АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/774/639//13 Головуючий в суді 1 інстанції: Поліщук Р.А.
ч.3 ст.185 КК України Доповідач: суддя Руських К.Г.
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
19 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого, судді Руських К.Г.,
суддів Мудрецького Р.В., Дігтярь Н.В.,
при секретарі Деревянко І.О.,
за участю прокурора Демидова О.О.,
потерпілої ОСОБА_2,
захисника ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляцією прокурора на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013р.
Цим вироком:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий,
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України із застосуванням ст. 76 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном на два роки.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше
судимого: 08.06.2012 року
Нікопольським міськрайонним судом
за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186,
ст.70 КК України до 4 років
позбавлення волі,на підставі ст.104
КК України з випробувальним терміном
на 2 роки.
засуджений за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднано покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 червня 2012 року у вигляді одного року і одного місяця позбавлення волі і остаточно призначено покарання у вигляді чотирьох років і одного місяця позбавлення волі з відбуттям покарання у виправно - трудовому закладі.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 8161 грн. матеріальної шкоди і 1000 грн. моральної шкоди, а всього стягнуто 9161 грн.
Питання речових доказів вирішено відповідно вимог закону.
Згідно вироку суду, неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_4, перебуваючи обоє у стані алкогольного сп'яніння, 07.02.2012 року близько 03.00 години, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшли до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3» розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де у них раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Перебуваючи біля магазину «ІНФОРМАЦІЯ_3», ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5за попередньою змовою між собою, групою осіб з метою викрадення чужого майна, проникнувши через вікно у вказаний магазин, викрали звідти майно потерпілої ОСОБА_2, чим заподіяли потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 14 130 грн. В подальшому викраденим розпорядились за своїм розсудом.
Також ОСОБА_4 26.12.2012 року близько о 19.30 годин, з метою таємного викрадення чужого майна, із корисливих спонукань, шляхом пошкодження даху, проник до складу, розташованного за адресою АДРЕСА_2, звідки навмисно, повторно, таємно викрав передню частину рами від автомобіля марки УАЗ вартістю 4000 грн., дишло до тракторного причепа вартістю 1500 грн., тракторний редуктор вартістю 500 грн., причіпне від косарки вартістю 1500 грн., металобрухт на суму 500 грн., що належить потерпілому ОСОБА_10, чим заподіяв йому матеріальну шкоду на загальну суму 8000 грн. Викрадене продав, гроші витратив за власним розсудом.
В апеляційній скарзі прокурор вважає, що рішення суду підлягає частковому скасуванню в частині засудження ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність. При цьому прокурор вважає, що суд помилково призначив покарання із застосуванням ч.1 ст.71 КК України за сукупністю злочинів, частково приєднавши покарання за вироком Нікопольського районного суду від 08.06.2012 року, оскільки злочин ОСОБА_5 було скоєно 07.02.2012 року, тобто за чотири місяця до постановлення вироку. На думку прокурора, в даному випадку при призначенні покарання слід було застосувати ч.4 ст.70 КК України.
Просить ухвалити новий вирок,яким визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Вирок Нікопольського районного суду від 08.06.2013 року слід виконувати самостійно.
Відносно ОСОБА_4 апеляційна скарга на вирок суду не надійшла.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, потерпілу ОСОБА_2, яка заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, захисника ОСОБА_3, яка також заперечувала проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 вироком Нікопольського міськрайонного суду від 08.06.2013 р. було засуджено за злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.2 ст.186,70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України з випробувальним терміном 2 роки.
Таємне викрадення майна ОСОБА_5 вчинено 07.03.2012 року, тобто до ухвалення вищевказаного вироку - 08.06.2012 року.
За таких обставин остаточне покарання призначається за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України.
Таким чином, судом першої інстанції остаточне покарання засудженому ОСОБА_6 помилково призначено за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків, в зв'язку з чим вказівка про застосування ст.71 КК України підлягає виключенню із вироку, а остаточне покарання - призначенню на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, у зв'язку з чим твердження, що містяться в апеляційній скарзі, про необхідність призначення ОСОБА_5 покарання згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 з подальшими змінами, а саме, коли особа, щодо якої було застосовано звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового або повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно, є обгрунтованими.
В даному випадку становище обвинуваченого не погіршується, тому колегія суддів відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 408 КПК України змінює вирок.
На підставі викладеного, керуючись ст.404,405, п.2 ч.1 ст.407, п.2 ч.1 408, п.4 ч.1 ст.409,418, 419 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року відносно ОСОБА_5 змінити:
- виключити із вироку вказівку про призначення покарання на підставі ст.71 КК України;
- вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі;
Вирок Нікопольського районного суду Дніпропетровської області від 08.06.2012 року відносно ОСОБА_5 виконувати самостійно.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: