Номер провадження № 22-ц/785/917/13

Головуючий у першій інстанції: Загороднюк

Доповідач: Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Косогор Г.О., Комлевої О.С.,

при секретарі: Криворучці Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2012 року у цивільній справі за позовом Приморської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 про знесення кам'яного гаражу, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив зобов'язати його за власні кошти знести кам'яний гараж, розташований на території двору по АДРЕСА_1, стягнути з відповідача судові витрати.

При цьому позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником частини домоволодіння, по АДРЕСА_1. КП ЖКС «Порто-Франківський» встановлено, що ОСОБА_1, самочинно улаштував кам'яний гараж на території двору по АДРЕСА_1, чим значно погіршив житлово-побутові умови співвласників домоволодіння та мешканців суміжного житлового будинку НОМЕР_1. Зазначений гараж експлуатується без дозвільних документів. КП ЖКС «Порто-Франківський» було надано припис про знесення гаражу. Приморською райадміністрацією Одеської міської ради було прийнято Розпорядження № 144 від 10.02.2011 року «Про знесення кам'яного гаражу, розташованого на території двору по АДРЕСА_1». Проте Розпорядження райадміністрації та припис КП ЖКС «Порто-Франківський» відповідачем не виконано, в зв'язку з чим вони звернулися до суду з вказаним позовом та просили його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома, тому згідно ст.224 ЦПК України суд зі згоди представника позивача, розглянув позов за відсутністю відповідача та ухвалив по справі заочне рішення, яким задовольнив позов.

На рішення суду ОСОБА_1приніс апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про право власності від 27.04.2006 р. ОСОБА_1 на праві власності належить 392/1000 частин домоволодіння за адресою АДРЕСА_1. (а.с.11).

Як вбачається з акту обстеження начальника дільниці № 1 КП ЖКС «Порто-Франківський» ОСОБА_1, самочинно улаштував кам'яний гараж на території двору по АДРЕСА_1. (а.с.7), що не оспорював його представник в судовому засіданні апеляційного суду.

КП ЖКС «Порто-Франківський» 02.01.2011 р. та 17.01.2011 р. ОСОБА_1 було надано припис про знесення гаражу (а.с.6, 18).

Розпорядженням Приморської районної адміністрації ОМР № 144 від 10.02.2011 р. було зобов'язано ОСОБА_1 до 21.02.2011 р. знести кам'яний гараж, розташований на території двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідач приписи КП ЖКС «Порто-Франківський» та Розпорядження Приморської районної адміністрації проігнорував та не зніс кам'яний гараж.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Згідно ч.2 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території» особа, яка бажає провести будівельні роботи повинна отримати в інспекції архітектурно-будівельного контролю дозвіл на проведення будівельних робіт.

Здійснення робіт без відповідного дозволу вважається самовільним і тягне за собою відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Ст. 376 ЦК України передбачає, що якщо особа здійснила самочинне будівництва, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка вчинила самочинне будівництва, за її рахунок.

Таким чином кам'яний гараж, розташований на території двору по АДРЕСА_1 влаштованим самовільно, тому суд постановив обґрунтоване рішення про зобов'язати відповідача за власні кошти знести вказаний кам'яний гараж.

Заява представника відповідача про застосування строку позовної давності не може бути взята до уваги, тому як мова йде про самовільну споруду.

У відповідності зі ст. 12 Земельного кодексу України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, а саме: розпорядження землями територіальної громади міста Одеси; здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; передача земельних ділянок комунальної власності в користування і власність громадянам і юридичним особам.

У відповідності зі ст. 83 ЗК України землі, що належать на праві власності територіальним громадам міст, є комунальною власністю, у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України рішення про передачу земельної ділянки, що входить до складу державної (комунальної) власності в користування і власність, є виключним правом органів місцевого самоврядування.

Земельна ділянка за адресою на якій споруджено гараж є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська рада, відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. «б» ч. З ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», до делегованих повноважень Одеської міської ради відноситься зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також п. «б» ч. 6 ст. 31 вищевказаного закону ОМР делегує повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Тобто, Одеська міська рада має право делегувати Приморській райадміністрації Одеської міської ради повноваження.

Вони делеговані райадміністрації, згідно з Положенням про Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради, яке затверджене рішенням Одеської міської раді

Вищевказане Положення передбачає, що Приморська районна адміністрація у межах свого району здійснює контроль за недопущенням самовільного будівництва, уповноважена звертатися до суду з позовами про знесення (приведення до попереднього стану) об'єктів самочинного будівництва (реконструкції) у межах свого району.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції, на протязі двадцяти днів.

Головуючий- суддя Н.В.Ісаєва

Судді: Г.О. Косогор

О.С.Комлева