Справа № 740/4912/13-п Головуючий у 1 інстанції Марченко М.М.

Провадження № 33/795/358/2013

Категорія - ч. 3 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року місто Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі судді судової палати у кримінальних справах Баглая І.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року.

Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Стодоли, Ніжинського району Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1, зареєстрованого по АДРЕСА_2, не працюючого, до адміністративної відповідальності раніше притягувався Ніжинським міськрайонним судом, а саме:

- 25.03.2013 року за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді 50 годин громадських робіт;

- 18.04.2013 року за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді 60 годин громадських робіт;

- 22.04.2013 року за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком два роки;

- 05.06.2013 року за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 гривень на користь держави, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, трактора МТЗ - 82 номерний знак НОМЕР_1.

Місцевим судом ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, 10 жовтня 2013 року, близько 11 годин 30 хвилин, не маючи права керування транспортними засобами, будучи 4 рази протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у стані алкогольного сп'яніння, на 35 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ, Ніжинського району, керував трактором МТЗ - 82, номерний знак НОМЕР_1 і був зупинений працівниками ДАЇ. Від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану алкогольного сп'яніння та продуття приладу «Драгер» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Не погодившись з постановою районного суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив її змінити в частині накладеного на нього адміністративного стягнення. Зазначає, що в ч. 1 ст. 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Але вище згадана норма суперечить майновим правам власника ОСОБА_3 та порушує його майнові права на річ, володіння та розпорядження майном на свій розсуд. Практично постанова суду від 15.11.2013 року постановлена без урахування думки власника транспортного засобу. В судовому засіданні було встановлено, що знаряддям вчинення ним адміністративного правопорушення є вказаний транспортний засіб, який по постанові підлягає оплатному вилученню, в той час, як власник транспортного засобу, ОСОБА_3, не знав про його протиправні дії. На даний час, він не повідомив ОСОБА_3 про постанову суду від 15 листопада 2013 року та повернув йому транспортний засіб в його володіння. Від ОСОБА_3 жодного пояснення не було відібрано, йому не повідомлено про розгляд справи 15 листопада 2013 року, питання про оплатне вилучення транспортного засобу не ставилось.

З матеріалів адміністративної справи та доводів апеляційної скарги вбачається, що підстави для її задоволення відсутні.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, ґрунтується на зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказах, яким надана належна оцінка в їх сукупності, є обґрунтованим та не заперечується самим правопорушником.

Санкція ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення на водіїв стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк до 10 років з оплатним вилученням транспортного засобу, а на інших осіб - оплатного вилучення транспортного засобу.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 не маючи права керування транспортними засобами, у стані алкогольного сп'яніння відмовився від проходження медичного огляду та продуття приладу «Драгер» і раніше, протягом року вже 4 рази притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є обов'язковим і не пов'язане з правом власності на нього. Інших альтернативних видів стягнення санкція вказаної норми не передбачає.

Підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2013 року щодо нього - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя І. П. Баглай