Ухвала

іменем україни

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С..,

суддів:Романець Л.А., Матієк Т.В.,

з участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 03 грудня 2013 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5.

Вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України;

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що судимості не має,

визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 296 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України.

Постановлено стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_9 674 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 7000 грн - моральної шкоди.

Питання про долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 81 КПК України 1960 року.

Як визнав встановленим суд, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, 02 квітня 2011 року о 01 год 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на станції Іване-Пусте Львівської залізниці, в одному із вагонів приміського дизель-поїзда сполученням «Тернопіль-Іване-Пусте», ОСОБА_8 з метою вчинення хуліганських дій під приводом перевірки документів підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та почав вимагати у нього документи, на що останній обурився, після чого ОСОБА_8 висловився на адресу ОСОБА_9 нецензурними словами.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_8, незважаючи на присутність у вагоні інших пасажирів, почав наносити ОСОБА_9 удари руками в різні частини тіла, через деякий час у вагон забігли ОСОБА_7 та ОСОБА_5, які керуючись хуліганськими мотивами, незважаючи на присутність та зауваження пасажирів і провідників, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб разом з ОСОБА_8, почали наносити ОСОБА_9 удари руками в різні частини тіла, чим заподіяли йому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 21 листопада 2012 року, вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

В апеляційному порядку кримінальна справа щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 не переглядалась.

Судові рішення щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в касаційному порядку не оскаржено.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6, просять судові рішення скасувати, а справу направити на нове розслідування, у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону й невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого.

Крім того, засуджений та його захисник вказують на однобічність, неповноту дізнання, досудового чи судового слідства, а також невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

При цьому, засуджений та його захисник зазначають, що в діях ОСОБА_5 склад хуліганства відсутній, оскільки він лише намагався припинити бійку, розбороняючи їх учасників.

Також вважають, що судом апеляційної інстанції істотно порушені вимоги кримінально-процесуального закону, а саме ст.377 КПК України 1960 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційних скарг засудженого та його захисника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При розгляді даної кримінальної справи судова колегія виходить з того, що згідно ст. 398 КПК України 1960 року, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України 1960 року щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які оскаржуються у касаційних скаргах засудженого та його захисника.

Згідно статей 370-372 КПК України 1960 року предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Допитаний в судовому засіданні засуджений ОСОБА_5, у хуліганстві, тобто у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, групою осіб, винним себе не визнав та пояснив, що він намагався припинити хуліганські дії, алкогольні напої того дня не вживав.

На підставі пояснень засуджених, потерпілого ОСОБА_9 свідчень ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, даних, що містяться в протоколах пред'явлення осіб для впізнання та інших доказів по справі, суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, кваліфікував його дії за ч.2 ст.296 КК України та призначив покарання.

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає вимогам, передбаченими статтями 65, 75 КК України.

Будь-яких порушень, в тому числі права засудженого, про що вказує у касаційній скарзі засуджений та його захисник, свого підтвердження в ході судового розгляду справи не знайшло та спростовується матеріалами справи.

З огляду на обставини справи та наявні докази, які були досліджені в судовому засіданні та яким дано належно оцінку, колегія суддів вважає, що в діях засудженого ОСОБА_5 є склад закінченого злочину, що ставлять йому у вину, у зв'язку із чим підстав для скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування, не вбачається.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи захисника засудженого, навівши відповідні мотиви, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України 1960 року. З такими висновками погоджується і колегія суддів.

При призначенні покарання засудженому, судом повною мірою враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_5, позитивну характеристику за місцем проживання та навчання, раніше не судимий, ступінь участі у вчиненому, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Колегія суддів, вважає призначене покарання необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_5, попередження вчинення ним нових злочинів та є домірним скоєному.

Порушень норм кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для скасування судових рішень та направлення справи на нове розслідування як того просять у касаційних скаргах засуджений та його захисник, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 394-396 КПК України 1960 року та пунктами 11,15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційні скарги засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 30 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 21 листопада 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.

Судді:

(підпис) (підпис) (підпис)

_________________ ________________ _________________

Л.А. Романець Т.С. Шилова Т.В. Матієк

З оригіналом згідно: суддя Романець Л.А.