АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження 22-ц/790/5768/13 р. Головуючий 1 інстанції Короткий І.П.

Справа № 643/5073/13-ц Доповідач: Коваленко І.П.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Коваленко І.П

суддів - Коровіна С.Г., Довгаль А.П.

при секретарі - Москаленко Е.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору дійсним та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 23.10.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка знаходилась в іпотеці, шляхом надання позивачу права продажу зазначеної квартири.

04.02.2013 року між сторонами було укладено договір купівлі продажу зазначеної квартири, у якому сторони домовились про всі істотні умови договору, та відбулося виконання позивачем умов договору, а саме сплата позивачем вартості квартири у сумі 134000 гривень. Разом з тим, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.

В зв'язку з цим просила визнати дійсним зазначений договір купівлі-продажу квартири та визнати за нею право власності на зазначену квартиру.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що всі обставини справи зазначені у позові.

Представник відповідача позов визнав та пояснив, що відповідач отримав від позивача вартість квартири за договором.

Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2013 року позов задоволений.

Визнаний дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 04.02.2013 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» просить рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Крім того, участь у справі приймав представник відповідача, який не мав повноважень на визнання позову.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з?явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із наявності передбачених ст. 220 ЦК України підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання за позивачкою права власності на квартиру.

Проте погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно із ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідченні, і державної реєстрації з моменту державної реєстрації.

Судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 23.10.2012 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка знаходилась в іпотеці, шляхом надання позивачу права продажу зазначеної квартири.

04.02.2013 року між сторонами, а саме: ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», було укладено договір купівлі продажу зазначеної квартири, у простій письмовій формі, у якому сторони домовились про всі істотні умови договору, та відбулося виконання позивачем умов договору, а саме сплата позивачкою вартості квартири у сумі 134000 гривень. Разом з тим, відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору. (а.с.21-22).

Відповідно до ст. 220 ЦК України в разі недодержання сторонами вимог про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином, закон надає суду право визнавати дійсним договір, який через недодержання сторонами вимог закону про його нотаріальне посвідчення є нікчемним.

Правила ст. 220 ЦК України щодо можливості визнання договору купівлі-продажу дійсним не поширюється на договори купівлі-продажу, предметом яких є земельна ділянка, єдиний майновий комплекс, житловий будинок (квартира) або інше нерухоме, оскільки такий правочин підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Це пов'язано із тим, що момент вчинення такого правочину, відповідно до положень ст. ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому правочин є неукладеним і таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків.

У зв'язку з цим, не будучи укладеним, договір не може бути визнаний судом дійсним на підставі ст. 220 ЦК України.

Договір купівлі-продажу спірної квартири, оформлений 04.02.2013 року сторонами у простій письмовій формі в силу положень ст.ст. 640, 657 ЦК України не є укладеним, тому не може бути визнаний дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, а відповідно відсутні й правові підстави для визнання права власності на нерухоме майно, що є предметом вказаного правочину.

Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивачки надав копію постанови приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про відмову у вчинені нотаріальної дії, з тексту якої вбачається, що товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було відмовлено у видачі дублікату правовстановлюючого документу на спірну квартиру.

При цьому сам власник квартири ОСОБА_2 до участі у справі взагалі не притягався.

Оскільки порушення норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову.

На підставі наведеного та керуючись п.2 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Рішення Московського районного суду м.Харкова від 25 квітня 2013 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору дійсним та визнання права власності - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -