№ справи:116/4963/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Паніна П.Є.

№ провадження:22-ц/190/6927/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Сокол В. С.

________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Сокола В.С.

суддів:Болотова Є.В., Пономарнеко А.В.,

при секретарі:Урденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК до ОСОБА_6 про зобов'язання повернути земельну ділянку, приведення у придатний для використання стан, стягнення шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Сімферопольського районного суду АРК від 09 жовтня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

13 серпня 2013 р. Трудівська сільська рада АРК, як власник земельної ділянки, звернулась до суду із вище зазначеним позовом, просила зобов'язати відповідачку повернути самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,019 га, розташовану по АДРЕСА_1, привести земельну ділянку у придатний для використання стан шляхом знесення магазину, стягнути 95, 91 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. В обґрунтування вимог послалась на самовільне використання земельної ділянки і самочинне будівництво магазину.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_6 повернути Трудівській сільській раді Сімферопольського району АРК самовільно зайняту земельну ділянку орієнтовною площею 0,019 га, розташовану АДРЕСА_1, на території Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК 95, 91 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Зобов'язано ОСОБА_6 привести земельну ділянку орієнтовною площею 0,019 га, розташовану по АДРЕСА_1, на території Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК у придатний для використання стан шляхом знесення магазину. Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судовий збір 229, 40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати і закрити провадження у справі. Вказує на неврахування судом її статусу фізичної особи-підприємця, наявності рішення 30 сесії 4 скликання Трудівської сільської ради від 21 грудня 2005 р. «Про дозвіл на розробку ОСОБА_6 проекту землеустрою по відведенню і передачу в оренду земельної ділянки під будівництво торгового павільону в с. Строганівка», укладення нею 10 жовтня 2006 р. договору на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки та технічної документації по землеустрою. Також зазначає про тяжкі сімейні обставини, які унеможливили виконання нею комплексу робіт, пов'язаного із виконанням рішення сільської ради.

Запереченнями Трудівська сільська рада АРК просить скаргу відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6 і її представник ОСОБА_8 просили скаргу задовольнити за її доводами, представник позивача Курако Я.В. проти задоволення скарги заперечувала за необґрунтованістю доводів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 83 ЗК України позивач являється власником спірної земельної ділянки.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав згідно ст. 125 ЗК.

З огляду на зазначене доводи скарги про наявність не скасованого рішення позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та рішення про дозвіл на підготовку матеріалів узгодження місця розташування земельної ділянки не свідчить про виникнення у відповідача права користування земельної ділянкою. Наявність реєстрації права на використання спірної земельної ділянки ОСОБА_6 належними доказами не довела.

На підтвердження неправомірних дій відповідачки по самовільному використанню земельної ділянки та самочинного будівництва на ній магазину надано матеріали перевірки Державною інспекцією сільського господарства в АРК дотримання вимог земельного законодавства, якими встановлено, що відповідачка порушила вимоги земельного законодавства та самовільно зайняла земельну ділянку орієнтовною площею 0,019 га, розташовану по АДРЕСА_1, на території Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК під розміщення магазину (а.с.5-23). Постановою державного інспектора Управління контролю за використанням та охороною земель Держсільгоспінспекції в АРК відповідачка визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КпАП та на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 6).

Відповідно до ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК), землекористувачі (стаття 95 ЗК), особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 102-1 ЗК) або з інших передбачених законом підстав.

Власником або землекористувачем земельної ділянки право на її забудову (будівництво) реалізується за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та видом відповідно до містобудівних умов і обмежень, встановлених законодавством.

Факт будівництва магазину на спірній земельній ділянці сторонами не заперечується.

На підставі ч. 1 ст. 217 ЦПК України, ст. 166 ЗК України зобов'язано ОСОБА_6 привести земельну ділянку орієнтовною площею 0,019 га, розташовану по АДРЕСА_1, на території Трудівської сільської ради Сімферопольського району АРК у придатний для використання стан шляхом знесення магазину, оскільки земельна ділянка має бути відновлена для використання у відповідності до цільового призначення, що не суперечить чинному земельному законодавству.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, суд правильно стягнув 95, 92 грн. шкоди, яка згідно розрахунку до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, склала дану суму (а.с. 13).

Доводи скарги, і про що саме наголошували в засіданні апеляційного суду відповідачка і її представник, у частині неврахування судом статусу ОСОБА_6, як фізичної особи-підприємця, на висновок суду не впливають, оскільки у грудні 2005 р. Трудівська сільська рада надавала ОСОБА_6 дозвіл на розробку проекту землеустрою по відведенню і передачу в оренду земельної ділянки під будівництво торгового павільону в с. Строганівка саме як фізичній особі. На даний час ОСОБА_6 не значиться зареєстрованою, як фізична особа-підприємець, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 р.

Доводи скарги про тяжкі сімейні обставини також не підстава для скасування законного рішення суду, оскільки відповідачка на протязі 8 років самовільно використовує земельну ділянку і самочинно побудувала на ній споруду, порушує законні права позивача, які повинні бути поновлені у передбачений законом спосіб, при встановлених судом обставинах спірна земельна ділянка має бути повернена власнику, за рахунок особи, яка самовільно її зайняла, має бути приведена у придатний для використання стан із відшкодуванням завданих збитків.

Інші доводи в засіданні апеляційного суду про необхідність продовження дії рішення 30 сесії 4 скликання Трудівської сільської ради від 21 грудня 2005 р., п. 2 якого ОСОБА_6 зобов'язано на протязі одного року надати проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для затвердження сільською радою, являються необґрунтованими, оскільки згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16 вересня 2008 р.(набув чинності 14 жовтня 2008 р.) дане рішення являється нечинним.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін по суті, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити. Рішення Сімферопольського районного суду АРК від 09 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: