Справа № 761/25217/13-к

Провадження №1-кп/761/868/2013

В И Р О К

іменем України

12 грудня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Радуцької Л.В.

секретаря судового засідання Сердюка М.А.

за участю прокурора Захарченка Я.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110100009133 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою-технічною освітою, який не одружений, не працює, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, не має судимості,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

27 травня 2013 року близько 21 год. 40 хв. ОСОБА_2, маючи намір направлений на викрадення майна громадян і звернення його в подальшому на свою користь перебував поряд з житловим будинком № 17, що розташований по вул. Щербакова у м. Києві, де серед людей помітив раніше невідомого йому ОСОБА_1, який йшов повз вказаний будинок у напрямку вул. Салютної у м. Києві та при цьому за допомогою навушників слухав музику з власного мобільного телефону. В цей час у ОСОБА_2 виник злочинний умисел на заволодіння мобільним телефоном, який належить ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1 та висунув вимогу надати йому мобільний телефон марки «Самсунг С 5670» вартістю 350 гривень, в якому знаходилась карта пам'яті марки «МікроСД» вартістю 90 гривень та картка мобільного оператора «МТС» вартістю 10 гривень на рахунку якої було 25 гривень, нібито для здійснення дзвінка.

Отримавши вказаним вище шляхом мобільний телефон, ОСОБА_2 зімітував здійснення з нього дзвінка та утримуючи при собі вказаний мобільний телефон почав хутко відходити від потерпілого та намагався з місця вчинення злочину зникнути. Однак ОСОБА_1 оцінивши ситуацію, яка склалась наздогнав ОСОБА_2 та попросив його віддати належний йому мобільний телефон, однак останній відмовився та утримуючи при собі вказаний мобільний телефон, при цьому маючи можливість вільно розпорядитись ним, з місця вчиненого кримінального правопорушення зник.

А всього своїми злочинними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 475 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 відкрито викрав чуже майно (грабіж), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся та суду надав показання, що дійсно він попросив у потерпілого мобільний телефон щоб зателефонувати та не повернув його на вимогу потерпілого, а втік і заклав цей телефон у ломбард, оскільки не мав на той час роботи і йому потрібні були кошти.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотивацію злочину, дані про особу обвинуваченого.

Зокрема, судом враховано, що обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин скоєння злочину, особи обвинуваченого, суд вважає, що його виправлення неможливе без ізоляції від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Речовий доказ - відеозапис подій, які відбувались 27 травня 2013 року в приміщенні ломбарду "Скарбниця", - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання - 12 листопада 2013 року.

Речовий доказ - відеозапис подій, які відбувались 27 травня 2013 року в приміщенні ломбарду "Скарбниця", - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою,- в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: