Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів:Романець Л.А., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Парусова А.М.,

засудженого ОСОБА_5

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 03 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційною скаргою та доповнення до неї засудженого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2013 року щодо нього.

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого: 1) вироком Красноградського районного суду Харківської області від 05 березня 2003 року за ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки; 2) вироком Красноградського районного суду Харківської області від 21 квітня 2003 року за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільненого 26 серпня 2005 року за постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 серпня 2005 року за ст.3 п. б Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року; 3) вироком Красноградського районного суду Харківської області від 03 вересня 2007 року за ч.1 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.75 України з іспитовим строком на 2 роки; 4) вироком Красноградського районного суду Харківської області від 12 березня 2010 року за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік; 5) вироком Красноградського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки 6 місяців, звільненого 01 червня 2012 року постановою Харьківського районного суду Харьківської області від 24 травня 2012 року умовно-достроково на 8 місяців 3 дні,

визнано винним та засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року і остаточно визначено до відбування ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Питання про речові докази у справі вирішено у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України 1960 року.

Як визнав встановленим суд, 28 червня 2012 року, о 23 год 10 хв, ОСОБА_5, перебуваючи в приміщенні центра оптової торгівлі «Метро», що знаходиться за адресою: пр-т Гагаріна, 187/1 у м. Харкові, діючи повторно, вчинив закінчений замах на таємне викрадення спортивної кофти ТМ «NIKE» вартістю 799 грн 99 к., яка належала ТОВ «Метро Кеш енд Керрі Україна», але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки його було затримано працівниками охорони.

Вироком Апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2013 року, вирок Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 жовтня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасовано у частині призначеного покарання та постановлено свій вирок.

Призначено ОСОБА_5 покарання: за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 23 листопада 2010 року і остаточно визначено до відбування ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці.

В решті вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_5, просить вирок змінити та пом'якшити покарання, у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину особі засудженого, внаслідок суворості.

При цьому зазначає, що при призначенні покарання апеляційним судом не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність завданих збитків та претензій матеріального характеру, поганий стан здоров'я, те, що він є сиротою з 1995 року, наявність у нього лише бабусі похилого віку та сестри інваліда 1 групи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга засудженого задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5, у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, винним себе визнав повністю, у вчиненому розкаявся, у зв'язку з чим, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались. Розгляд справи в суді першої інстанції за обвинуваченням ОСОБА_5 був проведений відповідно до ст. 299 КПК України 1960 року.

На підставі пояснень засудженого, та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Правильність кваліфікації дій засудженого за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України та доведеність його винуватості у вчиненому, у касаційній скарзі не оскаржується.

Призначене судом апеляційної інстанції ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченим статями 65, 71 КК України.

При призначенні засудженому покарання, судом враховано, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, який раніше судимий, на обліку у психоневрологічному диспансері і у лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо, щире каяття як обставину, що пом'якшує покарання.

Посилання засудженого, що при призначенні покарання апеляційним судом не враховано його поганий стан здоров'я, те, що він є сиротою з 1995 року, наявність у нього лише бабусі похилого віку та сестри інваліда 1 групи є необґрунтованим, оскільки дані обставини були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, яким суд дав належну оцінку.

Викладений у мотивувальній частині вироку суду апеляційної інстанції висновок, про необхідність засудження ОСОБА_5 до міри покарання вказаної у вироку є обґрунтованим, судом наведені мотиви такого рішення.

Колегія суддів, вважає, що призначене покарання є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_5, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

Порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законів, які могли бути підставами для скасування судового рішення по даній справі не встановлено.

Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Апеляційного суду Харківської області від 21 березня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Судді:

(підпис) (підпис) (підпис)

_________________ ________________ _________________

Л.А. Романець Т.С. Шилова Т.В. Матієк

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.