АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/6764/13-к

Номер провадження 11-кп/786/345/2013

Категорія: ч.2 ст. 185 КК України Т.З. Головуючий у 1-й інстанції Куліш Ю. В.

Доповідач ап. інст. Ландар О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого Ландара О.В.

суддів Захожая О.І., Харлан Н.М.

при секретарі Козин Н.В.

за участю прокурора Акулової С.М.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2013 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:

- 07.04.2003 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 186 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;

- 27.02.2004 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 185 ч. 2, ст.71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 08.12.2006 року;

- 12.08.2008 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст.309 ч.1, 389 ч. 2, 70 ч. 1 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі , з застосуванням ст. 75 КК України терміном 1 рік;

- 09.04.2009 року Полтавським районним судом Полтавської області за ст. 185 ч. 3, 71 КК України на 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 09.07.2009 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 15 ч. 2, 190 ч. 2, 357 ч.3, 358 ч. 3, 70 ч. 1, ст.70 ч.4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 11.09.2009 року Київським районним судом м. Полтави за ст. 309 ч. 2, 190 ч. 2, 357 ч. 1, 357 ч. 3, 358 ч. 1, 70 ч. 1, ст.70 ч.4 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково 01.12.2011 року;

- 22.03.2013 року Октябрським районним судом м. Полтави за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки обмеження волі, з застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним терміном на1 рік,-

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 та ч.1 ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 22.03.2013 року та остаточно призначено ОСОБА_3 до відбуття покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 195 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.

За змістом вироку суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що він 31.08.2013 року, близько 17год.00хв., перебуваючи поряд з житловим будинком по вул. Жовтневій 79 м. Полтави, таємно незаконно заволодів мобільним телефоном марки "Nokia 206 - RM - 872" в корпусі білого кольору, який належить ОСОБА_4, чим спричинив останній матеріальну шкоду на суму 361 грн.

01 вересня 2013 року в період часу з 14 до 15 години, він же, правомірно перебуваючи в приміщенні авто мийки «Мойдодир» за адресою вул. Зіківська 6, м. Полтава, таємно незаконно заволодів велосипедом "Formula Spider", серійний №10102918 вартістю 889 грн., який належить громадянину Нігерії - ОСОБА_6, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на суму 889 грн.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 указує на надмірну суворість покарання і порушує питання про його пом'якшення мотивуючи тим, що при обранні покарання місцевий суд не враховував ряд обставин, що його пом'якшують - щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків та відсутність обтяжуючих обставин.

Заслухавши доповідача, виступи обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на підтримання апеляції, думку прокурора Акулової С.М. про законність і обґрунтованість судового рішення та безпідставність поданої апеляції, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення.

Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України за обставин, викладених у вироку суду та правильність правової кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому, відповідно до ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Твердження апелянта про те, що районний суд не дотримався усіх приписів закону, що регламентують призначення кримінального покарання та призначив йому надмірно суворе покарання, не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з вимогами ст.65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.

Матеріали провадження свідчать, що ОСОБА_3 будучи неодноразово судимим, у тому числі і за вчинення корисливих злочинів, після звільнення з місць ув'язнення на шлях виправлення не став, не працював, а продовжив злочинну діяльність та вчиняв крадіжки особистого майна громадян.

Із мотивувальної частини вироку видно, що суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, конкретні обставини справи, розмір та характер заподіяної шкоди, дані про особу винного.

У той же час, при обранні покарання ОСОБА_3 судом не залишено поза увагою і ряд обставин, що пом'якшують його покарання - визнання вини та каяття, відшкодування збитків шляхом повернення майна, з урахуванням яких суд, при максимальній санкції ч.2 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі призначив йому покарання, яке всупереч доводів апелянта, наближене до мінімально можливого.

Оскільки ці правопорушення він вчинив в період іспитового строку, то суд, керуючись вимогами ст. 71 та ч.1 ст. 72 КК України обґрунтовано і на законних підставах частково приєднав до покарання, обраного за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 22.03.2013 року.

Отже, з урахуванням викладеного, доводи в апеляційній скарзі щодо наявності підстав для пом'якшення покарання, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки ті обставини, на які посилається апелянт належно були враховані судом першої інстанції, який обрав ОСОБА_3 за вчинене справедливе покарання.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Полтави від 24 жовтня 2013 року відносно ОСОБА_3 - без змін.

СУДДІ:

Захожай О.І. Ландар О.В. Харлан Н.М.