Справа № 22ц\2076 Головуючий в суді 1 інст. Седун Ф.В.
Категорія 44 Доповідач Павицька Т.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у
складі :
головуючого Головчук С.В.
суддів: Павицької Т.М., Невмержицької Т.І.
при секретарі Калинець Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Енергопостачальна компанія Житомиробленерго" про скасування неправомірно нарахованого боргу -за спожиту електричну енергію та зобов'язання відповідача вчинити певні дії за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Брусилівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2006 року,-
ВСТАНОВИВ :
В квітні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з
позовною заявою, в якій зазначав, що є пенсіонером МВС України
і згідно із Законом України «Про міліцію» має пільги з оплати
житлово- комунальних послуг, у тому числі й по оплаті за
електричну енергію в межах встановлених норм. Відповідач в
рахунок цієї пільги надавав йому безоплатно 75 кВт.год на
сім'ю з двох членів на місяць і додатково 15 кВт.год. на кожного
іншого члена сім'ї. Однак з 01.02.2006 року відповідач
безпідставно зменшив ліміт безоплатного споживання електричної енергії і нарахував борг в сумі 139 грн. 01 коп. Такі дії відповідач мотивував тим, що Постановою Кабінету Міністрів • України №1788 від 31.12.2004 р. внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №879 від 01.08.1996 р. і норма пільгового споживання електричної енергії з 01.01.2005 р. у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечую безоплатне освітлення житла (квартири) становить ЗО кВт.год. на місяць.
Просив визнати дії відповідача по нарахуванню йому боргу в сумі 139 грн. 01 коп. по оплаті за спожиту електроенергію незаконними та зобов'язати відповідача проводити нарахування оплати за спожиту електричну енергію згідно встановлених норм абзацом другим підпункту «а» пункту 1 Постанови КМ'^ України №879 від 01.08.1996 року .
Рішенням Брусилівського районного суду Житомирської
області від 05 вересня 2006 року в задоволенні позову
відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення - про задоволення позову.
f
Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права при постановленні рішення суду.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що на ОСОБА_1, як бувшого працівника міліції, який працював та проживає в селищі міського типу Брусилів поширюються вимоги абзацу четвертого, яким доповнена постанова KM України №879 від 01.08. 1996 року.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є
пенсіонером органів внутрішніх справ - Брусилівського РВ УМВС та звільнений з міліції у зв'язку з виходом на пенсію за віком. Проживає в АДРЕСА_1, Житомирської області.
Відповідно до ст.22 Закону України «Про міліцію» працівники міліції, які живуть і працюють в сільській місцевості та в селищах міського типу і члени їх сімей , які проживають з ними, забезпечуються безоплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами.
На виконання Закону України «Про міліцію» була прийнята
Постанова Кабінету Міністрів України №879 від 01.08.1996 року
«Про встановлення норм користування житлово-комунальними
послугами громадянами, які мають пільги щодо їх оплати».
До 01 лютого 2006 року позивачу відповідачем надавалась
пільга по оплаті за спожиту електричну енергію відповідно до
абзацу другого підпункту «а» пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України №87 9 із розрахунку 75 кВт.год на сімю з двох осіб на місяць та додатково 15 кВт. год на кожного члена сім'ї.
Постановою Кабінету Міністрів України №1788 від 31.12.2004
р. вказану постанову доповнено абзацом четвертим, який
передбачає, що у сільській місцевості і селищах міського типу для громадян, яким відповідно до законодавства держава забезпечую безоплатне освітлення житла ( квартири) розмірі ЗО кВт. год. на місяць.
За змістом наведеної норми пільга в межах встановленої норми ЗО кВт.год надається особам, які проживають в сільській місцевості і селищах міського типу та яким відповідно чинного законодавства держава забезпечує безоплатне освітлення житла без встановлення норм пільгового споживання.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1, як бувшому працівнику
органів внутрішніх справ держава забезпечує безоплатне
освітлення житла з встановленням норм пільгового споживання, а тому на його не поширюється вимоги абзацу четвертого, яким доповнена Постанова Кабінету Міністрів України №879 від 01.08.1996 p., незалежно від того/ що він проживає в селищі міського типу.
Помилкове тлумачення судом зазначених норм цивільного
матеріального права стало причиною постановления
необгрунтованого рішення суду.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач неправомірно нарахував ОСОБА_1 борг в сумі 139 грн. 01 коп. за спожиту електричну енергію за період з 01.01.2005 р. по 01.03.2006 р. та нараховую йому пільгову оплату за спожиту електричну енергію в розмірі ЗО кВт.год. на місяць.
Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про задоволення позову ОСОБА_1
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 51 грн.
Керуючись ст.ст.209, 303, 304, 307,309, 313,315, 316 ЦПК України , апеляційний суд
в и р і ш и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1
задовольнити.
Рішення Брусилівського районного суду Житомирської
області від 05 вересня 2006 року скасувати, ухваливши нове рішення.
Визнати дії ВАТ «Енергопостачальна компанія»
Житомиробленерго» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу у сумі 139 грн. 01 коп. незаконними.
Зобов'язати ВАТ «Енергопостачальна компанія
Житомиробленерго» проводити нарахування за спожиту електричну
енергію ОСОБА_1 відповідно до абзацу другого
підпункту «а» пункту 1 Постанови KM України №87 9 від
01.08.1996 року із змінами, внесеними Постановою KM України №1788 від 31.12.2004 р.
Стягнути з ВАТ «Енергопостачальна
компанія»Житомиробленерго» на користь держави 51 грн. судового збору та ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий