядок демонтажу малих архітектурних форм та тимчасових споруд передбачено розділом 13.3 Правил благоустрою міста Києва, рішення про їх демонтаж приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Постановляючи ухвалу від 09.10.2013 року, суд першої інстанції заборонив органам виконавчої влади здійснювати та організовувати роботи по примусовому демонтажу тимчасових споруд - торгівельних павільйонів, однак вчинення таких дій є компетенцією органів виконавчої влади та не є способом забезпечення позову, співмірним із характером заявлених позовних вимог про стягнення боргу.
Враховуючи викладене та невідповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24.10.2013 року дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасувати вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти дії щодо відчуження, демонтажу та переміщення малих архітектурних форм - торговельних павільйонів, а також заборони органам виконавчої влади вчиняти дії щодо їх демонтажу, переміщення та інші дії.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий : Судді: