ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 916/1518/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Журавльова О.О.

суддів Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

(відповідно до розпорядження в.о. голови суду від 16.10.2013р. №831 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Костенко П.П., за довіреністю №02-486 від 08.08.2013р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком"

на рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року

по справі №916/1518/13

за позовом Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення „Одесміськсвітло"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції

про стягнення 26583, 48 грн., -

В С Т А Н О В И В:

КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Агроком" про стягнення 26583,48 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі №916/1518/13 (суддя Меденцев А.П.) позов КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" задоволено; з ТОВ „Агроком" на користь позивача стягнуто 26583,48 грн. заборгованості та 1760 грн. судового збору. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи доведені ті обставини, що відповідач неналежним чином виконував умови договору №21/2 від 01.09.2008р. та додаткової угоди від 01.02.2012р., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 26583,48 грн.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач (ТОВ „Агроком") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати частково та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" в частині стягнення 21750,12 грн., з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Представник скаржника у судових засіданнях підтримав апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник позивача (КП ЕМЗО „Одесміськсвітло") у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Агроком", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники третьої особи (Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції) у судових засіданнях надали пояснення, згідно з якими третя особа не погоджується з апеляційною скаргою ТОВ „Агроком", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно з розпорядженням в.о. голови суду від 16.10.2013р. №831 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 01.08.2008р. між ТОВ „Агроком" (замовник, відповідач) та КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" (підрядник, позивач) було укладено договір №21/2 (надалі - договір), за умовами якого підрядник надає замовнику 27 опор зовнішнього освітлення для монтажу кабелю живлення віт ТП до торгових павільйонів.

Відповідно до п.1.2 договору дія даного договору поширюється на всі опори, які будуть використані (при попередньому узгодженні з КП „Одесміськсвітло") після дати укладання даного договору.

Пунктами 3.1, 3.2 договору встановлено, що вартість користування однієї опори зовнішнього освітлення встановлюється в сумі 34,52 грн. в місяць, в т.ч. ПДВ. Замовник здійснює передоплату за 12 місяців з моменту укладення договору за рахунком, протягом 5 днів з дня його отримання. Подальша оплата здійснюється відповідно до рахунків за місяць (квартал), протягом 5 днів з дня його отримання.

Даний договір діє до 01.01.2011р. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розірвання, даний договір вважається пролонгованим на наступний період (п.п.4.1, 4.2 договору).

01.02.2012р. між ТОВ „Агроком" та КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" було укладено додаткову угоду до договору №21/2 від 01.09.2008р. (надалі - угода), відповідно до якої пункт 1.1 договору викладено у наступній редакції: „Підрядник надає замовнику 70 опор зовнішнього освітлення для монтажу кабелю живлення віт ТП до торгових павільйонів, по адресам, відповідно до переліку.".

Окрім того, вказаною угодою пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: „Вартість користування однієї опори зовнішнього освітлення встановлюється без ПДВ в сумі 28,77 грн., ПДВ 20% - 5,77 грн., загальна вартість за місяць з врахуванням ПДВ 34,52 грн. Загальна вартість за договором в місяць 2416,68 грн., в т.ч. ПДВ (69,05 грн.).

22.02.2013р. позивачем було направлено відповідачу лист №02-194, в якому позивач зазначив, що в доповнення до раніше направлених відповідачу рахунків №136, №439, №607, №721на загальну суму 14500,08 грн. направляються рахунки та акти №418 та №712 з вимогою щодо термінової оплати заборгованості за даними рахунками.

15.04.2013р. Одеською об'єднаною державною фінансовою інспекцією було складено акт №810-16/66 ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.03.2011р.-по завершений звітний період 2013р., відповідно до якого встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства ТОВ „Агроком" не нараховано та несплачено 26583,48 грн. заборгованості, а саме 21750,68 грн. за 2012р. та 4832,80 грн. за 2013р.

23.04.2013р. позивач направив на адресу відповідача претензію на суму 26583,48 грн. за договором №21/2 від 01.09.2008р. та додаткової угоди до даного договору з вимогою щодо сплати вказаної заборгованості.

У відповідь на вищезазначену претензію відповідачем було направлено лист №055 від 16.05.2013р., в якому відповідач стверджував, що на даний час не в змозі терміново погасити всю суму заборгованості (26583,48 грн.) та просив надати згоду щодо розстрочення сплати заборгованості на 5 місяців до листопада 2013 року.

Однак, вказана заборгованість відповідачем сплачена так і не була.

Вказане стало підставою для звернення КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" до місцевого господарського суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованості.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов до наступних висновків.

За ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Приписами ч.1 ст. 628 ЦК України вбачається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається зі змісту договору №21/2 від 01.09.2008р., вказаний договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, стосовно ненадання йому позивачем актів здачі-прийняття спірних опор, оскільки, по-перше, порядку передачі спірних опор за актами договором та відповідними угодами до нього не передбачено, по-друге, про фактичне отримання спірних опір свідчать пояснення відповідача (а.с. 44-45) та лист позивача №055 від 16.05.2013р. (а.с. 12).

Як вже було зазначено вище, п.3.2 договору встановлено, що оплата здійснюється відповідно до рахунків за місяць (квартал), протягом 5 днів з дня його отримання.

Як не спростовується сторонами та підтверджується матеріалами справи, а саме: листом позивача №055 від 16.05.2013р. (а.с. 12), претензією №02-264 від 23.04.2013р. (а.с. 10-11), листом №1174 від 17.11.2009р. (а.с. 17), листом №2122 від 24.12.2010р. (а.с. 19), листом №2022 від 30.11.2010р. (а.с. 20), листом №848 від 16.09.2010р. (а.с. 22), листом №253 від 17.03.2011р. (а.с. 27), листом №02-194 від 22.02.2013р., відповідач користувався спірними опорами та отримував, на виконання умов договору та додаткових угод до нього відповідні рахунки на підставі п.3.2 договору, на загальну суму 26583,48 грн.

Під час розгляду даної справи господарському суді першої інстанції, ТОВ „Агроком" частково визнало заборгованість, на суму 4833,36 грн. (а.с. 44-45).

За ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апеляційний господарський суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів, у розумінні ст. 32-33 ГПК України, на підтвердження відсутності заборгованості за спірним договором, або на підтвердження погашення відповідної заборгованості.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, норми чинного законодавства та обставини справи, приймаючи до уваги акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за період 01.03.2011р. по завершений звітний період 2013р. Одеської об'єднаної державної фінансової інспекції від 15.04.2013р. №810-16/66, відповідно до якого встановлено, що в порушення вимог чинного законодавства ТОВ „Агроком" несплачено 26583,48 грн. заборгованості, факт прийняття відповідачем рахунків за спірним договором на суму 26583,48 грн., лист №055 від 16.05.2013р., в якому відповідач визнав та просив надати згоду щодо розстрочення сплати заборгованості у розмірі 26583,48 грн. на 5 місяців до листопада 2013 року., з огляду на відсутність доказів щодо погашення відповідної заборгованості, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" про стягнення з ТОВ „Агроком" 26583,48 грн. заборгованості за договором №21/2 від 01.09.2008р. та додаткової угоди до нього є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

За умовами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Решта доказів, наданих сторонами, не стосуються предмету спору і не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог КП ЕМЗО „Одесміськсвітло" у повному обсязі.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 12 серпня 2013 року у справі №916/1518/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агроком"- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 16 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов Я.Ф. Савицький А.І. Ярош